Справа №523/27272/25
Провадження №1-кс/523/8463/25
19 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в присутності підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши в закритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білогорілка Лохвицького району Полтавської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , УБД, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150020004897 від 27.11.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що 20.09.2025 року приблизно о 09 год. 00 хв. старший солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Одеська обл., селище Велика Михайлівка (більш точне місце розголошенню не підлягає).
Незаконно перебуваючи поза місцем служби, старший солдат ОСОБА_4 проводив час вільно, на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Надалі 18.12.2025 року старшого солдата ОСОБА_4 було затримано та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину.
Вина ОСОБА_4 підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме:
- матеріалами службового розслідування, результати якого затверджені наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- показами свідків;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
19.12.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яке обґрунтоване тим, що він може:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється.
Крім цього, є реальна загроза того, що останній у разі не застосування запобіжного заходу буде переховуватися на території іншої країни.
- незаконно впливати на свідків військовослужбовців та інших осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час встановлюються в ході проведення досудового розслідування, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. При цьому, враховуючи те, що суд безпосередньо досліджує докази, є можливість того, що ОСОБА_4 вплине на свідків до їх допиту у судовому засідання та вони змінять свої покази і таким чином завдасть перешкоду прийняттю обґрунтованого та законного рішення.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з метою уникнення від кримінальної відповідальності спроможен продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може вчинити нове, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, викладених в ньому;
підозрювана надала заяву про відмову від захисника та заперечила проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне Процесуальне Законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання підозрюваного під вартою повинна забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого ОСОБА_4 пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного, який є відповідно ст.89 КК України не маючого судимості,одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , УБД, проживаючого в Одеській області, останньому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, слідчий суддя вважає, що потрібно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких доказів, які б давали підстави слідчому судді застосувати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, надано не було, а зазначені в клопотанні ризики існують та є обґрунтованими.
Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення під час дії воєнного стану, що становить підвищену суспільну небезпеку, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про продовження запобіжного заходу без визначення розміру застави.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів - до 17.01.2026р. включно, з подальшим утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1