Справа № 524/16102/25
Провадження №1-кс/524/3028/25
24.12.2025 м.Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,
22.12.2025 слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на одяг та взуття вилучені в ході огляду місця, залишивши вказані речі на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул.29 Вересня, 6, м.Кременчук, Полтавська область
Клопотання обґрунтоване тим, що 19.12.2025 до Кременчуцького РУП надійшло повідомлення з органів охорони здоров'я про те, що 19.12.2025 о 12:00 год. у приміщенні приймального відділення станції перекачування стічних вод №18 КП "Кременчукводоканал" в м. Кременчуці по вул. Тараса Бульби, 30, травмувалась працівниця вказаного підприємства оператор-машиніст ОСОБА_5 , 1978 року народження, внаслідок падіння з металевих східців під час перебування на робочому місця. ОСОБА_5 госпіталізовано до КНМП ЛІЛ "Кременчуцька", де встановлено попередній діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом кісток склепіння черепу, забійно-рвана рана лівої потиличної ділянки.
19.12.2025 року працівниками поліції проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_6 добровільно видала речі свої матері - ОСОБА_5 , у які остання була вдягнена під час травмування, а саме: 1) спецкуртку з написом «Кременчукводоканал» темно синього з помаранчевим кольорами, зі слідами РБК в шийній ділянці; 2) вовняну кофту сірого кольору зі слідами РБК в шийній ділянці; 3) футболку червоного кольору зі слідами РБК у верхній частині; 4) водолазку червоного кольору зі слідами РБК у верхній частині; 5) джинси синього кольору зі слідами РБК у нижній частині; 6) зимові чоботи коричневого кольору зі слідами РБК.
Вказані речі визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий прохає накласти арешт на вилучені речі з метою збереження речових доказів та забезпечення проведення експертних досліджень.
В судове засідання слідчий не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
ОСОБА_6 , яка видала речі, на які слідчий прохає накласти арешт, в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, шляхом направлення телефонограми.
Представник власниці речей ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 подав заяву, у якій прохав розгляд клопотання провести без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує.
Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що 20.12.2025 року внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12025170500002478 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.271 КК України, за фактом травмування працівниці КП «Кременчуквдоканал» оператора-машиніста ОСОБА_5 внаслідок падіння з металевих східців під час перебування на робочому місці, яку в подальшому госпіталізовано до КНМП ЛІЛ «Кременчуцька», де встановлено попередній діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом кісток склепіння черепу, забійно-рвана рана лівої потиличної ділянки.
З доданих до клопотання матеріалів, зокрема, протоколу огляду місця події, пояснень, є достатні підстави вважати, що могло мати місце вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.271 КК України (порушення вимог законодавства про охорону праці).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.12.2025 року дочка потерпілої - ОСОБА_6 добровільно видала одяг та взуття свої матері, у які остання була одягнена на момент події.
20.12.2025 року постановою слідчого вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12025170500002478 від 20.12.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 271 КК України.
Виявлені та вилучені речі є речовими доказами, які можуть містити на собі сліди злочину та мати значення для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З метою збереження речових доказів, проведення з ними низки необхідних процесуальних дій, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне задовольнити подане клопотання про арешт майна.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час огляду місця події речі: 1) спецкуртку з написом «Кременчукводоканал» темно синього з помаранчевим кольорами, зі слідами РБК в шийній ділянці; 2) вовняну кофту сірого кольору зі слідами РБК в шийній ділянці; 3) футболку червоного кольору зі слідами РБК у верхній частині; 4) водолазку червоного кольору зі слідами РБК у верхній частині; 5) джинси синього кольору зі слідами РБК у нижній частині; 6) зимові чоботи коричневого кольору зі слідами РБК, належні ОСОБА_5 , залишивши їх на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук, вул. 29 Вересня, 6.
Копію ухвали слідчого судді вручити слідчому та направити потерпілій.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником, законним представником, цивільним позивачем, та іншими заінтересованими особами, - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, виклик яких не проводився, - у той самий строк після одержання ними копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1