Справа №522/21396/25-Е
Провадження №2/522/9338/25
(ЗАОЧНЕ)
25 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
24 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 2 391,74 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву.
Копію ухвали суду від 25 вересня 2025 року направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулося до суду із відміткою про те, що відправлення вручене 14 листопада 2025 року.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не подавав, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07 вересня 2023 року №3008, ОСОБА_1 , одержує пенсію за віком в розмірі 3 792,81 гривень.
У рішенні встановлено, що cума переплати у розмірі 2 391,74 гривень згідно з довідкою ВОД № 1 Головного управління Пенсійного фонду Украіни в Одеській області утворилася за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 року, оскільки, при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 420/5097/19 була виплачена сума утриманих коштів з пенсії в розмірі 2 391,74 гривень у грудні 2019 року та помилково повторно виплачена у травні 2020 року, у зв'язку цим утворилась переплата в розмірі 2391,74 гривень, яка прийнята на облік в вересні 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Тобто зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:
- по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;
- по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування надміру пенсії сталося у зв'язку із тим, що під час виконання рішення суду була виплачена сума утриманих коштів з пенсії в розмірі 2 391,74 гривень у грудні 2019 року, та помилково повторно виплачена у травні 2020 року, тобто, відбулася рахункова помилка, що призвела до подвійної виплати суми заборгованості.
Виплата надміру пенсії в даному конкретному випадку спричинена саме рахунковою помилкою, що відповідно до статті 1215 ЦК України є підставою для повернення безпідставно набутих грошових коштів.
Тому, враховуючи те, що виплата надміру пенсії зумовлена саме рахунковою помилкою, допущеною Головним управленням Пенсійного фонду України в Одеській області під час виплати пенсійної заборгованості, в результаті чого заборгованість була виплачена двічі, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Згідно платіжної інструкції від 21.08.2025 року №8439, ГУ ПФУ в Одеській області сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 2 422,40 гривень.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат з відповідача підлягає стягнення сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 133, 137, 141, 175, 178, 187, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ - 20987385, суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 2 391 (дві тисячі триста дев'яносто одна) гривня 74 (сімдесят чотири) копійки.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ - 20987385, суму сплаченого судового збору пропорційну задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 25 грудня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.