Ширяївський районний суд Одеської області
23.12.2025 Справа №: 511/1303/25 Провадження № 1-кп/518/73/2025
23.12.2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні, внесеному 13.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000172, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332 КК України,
У провадженні Ширяївського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000172, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332 КК України.
23 грудня 2025 року захисник адвокат ОСОБА_5 подав письмову заяву про відвід прокурора.
У заяві захисник, зазначивши, що під час судового засідання Ширяєвського районного суду Одеської області по розгляду справи № 511/1303/25, по обвинуваченню громадянина ОСОБА_6 , прокурором Березівської Окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 були подані до суду протоколи огляду загальнодоступних сервісів мережі Інтернет від 02.10.2024 року, де відображено спілкування осіб іноземною мовою - припускаємо що мовою держави-агресора - російською. При цьому ОСОБА_4 та його захисник - ОСОБА_5 є громадянами України, які вільно володіють офіційною державною мовою - Українською, але не володіють російською, на що було звернуто увагу високоповажного суду та сторони обвинувачення. Дане зауваження було проігноровано представником сторони обвинувачення - прокурором ОСОБА_7 , який продовжив зачитувати зміст протоколів огляду мовою країни окупанта - російською. Саме цю мову використовували російські окупанти під час здійснення тортур та розстрілу громадян України, в тому числі на території Київської області. Такі умисні дії сторони обвинувачення є свідомим психологічним тиском на учасників процесу, обвинуваченого та захисника, не тільки принижують гідність громадян України, які є жертвами агресії російської федерації а дискримінують за мовною ознакою, фактично позбавляючи можливості розуміти суть документів, які є доказами винуватості громадянина ОСОБА_4 . Організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина визначені у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року № 5207-VI дія якого поширюється також на такі сфери суспільних відносин, як: правосуддя, державна служба, громадсько-політична діяльність тощо.
Дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (ст. 1 вказаного Закону).
Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №8-рп/2008 у справі №1-18/2008 установлено, що відповідно до статті 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними у судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-V/ІІІ у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в і процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Зважаючи на положення статті 6 Конституції України та норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких суди належать до органів державної влади, на них, крім вимог статті 14 Закону, поширюються також інші норми, якими встановлюються вимоги до застосування державної мови у роботі органів державної влади, а саме положення статті 12 (мова засідань, заходів, зустрічей та мова робочого спілкування), частини першої, другої, п'ятої - восьмої статті 13 (мова актів індивідуальної дії, діловодства та документообігу), статті 20 (державна мова у сфері трудових відносин), частин третьої, четвертої та сьомої статті 27 (державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп'ютерних програм), частини першої статті 28 (державна мова у сфері інформації для загального ознайомлення), статті 29 (державна мова у сфері публічних заходів).
Статтею 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Натомість, вимоги даної статті було порушено - прокурором було надано суду протокол, який містив текст іноземною мовою.
28.11.2025 року, прокурором Березівської Окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 до Ширяєвського районного суду Одеської області подане заперечення в якому він безпідставно посилається на норми та практику судів, якими передбачено залучення перекладача для осіб, які не володіють державною мовою. Дана практика не може бути застосована, оскільки громадянин ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 вільно володіють Українською мовою, натомість не володіють російською, якою користувався прокурор оголошуючи зміст документів.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 р.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність і захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено і уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. п. 12, 13).
Відповідно до положень ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Таким чином «упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
Із наведеного обґрунтування, захисник адвокат ОСОБА_5 заявив відвід прокурору ОСОБА_3 .
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав вказану заяву та звернув увагу, що підставою для відводу прокурора є передбачена ст. 77 КПК України підстава - як інші обставини, прокурор використовує дискримінаційний підхід, внаслідок оголошення змісту документів російською мовою, якою ані захисник ані обвинувачений не володіють.
Обвинувачений у судовому засіданні виказав повну згоду з заявою захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід прокурора, та зазначив, що заява про відвід є надуманою та подана з метою затягування процесу, зазначені захисником підстави не передбачені нормами КПК України як підстави для відводу прокурора; під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, сторона захисту будь-яких клопотань щодо неволодіння російською мовою, необхідність залучення перекладача не заявляла.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, дійшов таких висновків.
Пунктом 15 частини першої статті 3 КПК України визначено, що прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень; за змістом пункту 19 частини першої статті 3 КПК України прокурор є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Як визначено положеннями ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Водночас ч. 5 ст. 80 КПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.
У відповідності до ч. 1 ст. 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
У судовому засіданні 29.10.2025 року, прокурором ОСОБА_3 оголошувався зміст письмових документів, створених під час досудового розслідування кримінального провадження, зокрема протоколи, де фрагментами зміст відомостей викладений російською мовою.
На переконання суду, саме по собі оголошення у судовому засіданні прокурором змісту вказаних документів в оригінальному виді не свідчить про упередження прокурора та його дискримінаційне ставлення до учасників кримінального провадження, відтак не може слугувати підставою для відводу прокурора.
За таких обставин, суд вважає, що заява захисника адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора не підлягає задоволенню.
Водночас суд відхиляє доводи прокурора, що заява захисника про відвід прокурора подана з метою затягування процесу, оскільки такі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду цієї заяви.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 81, 83 КПК України, суд,
У задоволенні заяви захисника адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_1