Справа № 916/754/24
Номер провадження 2/504/3605/25
10.11.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Громадської організації «Товариство «Восток» (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд.69), в інтересах якої діє керівник Абрамович Олексій Володимирович до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103, 65481, Одеська область, Одеський район, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 26-А), Приватного підприємства «Південьпарксервіс» (код ЄДРПОУ 39534303, 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А) про відшкодування шкоди у розмірі 5550000 грн, -
встановив:
26.02.2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ГО «Товариство «Восток» до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 5550000 грн у якості компенсації за завдану органом державної влади (місцевого самоврядування) шкоду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ позовна заява була передана на розгляд судді Волкову Р.В.
Ухвалою від 05.03.2024 року суддею Волковим Р.В. було заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява була передана на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.
Ухвалою суду від 11.03.2024 року позовну заяву ГО «Товариство «Восток» залишено без руху.
Ухвалою від 18.03.2024 року позовну заяву та додані до неї документи повернуто ГО «Товариство «Восток».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 скасовано ухвалу від 18.03.2024 року, матеріали справи передано на розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 09.05.2024 року суддею Пінтеліною Т.Г. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Петренко Н.Д.
Ухвалою від 14.05.2024 року судом відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 12.06.2024 року судом за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство «Південьпарксервіс».
17.06.2024 року до суду від ГО «Товариство «Восток» надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.09.2024 року позовну заяву ГО «Товариство «Восток» залишено без руху.
Ухвалою від 09.10.2024 року позовну заяву ГО «Товариство «Восток» до Южненської міської ради Одеського району Одеської області, ПП «Південьпарксервіс» про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, у розмірі 5550000 грн. залишено без розгляду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 року відмовлено ГО «Товариство «Восток» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 09.10.2024 року, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 14.01.2025 року скасовано ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 року, справу №916/754/24 передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний суд зазначив, що у цьому випадку є підстави дійти висновку, що Товариство, будучи громадською організацію, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, до Підприємства, про відшкодування шкоди, реалізовує передбачені його статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів цієї організації, які, на думку позивача, в особі керівника Товариства, порушив відповідач. Втім, судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства та при постановленні оскаржуваної ухвали залишено без уваги доводи позивача та не досліджено правову природу цього спору, в тому числі в аспекті предметної та суб'єктної юрисдикції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 року апеляційну скаргу ГО «Товариство «Восток» задоволено, ухвалу від 09.10.2024 року у даній справі скасовано, справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду від 09.10.2024 року колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановлено наступне:
- Громадська організація «Товариство «Восток» звернулася до господарського суду з позовом з метою захисту прав фізичних осіб - власників гаражів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване гаражне товариство, та відшкодування завданої шкоди.
- Як вбачається з пункту 1.3. Статуту Громадської організації «Товариство «Восток», затвердженого протоколом №1 від 06.02.2020 року (далі - Статут) та розміщеного у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Громадська організація «Товариство «Восток» є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
- У пункті 3.1. Статуту встановлено, що Громадська організація «Товариство «Восток» створена з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.
- Згідно з пунктом 10.4. Статуту Громадської організації «Товариство «Восток», у всіх державних органах виконавчої влади та установах, у судових органах всіх рівнів, органах прокуратури, у будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані Законом України позивачу, відповідачу, третій особі, представляє голова правління.
- Отже, позивач у статусі громадської організації у цій справі захищає не власні інтереси юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб членів Громадської організації «Товариство «Восток» та представляє їхні інтереси в суді, керуючись приписами Закону України «Про громадські об'єднання» та статутними завданнями такої організації.
- Таким чином, громадська організація, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, Приватного підприємства «Південьпарксервіс», про відшкодування збитків, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації, які, на думку позивача в особі керівника Громадської організації «Товариство «Восток», порушив відповідач.
- Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 року у цій справі №916/754/24. Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
- Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2024 року у справі №910/17395/23, у якій Верховний Суд встановив обставини стосовно того, що позивач Громадська організація «Товариство «Восток» у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів Громадської організації "Восток".
- Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
- Колегія суддів виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
- Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (висновок, зокрема, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі №127/21764/17).
- Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
- Зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що між ПП «Південьпарксервіс» та учасником ГО «Товариство «Восток» укладено договори про надання місця під установку гаража і надання послуг на території ПП «Південьпарксервіс» автостоянки «Южна-1», за умовами пункту 1.1. якого підприємство надає у користування, а учасник приймає у користування місце, розмір якого складає 24 кв.м, що розташоване на автостоянці «Южна-1», для цільового призначення, обумовленого договором. Згідно з пунктом 2.1. вказаного договору, підприємство зобов'язується забезпечувати виконання: ремонтних робіт майна, окрім встановлених гаражів; забезпечення електроенергією відповідно до договору про споживання електроенергії та спільне використання електричних мереж; утримання території; прибирання та вивіз сміття; охорони автостоянки.
- 26.10.2020 року Одеська обласна державна адміністрація, від імені якої на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 290/А-2016 від 16.05.2016 року діяла Лиманська районна державна адміністрація в особі голови, та ПП «Південьпарксервіс» уклали договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (вид використання: для будівництва автогаражів), що розташована на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області на 49 років з моменту державної реєстрації права оренди. Позивач Громадська організація «Товариство «Восток» вважає цей договір незаконним та таким, що спричинив шкоду фізичним особам - власникам гаражів, в інтересах яких і було заявлено позов у цій справі.
- Як вбачається з наведеного, ГО «Товариство «Восток» в особі його учасників та ПП «Південьпарксервіс» не пов'язані господарськими правовідносинами у розумінні статті 3 Господарського кодексу України, а учасники ГО «Товариство «Восток» є фактично споживачами послуг, що надає ПП «Південьпарксервіс» за договором.
- Отже, при вирішенні питання щодо позовної заяви ГО «Товариство «Восток» в частині заявлених позовних вимог до ПП «Південьпарксервіс», місцевий господарський суд не дослідив правової природи цього спору, а саме предметної та суб'єктної юрисдикції.
- Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 року у справі №910/17395/23, у яких Верховний Суд вказав, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси своїх членів ГО «Товариство «Восток» - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб'єктного складу вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
- Таким чином, без вирішення питання щодо предметної та суб'єктної юрисдикції цього спору відповідно до глави 2 §1 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 20 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду першої інстанції про покладення на ГО «Товариство «Восток» обов'язку сплати судового збору при зверненні до суду за захистом своїх прав є передчасним.
Отже, Верховним Судом та Південно-західним апеляційним господарським судом визначено, що при вирішенні питання щодо розгляду судом цієї справи першочергово постає питання юрисдикції даного спору.
21.03.2025 року від ГО «Товариство «Восток» надійшла заява про остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників процесу, заява про забезпечення позову, заява про витребування доказів, а також заява про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Ухвалою від 09.04.2025 року суддею Петренко Н.Д. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Невінгловській Ю.М.
Ухвалою від 15.04.2025 року суддею Невінгловською Ю.М. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року суддею Желєзною С.П. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року справу №916/754/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.
Ухвалою від 28.04.2024 року справу №916/754/24 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2025 року.
01.07.2025 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №916/437/24.
Ухвалою від 16.07.2025 року задоволено заяву Громадської організації «Товариство «Восток» про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №916/754/24 до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №916/437/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвалою від 08.09.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 09.10.2025 року провадження у справі №916/754/24 закрито, роз'яснено ГО «Товариство «Восток», що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою від 21.10.2025 року задоволено клопотання ГО «Товариство «Восток» та передано матеріали зазначеної справи за встановленою юрисдикцією до Доброславського районного суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 року справу розподілено судді Барвенко В.К.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року прийнято самовідвід судді Барвенка В.К. від розгляду зазначеної справи, цивільну справу передано керівнику апарату Доброславського районного суду Одеської області для визначення іншого складу суду.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Гузя О.В. №531 від 05.11.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В., у зв'язку з чим підлягає прийняттю до провадження судді.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що передані до провадження судді матеріали справи не відповідають вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви (які є обов'язковими для особи, що звертається до суду) викладені у ст.175 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Але в порушення вимог п.2. ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не вказано ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін - 1100 фізичних осіб, в інтересах яких подано цей позов; поштовий індекс; а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Не вказано у позовній заяві і обставин, якими ГО «Товариство «Восток» обґрунтовує свою діяльність та підстави звернення стосовно кожного із 1100 громадян (окремо по кожному з них) з вимогами про визнання права на земельну ділянку; доказів перебування цих 1100 громадян у складі членів (учасників) ГО «Товариство «Восток» в інтересах яких подано позов; доказів наявності у цих осіб на праві власності (чи іншому законному праві) будинків, гаражів чи інших приміщень, що потребують судового захисту та відновлення порушеного права, як власників вказаних приміщень.
Окрім того, в порушення вимог ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують направлення 1100 громадянам (в інтересах яких подано позов) копій позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, представник позивача в позові посилається на те, що між ПП "Південьпарксервіс" та учасниками ГО "Товариство "Восток" укладено договори про надання місця під установку гаража і надання послуг на території ПП "Південьпарксервіс" автостоянки "Южна-1", за умовами пункту 1.1. якого підприємство надає у користування, а учасник приймає у користування місце, розмір якого складає 24 кв.м, що розташоване на автостоянці "Южна-1", для цільового призначення, обумовленого договором. Згідно з пунктом 2.1. вказаного договору, підприємство зобов'язується забезпечувати виконання: ремонтних робіт майна, окрім встановлених гаражів; забезпечення електроенергією відповідно до договору про споживання електроенергії та спільне використання електричних мереж; утримання території; прибирання та вивіз сміття; охорони автостоянки.
У зв'язку з чим, вважає, що учасники ГО "Товариство "Восток" є фактично споживачами послуг, що надає ПП "Південьпарксервіс" за договором, проте зазначених договорів не додано до позовної заяви.
В додатках до позовної заяви міститься лише договір про надання місця під установку гаражу і надання послуг на теритоії ПП "Південьпарксервіс" від 12.03.2015 року, укладений з ОСОБА_1 , при цьому його статус, як учасника справи не визначено, відомості щодо його членства в ГО "Товариство "Восток" відсутні, що підлягає виправленню.
Крім іншого, до позовної заяви додано розрахунок завданої ГО "Товариство "Восток" шкоди, в якому керівник ГО "Товариство "Восток", ОСОБА_2 виходить із кількості членів (гаражів) ГО "Товариство "Восток", яка складає 1100 осіб та суми, котра збирається з кожного учасника ГО "Товариство "Восток" в місяць - 250 грн, кількість місяців - 20 (з11.06.2022 року по 11.02.2024 року), відтак оцінює завдану шкоду у розмірі 5500000 грн (1000 х 250 х 20).
Проте матеріали позовної заяви на підтвердження обставин позову не містить відомостей щодо гаражного товариства автостоянка «Южна-1» на спірній земельній ділянці, не містить відомостей щодо перебування у власності членів громадської організації чи на іншій правовій підставі гаражів, не містить відомостей щодо членства зазначених осіб в громадській організації, що чинить перешкоди у визначенні завданої шкоди та вирішенню питання щодо її відшкодування.
Відповідно до приписів ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В ході розгляду справи, керівник ГО «Товариство «Восток» (ЄДРПОУ 42238831), ОСОБА_2 , посилаючись на те, що є неприбутковою організацією, у позовній заяві просить витрати у зв'язку із сплатою судового збору покласти на відповідача та звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.
В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору посилається на те, що позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів ГО «Товариство «Восток» число яких складає 1100 членів та представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Закону України «Про громадські об'єднання» та відповідно до статутних завдань такої організації, а тому відповідно до приписів ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає звільненню від сплати судового збору.
При цьому, суд наголошує на тому, що Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 року, справа 804/6859/16, прийшов до висновку про те, що необґрунтованими є доводи позивача про те, що громадська організація є не прибутковою та не має власних коштів та майна, а тому має бути звільнена від сплати судового збору. Адже громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» діє в інтересах фізичної особи, а не у власних інтересах, а тому підстав для застосування ст.8 Закону України «Про судовий збір» немає.
Також суд вважає за необхідне додатково зазначити, що у п.29, п.30 вказаної вище постанови Верховного Суду визначений правовий висновок про те, що навіть за відсутності в процесуальному законодавстві у громадських об'єднань без статусу юридичної особи адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності, такі громадські об'єднання можуть визнаватися позивачами на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод при звернені до суду за захистом безпосередньо власних прав чи інтересів.
Так, судова практика з цього питання, на підставі аналізу правозастосовних позицій Європейського Суду з прав людини, утвердила підхід, за яким «…суди повинні мати на увазі, що невизнання за об'єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд (§ 41 рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1997 р. у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції» (Сase of the Сanea Сatholic Сhurch v. Greece).
З огляду на викладене суд наголошує на тому, що право доступу до правосуддя не є абсолютним і може бути піддано обмеженням, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
Такі саме висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 року у справі № 804/1230/17.
Ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до місцевого суду позову майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).
Суддя зазначає, що у разі звернення до суду неприбуткової організації така організація є в розумінні Закону України «Про судовий збір» платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом неприбуткової організації, а безпосередньо з цією особою - позивачем.
Відповідно до приписів ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Ч.2 передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, перелік підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, його зменшення або звільнення є вичерпним, позивач, як юридична особа (громадська організація) не визначений законом як суб'єкт, до якого можуть бути застосовані положення ст.ст.5,8 Закону України «Про судовий збір».
Не надано ГО «Товариство «Восток» і доказів наявності у 1100 осіб ( в інтересах яких подано цей позов та які можуть отримати статус позивачів у цій справі) встановлених законом підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду, відтак приписи ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані до виниклих правовідносин, оскільки позов подано саме юридичною особою ГО «Товариство «Восток», а не учасниками громадської організації, як споживачами певних послуг.
Суд зазначає, що ст.129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі № 21-5496а15.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору, суд з урахуванням правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14.05.1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Відтак, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Враховуючи викладене, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову до суду.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання позову за одну вимогу майнового характеру в розмірі 83250 грн, без врахування уточнених вимог представника позивача від 21.03.2025 року, оскільки питання уточнення позовних вимог не було вирішено Господарським судом Одеської області.
Крім того, при сплаті судового збору необхідно врахувати приписи ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Доброслав/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA458999980313191206000015684
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація
України, 050).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.
На підставі наведеного, керуючись п.5 ч.3 ст.175, ч.ч.1,2 ст.ст.185, 353 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Прийняти до свого провадження матеріали позовної заяви Громадської організації «Товариство «Восток» (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд.69), в інтересах якої діє керівник Абрамович Олексій Володимирович до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103, 65481, Одеська область, Одеський район, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 26-А), Приватного підприємства «Південьпарксервіс» (код ЄДРПОУ 39534303, 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А) про відшкодування шкоди у розмірі 5550000 грн.
Клопотання Громадської організації «Товариство «Восток» (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд.69), в інтересах якої діє керівник Абрамович Олексій Володимирович про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - залишити без задоволення.
Позовну заяву Громадської організації «Товариство «Восток» (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд.69), в інтересах якої діє керівник Абрамович Олексій Володимирович до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103, 65481, Одеська область, Одеський район, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 26-А), Приватного підприємства «Південьпарксервіс» (код ЄДРПОУ 39534303, 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А) про відшкодування шкоди у розмірі 5550000 грн - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві та роз'яснити, що в установлений судом строк необхідно усунути виявлені суддею недоліки.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Литвинюк А. В.