Справа № 527/2924/25
провадження 2/527/1356/25
24 грудня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/2924/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», який подано представником позивача Андрущенком Михайлом Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 03.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №4502630724. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказував, що згідно п.2.2. договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 7000 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, п.2.6.2 та п.2.6.3. цього договору.
Зазначив, що основні умови договору щодо надання коштів у позику: п.2.4. тип кредиту - кредит; п.2.7. мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; п.2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; дата надання кредиту: 03.07.2024 року або наступний за ним календарний день; п.2.6.1. стандартна процента ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 цього договору.
Посилався на те, що ТОВ «ІнноваФінанс», як позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. У той же час відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Вказував, що відповідачем частково сплачено проценти за користування грошовими коштами: 20.07.2024 року - 1785 грн.; 23.07.2024 року - 315 грн.
Зазначив, що станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складає 35280 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту: 24780 грн. - заборгованість за процентами; 3500 грн. - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язань. Проценти нараховувалися по 28.06.2025 року включно.
На підставі викладеного представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики у розмірі 35280 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно розпорядження керівника апарату Глобинського районного суду Полтавської області Алли Бган від 01.12.2025 за № 90 призначено повторний автоматизований розподіл невирішеної судової справи № 527/2924/25, провадження 2/527/1356/25, у зв'язку з відрядженням судді Глобинського районного суду Полтавської області Фіцай О.Л. до Солом'янського районного суду міста Києва згідно рішення Вищої ради правосуддя від 18.11.2025 №481/0/15-25, на виконання Рішення зборів суддів Глобинського районного суду Полтавської області № 6 від 25 листопада 2025 року та з метою недопущення порушення строків розгляду справи.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01 грудня 2025 року вказана справа передана для розгляду судді Свістєльнік Ю.М.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року вищевказану цивільну справу було прийнято до провадження головуючого судді Свістєльнік Ю.М. та повторно розпочато розгляд справи по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся із заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
24 грудня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник позивача зазначає, що відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає його безпідставним, необгрунтованим а тому і таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Відповідач наполягає на тому, що Позивачем не доведено належним чином факту отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, що виключає можливість задоволення його позову. Відповідач вважає, що наданий Позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не може бути взятим до уваги як належний і допустимий доказ. Додатки до договору позики без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав Відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, та яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування. Долучені до позовної заяви документи (договір та додаток до нього, з персональними даними Відповідача та умовами кредитування), не містять інформації щодо номера банківської картки Відповідача та перерахунку кредитних коштів. Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим Позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач. Прохав у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 03.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №4502630724, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 5315. ( а.с.12-22)
Відповідно до п.2.1. вказаного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві ( в т.ч через месенджери).
Згідно п.п. 2.2-2.5 вказаного договору, на умовах, встановлених договором, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 грн.. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, останній платіж з періодом внесення 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п.2.6. договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
2.6.1. Стандартна процента ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5. цього договору.
16 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (далі - ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та ТОВ «Іннова Фінанс» уклали договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів, відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» доручає ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснювати перекази коштів на користь отримувачів для сервісів VisaDirect/MasterCard MoneySend. (а.с.7-10)
Згідно пунктів 3.2 та 3.2.1 договору від 16 травня 2023 року № 160523/1 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» зобов'язаний протягом одного банківського дня після отримання від клієнта реєстру виплат та наявності достатнього розміру забезпечувального платежу переказувати кошти (платежі) на користь отримувачів.
Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» із якого вбачається, що була здійснена транзакція №1433719037 у розмірі 7000 грн., 03.07.2024 року, на карту НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . (а.с.28).
04 листопада 2025 року до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_2 було емітовано банком на ім'я ОСОБА_1 .. По рахунку НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 7000 грн. від 03.07.2024 року. (а.с.63).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом №4502630724, станом на 28.06.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 31780 грн., з яких: 7000 грн. - за кредитом; 26880 грн. - за процентами. Загальна сума сплачений коштів позичальником - 2100 грн. (а.с.30).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626,628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 03.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем був укладений договір надання грошових коштів у позику №4502630724, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв'язку з чим між сторонами виникли договірні зобов'язання.
У даному договорі сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач грошові кошти за кредитним договором не повернула.
Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Іннова Фінанс» за договором №4502630724, станом на 28.06.2025 року у розмірі 31780 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24780 грн. - заборгованість за процентами.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3500 грн. сукупної суми пені, нарахована за порушення зобов'язань позичальником договору.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 3500 грн. нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3500 грн пені задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №4502630724 у розмірі 31780 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24780 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 35280 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог (90,07%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2181,85 грн. (2422,40/100*90,07), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», який подано представником позивача Андрущенком Михайлом Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №4502630724 від 03.07.2024 року у розмірі 31 780 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір у розмірі 2181 грн. 85 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (місце знаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243).
Представник позивача: Андрущенко Михайло Валерійович (адреса: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Представник відповідача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік