Cправа №505/1016/24
Провадження №1-кс/505/260/2025
Іменем України
25.12.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Великовеселе Врадіївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні №-12024161180000229 від 11.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
Клопотання слідчий мотивує тим, що слідчим відділенням №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №-12024161180000229 від 10.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що під час дії воєнного стану введеного на території України з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 14.02.2024 строком на 90 діб, ОСОБА_6 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 10.03.2024 приблизно 01:00 год., у ОСОБА_6 який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний намір на проникнення до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та з нього вчинити таємне викрадення чужого майна, повторно.
Реалізовуючи свій протиправний намір, в той же день та час, ОСОБА_6 , підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, через не замкненні на запірний пристрій запасні вхідні двері, проник до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , з якого в подальшому таємно викрав особисте майно власника будинку, а саме: грошові кошти в сумі 2300 гривень, 2 шкіряні обкладинки для документів вартістю по 50 грн. кожна, які знаходились на тумбі у прихожій кімнаті та куртку з капюшоном вартістю 200 грн., яка знаходилась на вішалці у цій же кімнаті, що належало потерпілому ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 2600 гривень.
08.04.2024 о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_6 за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникнення у житло, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того встановлено, що під час дії воєнного стану введеного на території України з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 14.02.2024 строком на 90 діб, ОСОБА_6 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 10.03.2024 приблизно о 02:00 год., у ОСОБА_6 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний намір на проникнення до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_3 та з нього вчинити таємне викрадення чужого майна, повторно.
Реалізовуючи свій протиправний намір, в той же день та час, ОСОБА_6 підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, через незамкнені на запірний пристрій вхідні двері проник до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_3 , з якого в подальшому вчинив крадіжку особистого майна власника будинку, а саме: мобільного телефону марки «Samsung» моделі «M11» 3/32 Gb вартістю 1833 грн., у силіконовому чохлі вартістю 100 грн. та зі встановленою сім-картою «Vodafone» вартістю 150 грн., який знаходився на ліжку у спальній кімнаті, жіночої дерматинової сумки вартістю 200 грн., яка знаходилась на тумбі у спальній кімнаті та грошових коштів у сумі 1000 грн., які знаходились у цій же сумці, балонової куртки з логотипом «Calvin Klein» вартістю 500 грн., жіночої балонової куртки вартістю 400 грн. двох дитячих зимових курток вартістю по 350 грн. кожна, які знаходились на вішалці у прихожій кімнаті, що належало потерпілій ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 4883 гривні.
08.04.2024 о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_6 за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникнення у житло, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
За сукупністю скоєного, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
- ч.4 ст.185 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникнення у житло, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість висунутої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 10.03.2024;
- протоколом огляду місця події від 10.03.2024;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду місця події від 12.03.2024;
- висновком експерта від 20.03.2024 № СЕ-19/116-24/4441-ТВ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2024;
- протоколом огляду предмету від 04.04.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2024;
- протоколом огляду місця події від 13.03.2024;
- протоколом огляду предмету від 19.03.2024.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які, відповідно до санкції ч.4 ст.185 КК України, передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, характеризується за місцем мешкання негативно, не займається індивідуальною трудовою діяльністю, не має міцних соціальних зв'язків та на даний час переховується від органу досудового розслідування, що підтверджується показами головного спеціаліста старостинського округу №-6 села Бендзарі, Балтської міської ради Одеської області та рапортами співробітника СКП Подільського РУП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_16 .
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання у встановленому законом порядку винним, наявні ризики передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та суду та п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вищезазначені встановлені обставини, що мають істотне значення для виконання завдання кримінального провадження та забезпечення його дієвості, дають достатні підстави стверджувати про неможливість у разі не обрання запобіжного заходу чи обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, забезпечити належним чином виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобіганню вищезазначених ризиків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити і обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 днів в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 є наявність уникнення ризиків передбачених п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 поставив розгляд клопотання на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12024161180000229 від 11.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
08.04.2025 о 19год. 15хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
24.12.2025 о 17 годині 55 хвилин ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
Згідно постанови відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області про відновлення досудового розслідування від 24.12.2025, строк досудового розслідування закінчується 16.01.2026.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані злочини, а також наявність ризиків визначених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою.
Розглянувши клопотання слідчого, та вивчивши матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, заслухав думку прокурора, слідчого, які вважали необхідним клопотання задовольнити, підозрюваного ОСОБА_6 , який поставив розгляд клопотання на розсуд суду, та його захисника ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, також судом враховується запровадження воєнного стану по всій території України та військову агресію російської федерації проти України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_6 , також враховуються, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я. Також суд враховує, що ОСОБА_6 вчинив дані кримінальні правопорушення, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість.
Вважаю, що слідчим та прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 25.12.2025 становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240).
За таких підстав, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.01.2026 включно, із застосуванням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КК України.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, і обчислюється з моменту затримання, тобто з 24 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 16 січня 2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 25.12.2025 - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/1016/24 провадження №1-кс/505/1118/25, кримінальне провадження №- 12024161180000229, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2024.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, засобів зв'язку;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій, пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1