Справа №521/15167/25
Провадження №2/521/6969/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних виплат, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних виплат, в якому просить стягнути з відповідача 2000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку з призначенням пенсії в разі втрати годувальника по суміжній справі № 1501039160 (МО) ОСОБА_2 , утворилася переплата пенсії в сумі 2000,00 грн. за період з 01.06.2025 по 31.07.2025. Згідно службової записки відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян від 16.07.2025 № 31185/03 16 переплата взята на облік 16.07.2025 відділом з питань відрахувань. ОСОБА_1 було надіслано листа від 17.07.2025 № 1500-0404-8/124259, в якому повідомлено про виявлену переплату в розмірі 2000,00 грн., з проханням надати заяву щодо згоди на утримання переплати з пенсії або повернути кошти самостійно на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на теперішній час переплата не погашена, що і стало підставою звернення до суду.
08 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначила, що її син ОСОБА_2 не отримував пенсію в разі втрати годувальника в травні та червні, а отримав свою пенсію як інваліда дитинства.
Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України за наявними у справі матеріалами в зв'язку із неявкою сторін.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З Рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 16 липня 2025 року № 132 вбачається, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який (яка) проживає/перебуває за адресою АДРЕСА_1 і одержує пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 9564 грн. 50 коп. на місяць, установлено, що сума переплати 2000,00 грн. згідно з розрахунком відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг від 10.07.2025 № Д 1501038159/2 утворилася за період з 01.06.2025 по 31.07.2025. У зв'язку з призначенням пенсії в разі втрати годувальника по суміжній справі № 1501039160 (МО) ОСОБА_2 утворилась сума переплати 2000,00 грн., яка прийнята на облік в липні 2025 року.
Тобто, у зв'язку з призначенням пенсії в разі втрати годувальника по суміжній справі № 1501039160 (МО) ОСОБА_2 , утворилася переплата пенсії в сумі 2000,00 грн. за період з 01.06.2025 по 31.07.2025.
ОСОБА_1 було надіслано листа від 17.07.2025 № 1500-0404-8/124259, в якому повідомлено про виявлену переплату з проханням надати заяву щодо згоди на утримання переплати з пенсії або повернути кошти самостійно на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на теперішній час переплата відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому випадку суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Відповідно правового висновку Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року (справа №686/26486/14-а) зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, є зокрема подання документів з явно неправильними відомостями.
Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Особа, відповідно до ст. 1212 ЦК України, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже відповідно до ст. 1215 ЦК України пенсія підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство не визначає такого поняття, як рахункова помилка.
Разом з тим, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається роз'яснення визначенню поняття лічильної (рахункової) помилки, під якою розуміється помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.
Допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки (тобто пов'язаної із арифметичними обчисленнями та підрахунками), оскільки помилка має програмний характер і допущена під час автоматичного розрахунку/перерахунку пенсії. А невнесення відповідних змін до програмного забезпечення та допущення помилок при формуванні даних розрахунку пенсії не можна вважати рахунковою помилкою.
Таким чином, позивач не надав до суду будь-які докази наявності вини чи зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії та до позовної заяви не надано належні та допустимі докази вчинення відповідачем неправомірних дій для отримання незаконно збільшеного розміру пенсії.
Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум пенсії не допускається.
Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Встановивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст.1215 ЦК України та ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії (рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача), слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що підстави для стягнення надмірно виплачених коштів відсутні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.1212, 1215 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.12,13,19,81,82,89,141,211,258-259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних виплат- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева