Справа № 686/18361/25
Провадження № 2/686/6167/25
24 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Хараджі Н.В.,
при секретарі судових засідань Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», яка подана та підписана представником Романенко Михайлом Едуардовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27 червня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») Романенко М.Е. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивує тим, що 26.02.2024 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №7625219 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства.
Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 7625219 від 26.02.2024р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Таким чином, Відповідачем укладено Договір №7625219 про надання споживчого кредиту від 26.02.2024р. із ТОВ «Авентус Україна» («Creditplus»ТМ) (ЄДРПОУ: 41078230). Згідно умов Кредитного договору, Кошти кредиту надаються ТОВАРИСТВОМ у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 5000 грн.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України.
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus™) (ЄДРПОУ: 41078230), відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21298,38 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4999,5 грн.; заборгованість за відсотками становить 11548,88 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 4750 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу про сплату заборгованості за договором № 7625219 від 26.02.2024 р. Однак, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий її кредит в строк, передбачені кредитним договором № 7625219 від 26.02.2024 р.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7625219 від 26.02.2024 р. у розмірі 21298,38 грн., судовий збір у сумі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000.00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 року, головуючим по справи визначено суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.07.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про місце, день та час слухання справи відповідачка була повідомлена належним чином згідно з порядком, встановленим ст.128 ЦПК України. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив на позов не подав, а тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України за наявності згоди позивача розглядає справу при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про що свідчить скріншот наявний в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з'явився до зали судового засідання.
24 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частково задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 26.02.2024 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 7625219.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направило відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №7625219 від 26.02.2024 року.
Відповідач уклав договір про споживчий кредит №7625219 від 26.02.2024 року з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5000 грн.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача за договором №7625219 від 26.02.2024 року.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21298,38 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4999,5 грн.; заборгованість за відсотками становить 11548,88 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 4750 грн.
Вказані обставини відповідачем не оспорені та не спростовані.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вказане та те, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, позовні вимоги та розрахунок заборгованості не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Діджи Фінанс» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4999,5 грн., по процентам в розмірі 11548,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 4750 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім нараховано неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором №7625219 від 26.02.2024р. в розмірі 4750 грн.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає що в задоволенні позовних вимог у цій частині, слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №7625219 від 26.02.2024 року в розмірі 16548,38 грн., з яких: 4999,5 грн. заборгованість за тілом кредиту; 11548,88 грн. заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1881,39 грн.
Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1 3 статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. надано договір № 42649746 від 01 січня 2025 року про надання правової допомоги, Акт 7625219 на підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31 березня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правничої) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.03.2025 року, додаткову угоду № 7625219 від 02.04.2025 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016 р.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до частковому задоволенню співмірно із задоволенням позову, в зв'язку з чим необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 4660,20 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 258-259, 263-268, 280 ЦПК України,-
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 7625219 від 26.02.2024р. у розмірі 16548,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1881,39 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4660,20 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа