Справа 688/5373/25
№ 1-кп/688/294/25
Ухвала
Іменем України
24 грудня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12025244060000508 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,
встановив:
Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, посилаючись на те, що на даний час ризики, що стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились. Так, обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, у тому числі особливо тяжкого, а також те, що на даний час продовжують існувати ризики, визначенні ст. 177 КПК України. У разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, з метою уникнення якого, у випадку не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може покинути своє місце проживання і переховуватись від суду, оскільки він неодружений, не працює, не має осіб на утриманні, а також будь- якого нерухомого майна, тобто відсутні стійкі соціальні зв'язки, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку та були стримуючими заходами, щоб запобігти ризику переховування від суду. ОСОБА_4 з метою покращення свого становища може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він за короткий проміжок часу вчинив ряд кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується.
Більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, особистої поруки чи особистого зобов'язання не в змозі запобігти настання вищевказаних ризиків, забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх обов'язків.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, прокурор просив визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів, а саме 242 240 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Інші потерпілі у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи, звернулися до суду із заявами про проведення судового засідання без їх участі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.11.2025 із визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який було продовжено ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.11.2025 із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує також вимоги п.п. 1, 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінують обвинуваченому; дані про його особу, який не працює, не має міцних соціальних зв'язків; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому.
Із зазначених підстав суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Обставини, що враховувалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та судом під час продовження дії запобіжного заходу, на час розгляду клопотання не змінилися, підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.
Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.
Відповідно до ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави та зазначити обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.
Розмір застави, визначений ОСОБА_4 ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.11.2025 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, слід залишити без змін, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та розмір застави не є завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 21 лютого 2026 року.
Копію ухвали невідкладно вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_8