24 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4908/25
Провадження № 22-ц/820/2767/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2025 року, суддя Колієв С.А., за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2025 у справі №686/4908/25 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначив, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У вказаному позові він просив суд у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частку автомобілів: марки КАМАЗ 55102, д.н.з. НОМЕР_1 , марки КАМАЗ 5410, д.н.з. НОМЕР_2 , марки ГКБ 8350, марки КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 , марки IGLOPOL R42, д.н.з. НОМЕР_4 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію 1/2 частки вартості вказаних транспортних засобів на загальну суму 1127700 грн.
У підготовчому судовому засіданні у цій справі представником відповідача було надано відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 21.03.2025 року, згідно з якою за ОСОБА_2 зареєстрованого транспортного засобу КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 не виявлено, а також зазначено, що транспортний засіб марки ГКБ 8350 був придбаний відповідачем до реєстрації шлюбу, тому є її особистою власністю.
Ухвалою суду від 13.06.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині вимог про розподіл транспортних засобів КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 та НКБ 8350, було закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
В той же час, пізніше ним було отримано додаткову інформацію, у зв'язку з чим було подано заяву про збільшення позовних вимог на відповідний обсяг майна, проте ухвалою суду від 10.09.2025 у відповідному клопотанні було відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Просив суд врахувати, що 20.08.2025, на адвокатський запит ТСЦ МВС №6841 була надана відповідь, відповідно до якої транспортний засіб ГКБ 8350, д.н.з. НОМЕР_5 , був зареєстрований за ОСОБА_2 08.05.2009, тобто у період перебування сторін у шлюбі, а транспортний засіб марки КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 .
Таким чином, оскільки ТСЦ МВС №6841 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області у своїй відповіді від 21.03.2025 надав недостовірну інформацію щодо перебування у власності, дати та часу реєстрації транспортних засобів ГКБ 8350, д.н.з. НОМЕР_5 та КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 , вказане призвело до зменшення позовних вимог, створення дисбалансу у праві співвласності подружжя, сприяло вчиненню певних упереджених дій позивачем та в результаті ухвали суду про закриття провадження у справі, тому, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду ухвали суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.11.2025 у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень ст. 423 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення вимог заяви.
В обґрунтування скарги вказав, що через недостовірні відомості, які містилися у відповіді ТСЦ МВС №6841 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 21.03.2025, судом надано помилкову оцінку, внаслідок чого провадження у справі про поділ майна подружжя в частині вимог про розподіл транспортних засобів КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 та ГКБ 8350, було необґрунтовано закрито.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказала, що позивач звертаючись до суду із позовом про поділ майна був обізнаний щодо його переліку, відтак зазначені ним обставини не можуть вважатись нововиявленими.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи судоми були повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа №686/4908/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 21.03.2025, за ОСОБА_2 зареєстрованого транспортного засобу КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 , не виявлено.
12.06.2025 позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про відмову від позовних вимог в частині поділу транспортних засобів КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 і ГКБ 8350 (1988 р.в.).
Заяву було задоволено та ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині вимог про розподіл транспортних засобів КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 та ГКБ 8350 (1988 р.в.). закрито у зв'язку із відмовою від позову.
20.08.2025, на адвокатський запит ТСЦ МВС №6841 була надана відповідь, згідно з якою транспортний засіб ГКБ 8350, д.н.з. НОМЕР_5 , було зареєстровано за ОСОБА_2 08.05.2009, а транспортний засіб марки КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_2 .
09.09.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог шляхом включення до загальної маси майна подружжя транспортних засобів КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 та ГКБ 8350 (1988 р.в.).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2025 у задоволенні вказаного клопотання про збільшення позовних вимог відмовлено на підставі пункту 2 частини першої статті 186, частини другої статті 256 ЦПК України, у зв'язку із наявністю ухвали про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, й вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній та касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися ново виявленими (постанова Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №752/21538/20).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, провадження №11-430заі20).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява №4994/04, § 42-43)).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, №69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).
Таким чином перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У поданій до суду заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на неправильність даних, зазначених у відповіді сервісного центру, щодо реєстрації певних транспортних засобів, що призвело до подання ним необґрунтованої заяви про відмову від позову в частині позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до виправлення помилок, допущених при зборі доказів однією зі сторін спору і не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, тому колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості цієї заяви.
Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами є обґрунтованим, тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 грудня 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова