Номер провадження: 11-кп/813/1560/25
Справа № 522/10648/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2025 року в рамках кримінального провадження №12023162510000498 від 07 квітня 2023 року , за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам'янка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваним вироком ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до вимог ст.76 ч.1 п.1,2; ч.3 п.2 КК України покладено на засудженого ОСОБА_9 відповідні обов'язки. Запобіжний захід ОСОБА_9 не застосовано.
Цивільний позов Приморської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі: КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ООР до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_9 кошти у розмірі 16 473,50 грн на користь держави в особі Комунальної бюджетної установи КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» OOP, у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , ПАТ «Страхова Група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто на користь законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі:
- 200 000 грн. з ОСОБА_9 ;
- 320 000грн з ПАТ «Страхова Група «ТАС».
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_11 до ОСОБА_9 , ПАТ «Страхова Група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та щодо долі речових доказів.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 06.04.2023, приблизно о 18:25 годині, у денний час доби, в умовах необмеженої видимості і сухого дорожнього покриття, водій ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , здійснював рух зі швидкістю приблизно 60 км/год, у лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Середньофонтанська у Приморському районі м.Одеси, з боку вул.Пироговська в напрямку вул. Семінарська, на якій організовано двосторонній рух, по дві смуги руху в кожному напрямку, полоси протилежних напрямків поділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки, попутних - переривчастою.
При під'їзді до буд. 3 пров. Катаєва, водій ОСОБА_9 , будучи неуважним, не слідкуючи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміну, відволікшись від керування транспортним засобом у дорозі, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, яка б дозволяла безпечно керувати ним та контролювати його рух, та не маючи, при цьому, реальних обставин технічного, аварійного чи іншого характеру, здійснив перетин дорожньої розмітки 1.3 згідно Правил дорожнього руху України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював рух по лівій смузі проїзної частини вул. Середньофонтанська, у зустрічному з автомобілем «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю «Mitsubishi Lancer», р/н НОМЕР_2 , - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена та госпіталізована до КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ООР. ОСОБА_10 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого лінійного перелому правої тім?яної кістки з переходом лінії перелому на основу передньої черепної ямки, забою головного мозку легкої тяжкості, забою м?яких тканин тім?яної ділянки праворуч. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону легкового автомобіля в умовах ДТП (зіткнення автомобілів). Враховуючи дані медичної документації, ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 06.04.2023 і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , регламентувалися вимогами пунктів 2.3. б) й 12.1 Правил дорожнього руху України та горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна», відповідно до яких йому слід було бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, не відволікатися від керування транспортним засобом та обирати таку безпечну швидкість, при якій він, враховуючи дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, мав би змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не виїжджати на зустрічну смугу руху, перетинаючи горизонтальну дорожню розмітку 1.3 Правил дорожнього руху України.
Крім того, на ранньому етапі розвитку події належні дії водія автомобіля «Mazda 323» регламентувалися вимогами пунктів 12.4 та 12.9. б) Правил дорожнього руху України, згідно з якими в межах населених пунктів рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. У даній дорожній ситуації, виконанням вимог пунктів 2.3. б) й 12.1 ПДР та горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна» водій автомобіля «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти зіткненню. У даній дорожній ситуації у діях водія автомобіля «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п.п. 2.3. б) й 12.1 ПДР та горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна», і його дії, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_9 своїми необережними діями допустив порушення вимог п.п. 1.2., 2.3.(б); 11.4, 12.1, 12.4, 12.9 (б), 34 «Дорожня розмітка» - 1.3. Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
п. 1.2 ПДР «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»;
п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 11.4 ПДР «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»;
п. 12.1 ПДР «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п. 12.4 ПДР «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;
п. 12.9 ПДР. «Водієві забороняється:
Розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію перетинати забороняється».
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» ставить питання про скасування вироку Приморського районного суду м.Одеси від 12.03.2025 в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 320 000 грн. та просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ «СГ «ТАС» (приватне).
Скарга обґрунтована тим, що:
- судом неправильно визначено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню із страхової компанії, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують витрати на лікування, що, в свою чергу, не дає можливості визначити розмір моральної шкоди, яка відшкодовується страховиком на підставі ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому апелянт послався на висновок Верховного Суду у постанові від 20.12.2018 у справі № 279/290/17;
- вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в солідарному порядку є безпідставні та необґрунтовані, оскільки жодним договором або законом не передбачений солідарний обов'язок АТ «СГ «ТАС» (приватне) та ОСОБА_12 .
Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржували.
Позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 та законний представник потерпілого ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку суду.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурор, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, вирок суду - без змін. Зазначено, що судом першої інстанції, за результатом ретельного дослідження у повному обсязі доказів, винесено законний та обґрунтований вирок. Звернуто увагу, що подія, яка трапилась за участю дитини ОСОБА_10 , є стресогенною для дівчинки, яка мала негативний вплив на її психологічний та фізичний стан (спричинення фізичних страждань немовляті); малолітній потерпілій ОСОБА_10 на момент скоєння кримінального правопорушення було всього 10 днів з моменту народження.
Законний представник потерпілої ОСОБА_8 також надала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу страхової компанії, в яких просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, вирок суду - без змін. Зазначено, що оскільки договором страхування визначено 320 000 грн як максимально можливу суму для компенсації за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, то суд не порушив вимоги закону та визначив загальний розмір компенсації з урахуванням обставин, які були встановлені під час розгляду справи та відображені у висновку судового експерта-психолога.
Представник АТ «СГ «ТАС» (приватне), будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи,в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, з клопотанням про відкладання не звертався.
Від обвинуваченого ОСОБА_9 та представника КНП «ООДКЛ» ООР» надійшли заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.
З огляду на наведене, враховуючи положення ч.4 ст.405 КПК України, у суду апеляційної інстанції відсутні перешкоди проведення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, захисника та представника потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, відповідає фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи положення ч.1 ст.404 КПК України, вирок Приморського районного суду м.Одеси від 12.03.2025 переглядається апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Щодо доводів апеляційної скарги представника цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) про невірне вирішення судом першої інстанції цивільного позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За змістом приписів ст.ст.55, 124 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Положеннями ч.2 ст.127 КПК України перебачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Під час вирішення цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Ці вимоги закону під час вирішення цивільного позову судом першої інстанції не дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, законний представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 з метою відшкодування заподіяної внаслідок учинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, моральної шкоди звернулась до суду під час кримінального провадження до початку судового розгляду з цивільним позовом до ОСОБА_9 . Розмір моральної шкоди оцінено у 1 000 000 грн. (т.1 а.с. 32-35).
Згодом вказаний позов було уточнено шляхом часткової зміни підстав позовних вимог, з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мазда 323, н.з. НОМЕР_1 , використання якого обвинуваченим призвело до ДТП, застрахована у АТ «СГ «ТАС» згідно полісу страхування від 09.08.2022. В уточненому позові законний представник ОСОБА_8 просила стягнути з ОСОБА_9 та АТ «СГ «ТАС» у солідарному порядку моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн на користь ОСОБА_8 як законного представника ОСОБА_10 .
В обґрунтування позовних вимог законний представник зазначила, що ОСОБА_10 на момент ДТП виповнилось лише 17 днів, а в результаті ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується медичною документацією та висновком експерта КУ «ООБСМЕ» №485 від 19.04.2023. Вказана ситуація завдала та продовжує завдавати їй ( ОСОБА_8 ) глибоких моральних страждань за здоров'я та майбутнє дитини, оскільки жоден з лікарів та фахівців не може запевнити, що отримані дитиною травми жодним чином не відобразяться на її подальшому фізичному та розумовому розвитку. Через пережитий стрес вона ( ОСОБА_8 ) не змогла кормити дитину грудьми, оскільки в неї почався запалювальний процес і вона змушена пити антибіотики, а згодом донька повністю відмовилась від годування грудьми, що є досить травмуючою обставиною для неї, оскільки втрачено момент близькості з дитиною. За неповних 3 місяці життя дитини вона переживає стрес, який ніколи в житті раніше не відчувала. Вказана ситуація продовжує завдавати їй глибоких моральних страждань. Згідно полісу страхування від 09.08.2022 ліміт відповідальності страховика АТ «СГ «ТАС» на одного потерпілого за шкоду, завдану життю і здоров'ю - 320 000 грн. Зазначила, що 10.06.2024 звернулась із заявою про страхове відшкодування до АТ «СГ «ТАС», на що отримала відповідь про призупинення розгляду вказаної заяви, у зв'язку з не завершенням розгляду кримінальної справи. Посилаючись на тяжкий стрес для неї та новонародженої дитини, через отримані тяжкі тілесні ушкодження, які були спричинені протиправними діями обвинуваченого, а також на висновок експерта №23-4775 від 09.04.2024 за результатами проведення судової психологічної експертизи, законний представник просила суд стягнути з ОСОБА_9 та АТ «СГ «ТАС» у солідарному порядку моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. на користь ОСОБА_8 як законного представника ОСОБА_10 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 - потерпілій ОСОБА_10 та її законному представнику ОСОБА_8 завдано емоційних та душевних страждань, що призвело до погіршення здоров'я, та стягнув на користь законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі:
- 200 000 грн. з ОСОБА_9 ;
- 320 000 грн. з ПАТ «Страхова Група «ТАС».
Обвинувачений ОСОБА_9 та законний представник ОСОБА_8 не оскаржували вирок суду до суду апеляційної інстанції, лише представник АТ «СГ «ТАС» (приватне) оскаржив вирок в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) моральної шкоди в розмірі 320 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність власника ТЗ «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватна), що підтверджується полісом № АТ №2334640 від 08.08.2022 (т.1 а.с.212). Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 320 000 грн. Строк дії договору з 09.08.2022 по 08.08.2023.
Дорожня транспортна пригода сталася 06.04.2023, тобто під час дії вказаного договору.
Відшкодування шкоди, завданої зокрема ушкодженням здоров'я потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV), який діяв на час ДТП.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до положень ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України)
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час ДТП.
Так, відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
-шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
-шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
-шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
-моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
-шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Отже, вказаною нормою встановлено окремий вид шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, - моральну шкоду.
Разом з тим, визначення розміру моральної шкоди урегульовано положеннями ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якими страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В частині 2 ст.9 Закону України «Про страхування» визначено поняття страхової виплати, та вказано, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, Закону України «Про страхування» за положеннями ст.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є одним з нормативно-правових актів, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2024 ОСОБА_8 звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватна) із заявою про страхове відшкодування, в якій просила здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що мала місце 06.04.2024, з вини водія ТЗ Мазда 323, н.з. НОМЕР_1 . Розмір страхового відшкодування, посилаючись серед іншого на висновок експерта №23-4775, складає 1 000 000 грн., також зазначила, що були проведені витрати на лікування в сумі 1184 грн. (т.1 а.с.178-179).
Листом від 10.06.2024 за №0306/24 АТ «СГ «ТАС» (приватна) повідомило про призупинення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прийняти рішення, оскільки АТ «СГ «ТАС» (приватна) не має документального підтвердження того, що по справі завершене кримінальне провадження, також страховику не відомо щодо набрання рішенням у такій справі законної сили. Зазначено, що при наданні вироку суду по кримінальній справі, який вступив в законну силу, розгляд справи Страховиком буде відновлено і у справі буде прийнято відповідне рішення (т.1 а.с.180).
Висновком експерта №23-4775 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 09.04.2024 встановлено, що ситуація, що досліджувалась за матеріалами кримінального провадження є психотравмувальною для ОСОБА_8 та її малолітньої дитини ОСОБА_10 . ОСОБА_13 завданні моральні страждання. Подія, яка трапилася за участю дитини ОСОБА_10 (ДТП, де їй спричинено тяжкі тілесні ушкодження) є стресогенною для дівчинки, яка мала негативний вплив на і психологічний та фізичний стан (спричинення фізичних страждань немовляті). Визначена ситуація може мати віддалені психологічні наслідки для Анни. У ОСОБА_8 (як матері постраждалої дитини) є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які негативно впливають на активне соціальне функціонування її як особистості та виникли в результаті обставин, що досліджуються за матеріалами кримінального провадження (спричинення тяжкої шкоди здоров'ю її дитині під час ДТП). Попередній орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань спричинених підекспертній (як матері постраждалої дитини та з урахуванням спричинених страждань ОСОБА_14 ), становить 1 000 000 (один мільйон) гривень (т.1 а.с.98-108).
Згідно з ч.1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Сам факт спричинення тяжких тілесних ушкоджень немовля під час ДТП є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань як позивача так і самого немовля, що також підтверджено у встановленому законом порядку висновком експерта.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Аналіз статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» свідчить, що моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я - є окремим видом шкоди, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відшкодовується страховою компанією у встановленому законом порядку.
Визначення розміру відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, встановлюється положеннями ст.26-1 Закону.
За положеннями п.22.1. ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 2334640 передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, у розмірі 320 000 грн.
Матеріалами справи підтверджено факт спричинення ОСОБА_10 та ОСОБА_8 моральної шкоди, внаслідок ДТП, що сталась з вини ОСОБА_9 .
З урахуванням положень ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавчо встановлена виплата у розмірі 5% за відшкодування моральної шкоди потерпілому становить 16 000 грн. (320 000 х 5 : 100), яка підлягає стягненню із страхової компанію на користь ОСОБА_8 .
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.04.2021 у справі № 545/3210/18 (вказана постанова прийнята в часі пізніше, аніж постанова Верховного Суду, на яку посилається апелянт) та від 26.09.2018 у справі № 641/5333/16-ц.
Наведене судом першої інстанції не враховано, тому помилково стягнуто із страхової компанії на користь законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 320 000 грн.. З урахуванням наведеного в цій частині доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
При цьому, судом не було визначено солідарний порядок відшкодування моральної шкоди, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Крім того, слід зазначити, що за юридичною позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 25 червня 2019 року № 7-р/2019, судове рішення не є документом, який просто формально ухвалює суд; воно має бути обґрунтованим, справедливим. Формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя, яке «визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах“ (абзац дев'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд має право змінити вирок або ухвалу.
Пунктом 3 ч.1 ст.408 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга страхової компанії підлягає частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок суду - зміні в частині стягнення з ПАТ «Страхова Група «ТАС» моральної шкоди на користь законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 , у решті вирок суду необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - задовольнити частково.
Вирок Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2025 року в рамках кримінального провадження №12023162510000498 від 07 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - змінити в частині стягнення моральної шкоди з ПАТ «Страхова Група «ТАС».
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень).
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4