Справа №504/1085/24
Провадження №2/504/891/25
Доброславський районний суд Одеської області
25.12.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі: Головуючого судді Барвенка В.К,
секретаря Ориник М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 5, спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження судом мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, -
До Доброславського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , у якій позивач просить визнати його батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач обґрунтовує позов тим, що у 2016 році через соціальну мережу познайомився з Відповідачем, після чого сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, спільно проживали.
Позивач надавав Відповідачу матеріальну та моральну підтримку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася спільна донька ОСОБА_4 .
Позивач супроводжував Відповідача під час вагітності та пологів, передав свої документи для внесення його як батька до свідоцтва про народження, проте Відповідач цього не зробила.
Внаслідок цього відомості про батька внесено за ч. 1 ст. 135 СКУ (ім'я батька « ОСОБА_5 » та по батькові дитини « ОСОБА_6 » зазначено вірно, прізвище та національність - ні).
Після народження дитини сторони підтримували стосунки.
Відповідач з донькою відвідувала Позивача в Італії, Позивач регулярно приїжджав до Одеси (додаються спільні фото- та відеоматеріали).
З 2017 року Позивач постійно утримував дитину матеріально, перераховуючи кошти (зокрема на рахунок бабусі дитини), про що свідчать переписки та банківські операції.
Відповідач використовувала фінансову допомогу для обмеження спілкування Позивача з донькою.
Орган опіки та піклування у відповіді від 12.02.2024 № 27 підтвердив, що Позивач не зазначений батьком у свідоцтві про народження дитини.
Ухвалою судді від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Представник Позивача подав до суду мирову угоду від 16.02.2025, укладену між сторонами.
Ознайомившись і проаналізувавши мирову угоду та матеріали цивільної справи, з'ясувавши волевиявлення учасників спрямоване на врегулювання спору, а також повноваження їх представників на укладення мирової угоди, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
З метою врегулювання спору про визнання батьківства на основі взаємних поступок, позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Поліщука Дмитра Олександровича, та Відповідачка, ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_7 керуючись статтями 49, 207 ЦПК України, статтями 180, 191 СК України домовились про укладення Мирової угоди у справі № 504/1085/24 та відповідного застосування процесуальних наслідків укладання Мирової угоди у вигляді закриття провадження на таких умовах:
1. Відповідач визнає батьківство Позивача ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) громадянина Італії ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Позивач зобов?язується після затвердження мирової угоди, сплачувати на рахунок Відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 Євро щомісяця до досягнення нею повноліття, на валютну карту Відповідача.
3. Позивачу ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) зобороняється вивозити доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, за межі державного кордону України без письмового нотаріального погодження Відповідача ОСОБА_2 .
3.1. Після затвердження даної мирової Угоди судом, оригінал цієї угоди буде направлено до Державної прикордонної служби України для виконання в частині п.3 цієї самої мирової угоди.
4. Відповідач визнає право Позивача на безперешкодне спілкування з донькою ОСОБА_4 в соцмережах та мессенджерах, Вайбер, Воцап, тощо та зобов?язується цьому не прешкоджати.
5. Відповідач визнає право позивача на безперешкодне побачення з донькою ОСОБА_4 в межах міста Одеси, в будь який час (з 08-00 години по 20-00 годину) шляхом попереднього погодження часу з Відповідачем, за виключенням часу перебування доньки ОСОБА_4 в освітніх та розвивальних закладах та зобов?язується цьому не перешкоджати.
6. Позивач з моменту підписання мирової угоди гарантує, що не буде вчиняти жодних публічних дій, заяв чи висловлювань, враховуючи соціальні мережі, що ображають честь та гідність Відповідача.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України: Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд встановив, що учасникам відомі наслідки рішення про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Представники сторін підтверджують, що не мають обмежень у здійсненні представництва, умови мирової угоди відповідають волевиявленню сторін, мирова угода укладена на добровільних засадах, без будь-якого примусу чи несприятливих для них обставин.
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У постанові Верховного Суду у справі № 487/8897/21 зазначається, що диспозитивність означає свободу сторін у реалізації своїх матеріальних і процесуальних прав. Позивач, реалізовуючи свої права, формує предмет і підстави позову, спрямовуючи напрямок цивільного процесу.
Характерною особливістю принципу диспозитивності є те, що сторонам судового процесу з вирішення цивільних справ надається можливість вільно здійснювати свої права, розпоряджатися ними під час виконання процесуальних дій, які зосереджені на порушенні, розвитку і припиненні справи в суді.
На виконання п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд перевірив умови мирової угоди та встановив, що вони не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного законодавства, відсутність процесуальних законодавчих перешкод для затвердження мирової угоди, той факт, що сторони у цій справі пішли на взаємні поступки, відсутність осіб, чиї права та інтереси можуть бути порушені при такому врегулюванні спору, суд дійшов висновку про необхідність затвердження мирової угоди, укладеної 16 лютого 2025 року між сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Враховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, її здійснено на користь обох сторін, виконання мирової угоди не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, інтересів дитини, суд вважає можливим затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Щодо внесення змін до актового запису про народження дитини:
Відповідно до абзаців 1,2 п. 1 Розділу 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (далі - Правил) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції, виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.
Відповідно до п. 6 Розілу 1 Правил про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до абзаців 1, 6 п. 1, п. 5 Розділу ІІ, підрозділ 1 «Загальний порядок державної реєстрації актів цивільного стану» державна реєстрація акту цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях. На підставі складеного актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього органом державної реєстрації актів цивільного стану, яким проведено державну реєстрацію акта цивільного стану, Міністерством юстиції України видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. Свідоцтво підписується керівником органу, що його видав, та засвідчується печаткою такого органу. Якщо до актового запису цивільного стану вносяться зміни або здійснюються інші відмітки (про розірвання шлюбу, усиновлення, зміну імені у випадках, встановлених законом, позбавлення чи поновлення батьківських прав тощо), то на лицьовому боці актового запису зазначаються підстави їх внесення: актовий запис, рішення суду, розпорядження голови районної, міської державної адміністрації або рішення виконавчого комітету міської, районної в місті ради про присвоєння або зміну прізвища або власного імені малолітньої дитини, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або інший документ, який є підставою для внесення змін. Записи щодо внесених до актового запису цивільного стану змін засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться одночасно з внесенням таких самих змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відповідно до абзацу 1 п.1, п. 3, п. 8, п. 18 підрозділу 1 «Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження» Розділу ІІІ Правил державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження проводиться за заявою про державну реєстрацію народження батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження,- за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилась дитина або в якому наразі перебуває (далі - інша особа). Заява формується за допомогою програмних засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Якщо батьки або один з них бажає отримати послуги, передбачені Порядком надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 (далі - комплексна послуга «єМалятко»), заява формується за допомогою програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
Заява про державну реєстрацію народження містить такі відомості:
а) відомості про дитину: прізвище; власне ім'я; по батькові (за наявності); стать; дата народження; місце народження (найменування адміністративно-територіальної одиниці); кількість дітей, що народились; живонароджена чи мертвонароджена; яка за рахунком дитина народилася у матері, включаючи новонароджену (враховуючи померлих і не враховуючи мертвонароджених); відомості про документ, що підтверджує факт народження дитини: назва документа; номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; б) відомості про матір: прізвище; власне ім'я; по батькові (за наявності); дата народження; громадянство; зареєстроване місце проживання (за наявності); реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу: назва документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); в) відомості про батька: прізвище; власне ім'я; по батькові (за наявності); дата народження; громадянство; зареєстроване місце проживання (за наявності); реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу: назва документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Внесення змін до актового запису цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5 (далі- Правил внесення змін).
Відповідно до п.1.1, п. 1.5, п. 1.7 Розділу І Правил внесення змін, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. Заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Відповідно до Розділу ІІ Правил внесення змін підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до рішення суду про усиновлення в актовому записі про народження змінюються відомості щодо батьків, дитини, у тому числі дати та місця її народження, дати державної реєстрації народження. У разі зміни рішенням суду про усиновлення дати народження дитини дата державної реєстрації народження може бути також змінена за заявою особи, зазначеної у рішенні суду, або уповноваженої нею особи.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. За наявності заяви матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника дитини або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей (у разі їх відсутності) про батька відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України відомості про батька зазначаються в актовому записі про народження.
Таким чином суд вважає доцільним внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зазначення батька дитини.
В цьому контексті суд звертає особливу увагу на наступне:
Європейський суд у справі «Гарнага проти України» констатував, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім'я, а законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації та зв'язку носіїв певного імені з сім'єю. Державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося необхідним у демократичному суспільстві.
У рішенні Європейського суду йдеться й про те, що коли особа в Україні досягає достатньо дорослого віку для того, щоб приймати самостійні рішення щодо зміни імені, вона може зберегти або змінити ім'я, надане їй при народженні. Вартий особливої уваги той факт, що особа може зберегти по батькові, навіть якщо її батько більше не носить імені, від якого походить по батькові. У цьому випадку розірвання традиційного зв'язку між по батькові особи та іменем її батька визнається можливим.
Європейський суд констатував, що за майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством. Крім того, державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Державні органи не виконали своє позитивне зобов'язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.
Європейський суд одноголосно постановив, що у цій справі було порушення статті 8 Конвенції щодо заявниці.
З огляду на викладене, Верховний Суд у своїй постанові зауважив, що відповідно до статей 2, 10 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і пункту 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання.
Виконання рішення, крім виплати відшкодування, полягає також у вжитті державою додаткових заходів індивідуального характеру, зокрема, відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum).
Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі.
Таким чином суд вважає, що у актовому записи про народження дитини, в даному конкретному випадку, зміні мають бути піддані лише відомості про батька дитини, оскільки інші відомості щодо її імені, прізвища та по-батькові належать до виключних прав дитини, а у тексті мирової угоди питання зміни прізвища дитини сторонами не визначалось і не є пріоритетним.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що мирову угоду сторонами було укладено до прийняття рішення у справі, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні цього позову.
Керуючись статтями 13, 82, 89, 142, 207, 208, 259, 260 ЦПК України, статтями 125, 128, 141, 180, 182, 184 СК України, суд, -
Затвердити мирову угоду укладену 16 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю їх представників у цивільній справі № 504/1085/24 (провадження № 2/504/891/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, згідно з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивач, Відповідачка, Сторони) домовились про укладення цієї Мирової угоди у справі № 504/1085/24 (далі Мирова угода) та відповідного застосування процесуальних наслідків укладання Мирової угоди у виді закриття провадження на таких умовах:
1. Відповідач визнає батьківство Позивача ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) громадянина Італії ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Позивач зобов?язується після затвердження мирової угоди, сплачувати на рахунок Відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 Євро щомісяця до досягнення нею повноліття, на валютну карту Відповідача.
3. Позивачу ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) зобороняється вивозити доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, за межі державного кордону України без письмового нотаріального погодження Відповідача ОСОБА_2 .
3.1. Після затвердження даної мирової Угоди судом, оригінал цієї угоди буде направлено до Державної прикордонної служби України для виконання в частині п.3 цієї самої мирової угоди.
4. Відповідач визнає право Позивача на безперешкодне спілкування з донькою ОСОБА_4 в соцмережах та мессенджерах, Вайбер, Воцап, тощо та зобов?язується цьому не прешкоджати.
5. Відповідач визнає право позивача на безперешкодне побачення з донькою ОСОБА_4 в межах міста Одеси, в будь який час (з 08-00 години по 20-00 годину) шляхом попереднього погодження часу з Відповідачем, за виключенням часу перебування доньки ОСОБА_4 в освітніх та розвивальних закладах та зобов?язується цьому не перешкоджати.
6. Позивач з моменту підписання мирової угоди гарантує, що не буде вчиняти жодних публічних дій, заяв чи висловлювань, враховуючи соціальні мережі, що ображають честь та гідність Відповідача.
Внести зміни до актового запису № 3766 від 06.06.2017 року, який складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про народження ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, в графі «Відомості про батька» зазначити ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) громадянина Італії ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відомості про батька ОСОБА_10 , громадянина України (записані в порядку статті 135 СК України), - виключити.
Закрити провадження у цивільній справі № 504/1085/24 (провадження № 2/504/891/25) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Повернути ОСОБА_8 з Державного бюджету України 605,60 грн. (50%) судового збору, сплаченого ним за подання до суду позовної заяви згідно з платіжною інструкцією.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Позивач: ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у Республіці Італія, РНОКПП - відсутній
Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Суддя В. К. Барвенко