Справа № 750/7173/25
Провадження № 2/750/2162/25
25 грудня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Косенка О.Д. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - Позивач) звернулося до суду Чернігівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовував тим, що між АТ «ОТП Банк» (надалі - первісний Кредитор) та Відповідачем укладено кредитний договір № 2012488806 від 26.05.2016.
AT «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з випискою з карткового рахунку Відповідачем використано кредит в загальному розмірі: 21876,16 грн.
Натомість унаслідок невиконання своїх зобов'язань Відповідачем у нього утворилася заборгованість по оплаті тіла кредиту та процентів за користування ним у розмірі 38065,20 грн.
20 вересня 2024 року між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір Факторингу, відповідно до якого позивач набув права вимоги, що належали AT «ОТП БАНК», у тому числі по договору з Відповідачем.
Представник Позивача в своєму позові просив стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 38065,20 грн, а також судові витрати, справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді ОСОБА_2 від 02 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Проте, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенку О.Д.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З метою отримання кредитних коштів, Відповідач 26.05.2016 подав Заяву-анкету № 2012488806 (а.с. 10) про надання банківських послуг, інформація про які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» «otpbank.com.ua»
За умовами вказаного договору, АТ «ОТП БАНК» взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок , відкритий за заявою Відповідача, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку. Заява-анкета про надання банківських послуг AT ОТП Банк передбачає, що розмір процентної ставки, вказаний у відповідній Заяві-анкеті та погоджений з Позичальником, становить 0,01% річних.
Факт отримання Відповідачем кредитної картки № НОМЕР_1 , яка емітована АТ «ОТП БАНК» підтверджується розпискою Відповідача (а.с. 12).
Згідно з розрахунком Позивача у позовній заяві станом на 20.09.2025 заборгованість за Договором №2012488806 від 26.05.2016 становить: по тілу кредиту - 21876,16 грн, по відсотках і комісії- 16189,04 грн, а загальна заборгованість - 38065,20 грн (а.с. 15-58).
20 вересня 2024 року між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-24/24 (а.с. 75-80).
Відповідно до Розділу 1 Договору Факторингу Акціонерне Товариство «ОТП БАНК» відступило (передало) TOB «СВЕА ФІНАНС» Права Вимоги, а TOB «СВЕА ФІНАНС» набуло Правами Вимоги, що належали AT «ОТП БАНК», і стало кредитором за Кредитними договорами, укладеними між AT «ОТП БАНК» і Боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості.
В тому числі за даним Договором було відступлено право вимоги за заборгованістю Відповідача.
Згідно з Витягом з Реєстру Боржників №2 до договору факторингу №01.02-24/24, підписаного представниками первісного кредитора та Позивача, за указаним договором до Позивача перейшло право вимоги за договором № 2012488806 до Відповідача у розмірі 38065,20 грн, з них по тілу кредиту - 21876,16 грн, по відсотках і комісії- 16189,04 грн (а.с. 86).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачу при пред'явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, комісії, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до Позивача як нового кредитора.
Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин позики, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла позики та процентів, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Так, Позивачем підтверджено факт укладення договору та перерахунку Відповідачу кредитних коштів, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.
Також Позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладеного договору факторингу.
Отже, вищевказані факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з Відповідача користь Позивача заборгованості по тілу кредиту та процентах за користування ним.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, а саме стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за основним боргом по кредиту у розмірі 38065,20 грн, з них по тілу кредиту - 21876,16 грн, по відсотках і комісії- 16189,04 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з Відповідача слід стягнути на користь Позивача сплачений за подачу позову судовий збір.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2012488806 від 26.05.2016 у розмірі 38065 (тридцять вісім тисяч шістдесят п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Олег КОСЕНКО