Справа № 127/19647/25
Провадження № 22-ц/801/2388/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.
Доповідач:Сопрун В. В.
24 грудня 2025 рокуСправа № 127/19647/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Голоти Л.О., Міхасішина І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №127/19647/25 запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сауляка Євгена Васильовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 року, яке ухвалила суддя Іщук Т.П. у Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 08 вересня 2025 року,
У червні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір №2111053494518, відповідно до умов якого, товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2.0 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3100,00 грн.
01 грудня 2021 року був укладений договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111053494518 від 20 квітня 2021 року, укладеним з відповідачем.
10 січня 2023 року був укладений договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № №2111053494518 від 20 квітня 2021 року, укладеним з відповідачем.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 53016,80 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 3100,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 49916,80 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38270,74 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2111053494518 «Стандартний» від 20 квітня 2021 року в розмірі 38270,74 грн, з яких: 3100,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 35170,74 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, свої зобов'язання щодо повернення коштів за кредитними договорами в установлені договорами строки не виконав, ТОВ «Коллект Центр» отримало право вимоги за договорами факторингу, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення заборгованості в загальному розмірі 38270,74 грн, а також судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сауляк Є.В. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, а також те, що кошти на погашення боржником внесені після закінчення строку дії кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховані неправомірно, відповідно кошти внесені на погашення мали б бути зараховані на погашення тіла кредиту. За вказаних обставин, заборгованість за кредитом слід вважати погашеною.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 грудня 2025 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансових послуг №2111053494518 «Стандартний».
Сторонами погоджено умови договору, відповідно до яких товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.
За змістом п.1.4.1, п.1.4.2 нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.
В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Пунктом 1.9 договору передбачено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.
У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком №1 до договору про надання фінансових послуг №2111053494518 від 20 квітня 2021 року, підписаній позичальником, сторони погодили, що позичальник просить надати йому кредит на особисті потреби в розмірі 3100,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , орієнтовний строк повернення кредиту16 днів з моменту отримання кредиту; строком на 365 днів. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 20 квітня 2021 року.
Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту.
Підписуючи вищевказаний договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», текст яких розміщений на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua (п. 4.1. договору). Також відповідач підтвердив, що до укладення цього договору від товариства він отримав: інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію, що міститься у ч. 2ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; підписаний сторонами екземпляр договору, графіку платежів, паспорт кредиту (п. 4.9. договору).
При укладенні договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, картки. Саме на вказаний ним номер телефону кредитором було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписавши договір.
З матеріалів справи слідує, що відповідач вчинив ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору, і підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. В свою чергу кредитодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача.
Суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт фінансових установ за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитодавцем та відповідачем не був би укладений. Відповідно укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Цей договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «L2», при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання фінансових послуг № №2111053494518 від 20 квітня 2021 року.
Згідно з копією повідомлення від 05 березня 2025 року ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило про успішність переказу грошових коштів 20 квітня 2021 року на картку НОМЕР_1 у сумі 3100,00 грн згідно договору №2111053494518 .
Відповідно до наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» розрахунку за період з 20 квітня 2021 року по 30 листопада 2021 року заборгованість відповідача становить 23529,00 грн, з яких: 3100,00 грн - тіло кредиту та 20429,00 грн проценти.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу №1-12, відповідно якого останньому відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111053494518 від 20 квітня 2021 року, укладеним з відповідачем.
03 грудня 2021 року на виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило фінансування, що підтверджується платіжним дорученням №307600018 та в цей же день підписаний акт приймання-передавання Реєстру боржників.
Із Реєстру боржників від 03 грудня 2021 року слідує, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за договором №2111053494518 від 20 квітня 2021 року на суму 23529,00 грн.
Згідно з копією розрахунку, наданого ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року заборгованість відповідача становить 56816,80 грн, з них: 3100,00 грн - основний борг; 20429,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги та 33287,80 грн- нараховані проценти.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111053494518 від 20 квітня 2021 року.
Так, згідно із п. 5.2. цього договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором на набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було складено вищевказаний акт.
Із Реєстру боржників від 10 січня 2023 року слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за договором №2111053494518 від 20 квітня 2021 року.
З вищевикладеного, а саме договорів відступлення права вимоги та реєстрів, вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором та має право вимоги до відповідача.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ ««Коллект Центр», станом на 05 червня 2025 року заборгованість відповідача становить 53016,80 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 49916,80 грн - заборгованість за процентами.
Суд першої інстанції встановив, що при визначені суми заборгованості позивачем враховані сплачені відповідачем кошти в сумі 3800,00 грн, які враховані в рахунок заборгованості по процентам, що відповідає положенням ст. 534 ЦК України ( 19 вересня 2024 року - 1000,00 грн, 16 жовтня 2024 року - 1800,00 грн та 29 жовтня 2024 року - 1000,00 грн).
Проте, заборгованість сплачена не в повному обсязі, позивач просить стягнути 38270,74 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35170,74 грн - заборгованість за процентами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що ця сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, заявлена до стягнення та розрахована в межах погодженого сторонами строку користування.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного нарахування процентів за користування кредитом спростовуються наступним.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.
В заяві-анкеті для отримання кредиту зазначено, що ОСОБА_1 , просить надати кредит, орієнтовний строк повернення якого16 днів з моменту отримання, при цьому зазначено, що позичальник просить надати такий кредит «строком на 365 днів».
Такі ж умови містяться і в п. 1.3 договору - орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Пунктом 1.9 договору визначено, що граничний строк кредитування становить 1 рік.
При розрахунку заборгованості застосована погоджена сторонами процентна ставка. Так, зі змісту п.1.4 договору слідує, що протягом орієнтовного строку кредиту (16 днів) проценти нараховуються у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. Починаючи з першого дня, наступним, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 17 дня, процентна ставка збільшується на 1,64%, починаючи з 15 дня - на 1,38%, а починаючи з 30 дня - на 2,65%.
У разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, тобто 05 травня 2021 року, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом, але за умовами даного договору не пізніше 19 квітня 2022 року.
Зі змісту позову слідує, що позивач просить стягнути заборгованість за процентами у розмірі 35170,74 грн і, як слідує із розрахунку заборгованості, вказаний розмір процентів розрахований станом 31 січня 2022 року, тобто проценти, які просить стягнути позивач, нараховані у відповідності до умов договору і з урахування ставки, про яку йде мова у п.п. «а» - п. «г» п.1.4 договору.
Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що розмір нарахованих процентів узгоджується із порядком нарахування процентів, який визначений умовами договору.
За приписами ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
ОСОБА_1 не заявляв зустрічні позовні вимоги щодо безгрошовості кредитного договору на підставі положень ст.1051 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
Крім того, ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Коллект Центр» не є банківськими установами, а мають статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому позивач не може надати первинні банківські документи, а відтак надані позивачем до позовної заяви розрахунки заборгованості, колегія суддів вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 38270,74 грн, що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сауляка Євгена Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2025 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Голота Л.О.
Міхасішин І.В.