Справа № 947/9175/24
Провадження № 1-кп/947/467/25
24.12.2025 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162480001760 від 12.12.2023 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, який має вищу освіту, військовослужбовець перебуває в лавах ЗСУ, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, (засоби зв'язку тел: НОМЕР_1 ),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 за №68 від 09.09.2022 ОСОБА_6 , призначено на посаду заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до функціональних обов'язків заступника командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 від 12.06.2023, ОСОБА_6 має наступні права та обов'язки:
- брати участь у розробленні плану бойової підготовки батальйону;
- забезпечувати виконання рішень командира батальйону з питань морально-психологічного забезпечення, подавати допомогу командирам рот та їх заступникам з морально-психологічного забезпечення у поліпшенні морально-психологічного стану особового складу;
- проводити роботу, спрямовану на виховання у військовослужбовців батальйону відданості Українському народові, формування у особового складу високих морально-психологічних якостей громадянина - патріота України, готовності до свідомого виконання Конституції України і законів України, вимог Військової присяги, військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників);
- виховувати особовий склад батальйону в дусі свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі, Бойовому Прапорові, традиціям дружби і військового товариства, любові до своєї військової частини, постійної пильності і бойової готовності;
- проводити роботу, спрямовану на якісне виконання завдань бойової;
- підготовки, бойових завдань, підвищення боєздатності батальйону, зміцнення єдиноначальності, поліпшення морального стану особового складу;
- вживати конкретних заходів для зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військових колективів;
- знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону; брати участь у роботі з кадрами, їх атестуванні, доборі кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу, а також у розподілі за підрозділами поповнення, яке прибуло до батальйону;
- організовувати проведення навчально-виховних заходів з офіцерами батальйону (корабля), проводити з ними заняття з воєнної педагогіки і психології, особисто навчати їх практиці роботи з особовим складом, надавати необхідну методичну допомогу;
- брати участь у здійсненні заходів професійного психологічного добору військовослужбовців і розподілі їх за підрозділами з урахуванням особливостей і нахилів;
-забезпечувати соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців до умов військової служби;
- брати участь у плануванні та здійсненні у ротах заходів соціально- психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу;
- разом із штабом батальйону організовувати і здійснювати заходи щодо психологічної підготовки особового складу до дій в екстремальних умовах мирного і воєнного часу, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника;
- брати участь у роботі, пов'язаній із забезпеченням якісного опанування і зразкового збереження військовослужбовцями озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, виконання ними завдань вартової та внутрішньої служб, додержання заходів безпеки та охорони довкілля;
- знати потреби і запити особового складу, вживати заходів для своєчасного розгляду скарг і заяв, підтримувати зв'язок з сім'ями військовослужбовців, піклуватися про здоров'я, харчування, поліпшення матеріально-побутового стану особового складу;
- організовувати роз'яснення законодавства України та брати участь у забезпеченні додержання військовослужбовцями його вимог;
- своєчасно доповідати командирові батальйону та заступникові командира бригади з морально-психологічного забезпечення про військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують соціального захисту.
Крім того, він повинен:
- знати стан господарства у підрозділах частини, дбати про поліпшення матеріально-побутових умов та медичного забезпечення особового складу;
- здійснювати контроль за правильним використанням та збереженням культурно-освітнього майна у підрозділах частини;
- перевіряти не менше одного разу на місяць наявність, стан та комплектність культурно-освітнього майна, що знаходиться у підрозділах, роблячи при цьому відповідні записи у книгах (картках) обліку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Згідно п.п. г) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: військові посадові особи Збройних Сил України.
Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» встановлено, що військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Згідно примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , у розумінні примітки 1 статті 364 КК України, є службовою особою.
Так, починаючи із 23.08.2022 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , на посаді старшого стрільця, у якого одним із безпосередніх керівників є ОСОБА_6
09.12.2023 приблизно о 12:00 годині, ОСОБА_7 отримав на свій банківський рахунок грошове забезпечення, а саме додаткову грошову винагороду за бойові чергування, у сумі 27 643, 55 гривень.
09.12.2023, близько о 12:10 год., ОСОБА_6 , зателефонував ОСОБА_7 , та почав висувати пропозицію останньому надати йому грошові кошти у сумі 15000 гривень, за вплив на прийняття рішення командиром військової частини НОМЕР_3 , щодо неподання ОСОБА_7 до списку осіб, які будуть у подальшому будуть включені до наказу про відправлення у райони проведення активних бойових дій на території України, у зв'язку із введенням воєнного стану.
Далі, продовжуючи свій злочинний намір, з прямими умислом та корисливою метою, ОСОБА_6 призначив ОСОБА_7 зустріч 14.12.2023 о 19:40 год., у приміщенні автозаправної станції «Амік», яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 4-Б.
Під час зустрічі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій направлених на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, переслідуючи корисливий мотив, знову повідомив ОСОБА_7 , що для того, щоб останнього не включили до списку осіб, які будуть у подальшому включені до наказу про відправлення у райони проведення активних бойових дій на території України, у зв'язку із введенням воєнного стану, йому необхідно надати ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 15000 гривень, на що ОСОБА_7 погодився та передав ОСОБА_6 вказані ним грошові кошти.
Після чого 14.12.2023 о 19:46 годині ОСОБА_6 було затримано слідчим безпосередньо після вчинення злочину та вилучено неправомірну вигоду у сумі 15000 гривень.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, не визнав, він не згоден з формулюванням його дій викладених в обвинувальному акті, пояснив, що він є військовослужбовцем, заступник відділу морального та психологічного забезпечення, у вересні 2022 р. його перевели у військову частину розташованою на Школьному аеродромі в місті Одесі. Перед новим 2023 роком він познайомився з ОСОБА_7 , який нав'язував дружбу, пропонував подарунки, казав, що це волонтерська допомога, але його це не цікавило, він не йшов на контакт з ОСОБА_7 . Згодом йому був потрібен помічник для відновлення музею, потрібні були експонати,він почав товаришувати з ОСОБА_7 , змінив свою думку, щодо нього. Почали дружити, часто бачитись, запрошував на весілля, почав йому довіряти. Десь восени 2023 р. його командиру, вищому керівництву, почали поступати подарунки від ОСОБА_7 , його почали запитувати яким чином, звідки надходять подарунки, почали коситися в його бік. Солдати стали мені повідомляти про ОСОБА_7 інформацію, що ОСОБА_7 знімає відео з покинутої ділянки військової частини, і нібито ОСОБА_7 знаходиться в "Азові", хоча він там не був. Він почав з ОСОБА_7 сваритись, наші сварки накопичувались і він припинив з ним спілкуватись, але ОСОБА_7 бажав з ним примиритись, пояснював, що всі подарунки були придбані законним шляхом. Він вирішив придбати собі нову кобуру, але не знав де купити, звернувся до ОСОБА_7 , який знав магазини де можливо придбати, пропонував йому гроша для придбання. ОСОБА_7 казав йому, що має намір купити автомобіль, він йому запропонував купити у нього автомобіль. ОСОБА_7 мав намір придбати автомобіль «БМВ Х5», чорного кольору на три літра, дизель 2001-2002 року, вартість 8-9 тис доларів США, його ж автомобіль марки Нісан Кашкай, дешевше за ціною. Вказана розмова відбувалася у вівторок, в середу він поїхав у відрядження, у четверг йому зателефонував ОСОБА_7 просив допомогти з придбанням автомобіля, оглянути його. Він приїхав після наради на місце зустрічі на заправці АМІК, але на місці не було автомобіля, не було продавця, що було дивно, про що він запитав ОСОБА_7 , який пояснив, що потім все буде і що він приїхав не з порожніми руками, дістав гроші, які віддам йому, з якої причини йому невідомо, він їх поклав в кишеню штанів. Він не може відповісти чому взяв гроші, поклав до кишені, може думав, що це допомога на облаштування музею. Від питань ОСОБА_7 про перевід до іншої бригади, він розгубився, не був сконцентрований. Потім ці гроші були вилучені, купюри були по 500 гривень, як зазначено в протоколі. У 2023 р. рішення щодо переведення бійців до сухопутних військ не було, у них була своя зведена стрілецька бригада повітряних сил. Це відбувається наступним чином: квота приходить на нашу частину на кількість чоловік для переводу,командири підрозділів призначають людину, це повинен бути доброволець, тільки доброволець, дозвіл ще повинна надати медицина. Потім помічник проводять тестування на адекватність людини, після цього цей список подають на рішення командиру та його заму. Командир особисто спілкується з цією людиною. Без базової підготовці і нормальним станом не можливо переводити. Далі документи йшли на Вінницю на командування. В грудні 2023р. жодного відправлення не було. Тільки відправляли на відновлення аеродрому в Миколаїв. Він не пам'ятає скільки саме він рекомендував, усі рекомендації були підтверджені фактами, документами. Він не мав впливу на командира, рішення про відправку в зону бойових дій вирішує командир, ставить свій підпис. Він може охарактеризувати, як хитру людину, яка втирається в довіру, діє в своїх інтересах, дуже образливий, вважає себе таким, що він більше за всіх знає. При затриманні йому не роз'яснювали права, почали оглядати його автомобіль, але пізніше запитали про необхідність йому допомоги адвоката, до відділку приїхав адвокат. Внаслідок зазначеного кримінального провадження відбувалась службова перевірка, йому оголошена догана, знятті кошти, перевели до іншої військової частини.
У судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що він разом з ОСОБА_6 проходили військову службу в однієї військовій частині, стосунки між ними були дружні, але одного разу ОСОБА_6 дізнався, що його мати має бізнес, і почав у нього вимагати гроші. Запропонував розбагатіти на волонтерстві, він відмовився. Потім ОСОБА_6 йому подзвонив, сказав, що щоб він не їхав в стрілецьку бригаду в зону бойових дій, слід сплатити йому 15 000 гривень. Також, ОСОБА_6 пояснив йому, що він йому раніше винен по 5000 гривень за три місяця, на теперішній час зібрався у відпустку, тому йому потрібні гроші на відпочинок. Він йому казав, що у нього проблема з банківською карткою, ОСОБА_6 йому казав вирішити цю проблему. Внаслідок дій ОСОБА_6 , він звернувся з заявою до поліції. Потім він зателефонував ОСОБА_6 , домовився з ним про зустріч на заправці, знов запитав у нього за що він винен змушений йому платити гроші. ОСОБА_6 пояснив за що, та казав, що інші платять по 2 300 доларів щоб не знаходитесь у військовій частині. Він йому казав, що у нього не має таких грошей, але ОСОБА_6 порадив йому продати автомобіль. Потім він передав ОСОБА_6 15 000 гривень, після чого співробітники СБУ затримали ОСОБА_6 . Перша вимога грошей з боку ОСОБА_6 була пред'явлена в грудні 2023 року. ОСОБА_6 дзвонив по телефон з різних номерів, вимагав, пояснював, яка сума грошей, на що вони йдуть. З солдат, які були в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_6 брав гроші, щоб не вести їх на медичний огляд. ОСОБА_6 мав вплив вирішувати кого відправляти в зону бойових дій, а кого ні. В 2023 році він передав ОСОБА_6 15 000 гривень, купюрами по 500 гривень, при цьому на ньому був засіб фіксації, аудіо відео фіксації, на шиї був мікрофон. Гроші він передавав за те, щоб не їхати в зону бойових дій. Він передавав ОСОБА_6 свої власні гроші у розмірі 15 000 гривень, йому не пропонували передавати державні гроші. При ньому не копіювалися гроші, він надав гроші співробітникам СБУ, підписав протокол, надав згоду на прослуховування. Потім він відразу повернув апаратуру, документи складали, зауважень не було, з нього відразу зняли засіб фіксації. Йому від ОСОБА_6 було відомо, що він знаходиться в списку солдат, які відправляються в зону бойових дій, особисто він не бачив список. Після передачі грошей ОСОБА_6 , вони пожали руки, пішли до виходу з заправки, під'їхав «бусик», його відвели у бік. Він не бачив, як вилучалися гроші у ОСОБА_6 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він був присутнім в якості понятого, під час затримання, 14.12.2023 року о 19:30 годині, ОСОБА_6 на заправці. Грошові кошти були в пакети, при цьому був присутній, ще інший понятий, він підписував документи, зауважень, заперечень не було. ОСОБА_7 він бачив тільки на заправці. ОСОБА_6 стало погано, йому викликали швидку медичну допомогу.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що на час подій він разом з ОСОБА_10 служили у військовій частині НОМЕР_4 , у нього була посада «солдат - стрілець», у обвинуваченого ОСОБА_6 замполіт. Йому невідомо міг чи не міг ОСОБА_6 сприяти щодо переведення солдатів на бойові дії. ОСОБА_6 гроші не вимагав, дійсно він надав йому номер банківської картки для зарахування грошей на потреби військової части, якщо було потрібно покинути частину на деякий час. Він добровільно сплачував на потреби частини, один раз сплатив 500 - 1000 гривень за звільнення, ОСОБА_6 не наказував, гроші не вимагали, цей переказ був добровільний.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що в період часу 2023-2024 роки він був заступником командиру частини НОМЕР_3 , ОСОБА_6 був його прямим начальником. Між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були службові відносини. Йому невідомо як відправлялися солдати до зони бойових дій, міг чи ні ОСОБА_6 впливати на складання списку, яку кількість людей містив список. ОСОБА_14 з ним в підрозділі не був, але він його бачив. Йому невідомо про факт вимагання грошей з ОСОБА_14 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона на час подій, працювала оператором спец війську, за усним наказом помічницею ОСОБА_6 , який підійшов до неї з питанням щодо реконструкції музею, який був на території військової частини, необхідно було 5 000 гривень, вона їх сплатила, це була особиста допомога музею. Ій невідомо, яким чином відправляли солдат в зону бойових дій, порядок їй невідомий, командир ОСОБА_13 відправляє. ОСОБА_16 їй знайомий, вони разом працювали, про факт вимагання їй невідомо, вона не знає причину притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 . Їй невідомо мав чи ні, ОСОБА_6 на когось вплив.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що в 2023 році він служив начальником складу, ОСОБА_6 був зам командира, командиром був ОСОБА_13 у військовій частині, з ОСОБА_16 він не знайомий. ОСОБА_6 він може охарактеризувати з хорошого боку, нормальний начальник. Йому невідомо щодо вимагання грошей, впливу на відправлення солдат в зону бойових дій.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він був свідком проведення затримання на заправці, були вилучені гроші, телефон, флешку. Затримання проходило за заправці «Аміг» в місті Одесі, він був понятим, другим понятим був ОСОБА_19 їх присутності у ОСОБА_6 були вилучені гроші у розмірі 15 000 гривень, в їх примітності гроші перерахували, поклали в спец пакет, який опечатали. Він та ОСОБА_20 ,розписалися на цьому пакеті.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він займав посаду тимчасового юрисконсульта у військовій частині, ОСОБА_6 займав посаду заступника командира військової частини. ОСОБА_6 не міг вирішувати питання хто поїде в зону бойових дій, це вирішує командир повітряних сил України. Питання щодо переводу осіб, вирішує командир штабу. В обов'язки ОСОБА_6 входило перевіряти моральний, психічний стан бійців, в своєї роботі ОСОБА_6 спеціаліст. Щодо вимагання грошей, подій на заправці він нічого сказати не може, йому невідомо про це. Постійно приходить вимога про направлення солдат, та яка кількість потрібна в різні війська, він не пам'ятає приходила чи ні в грудні 2023 року така вимога. ОСОБА_16 проходив службу в роті охорони, але він з ним мало спілкувався, він брехлива людина. Йому невідомо про конфлікти між ОСОБА_6 та ОСОБА_22 . Про брехливість ОСОБА_16 , це думка, яка утворилась в колективі, його особисто обманув. Кійко займався волонтерством, просив його замінити сорочку на інший розмір, але вже цілий рік ОСОБА_16 тільки йому обіцяє.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що в 2023 році він перебував у військовій частині НОМЕР_3 , був командиром взводу, командиром частини був ОСОБА_24 , в частині також проходив службу ОСОБА_6 , стосунки між ними були службові. Йому не відомо, як відправляли солдат в зону бойових дій, він знає, що приходить документ, призначають за бажання, списків він не бачив. Йому не відомо щодо факту вимагання грошей, з нього не вимагали. Він знає ОСОБА_14 , були в однієї роті, але стосунки у них не тісни. Він не чув щоб ОСОБА_16 кудись відряджали. Він нічого поганого про ОСОБА_6 сказати не може, між ними були нормальні, службові стосунки, конфліктів не було. Зараз командир військової часті ОСОБА_25 , щодо впливу на нього йому не відомо.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що він в грудні 2024 року проходив військову службу на посаді діловода з логістики, а ОСОБА_6 займав посаду, замполіту. Йому невідомо порядок відправлення солдатів в зону бойових дій. Але ОСОБА_6 не міг впливати на відправку солдат. ОСОБА_6 у нього грошей не вимагав, він особисто надав ОСОБА_6 гроші на потреби військової частини, а саме: канцелярію, бензин, продукти харчування, кофе. Вони скидалися з початку по 3 000 гривень, потім він запропонував скидатися по 5 000 гривень. ОСОБА_16 він знає, зі слів ОСОБА_16 йому відомо про вимагання, про затримання на заправці йому нічого не відомо.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що він займає посаду старшого помічника керівника польотів з при кінця осені 2023 року, щоб пришвидшити можливість зайняти цю посаду, він сплатив ОСОБА_6 2 300 доларів США, але потім ці гроші йому повернули, після призначення на посаду, у нього відсутні будь які претензії до ОСОБА_6 . Йому невідомо, хто саме займався складанням списку солдатів, відправкою до стрілецької бригади. Йому невідомо підстави затримання ОСОБА_6 і де це відбувалося. Він бачив тільки відеозапис проведення затримання.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він командир військової частини, ОСОБА_6 його заступник, за статутом ОСОБА_6 відповідає за дисципліну, патріотичне виховання бійців. Йому відомо, що ОСОБА_6 був затриманий на заправці при отриманні хабару, про це йому повідомив командуючий, який надіслав фото з приводу затримання ОСОБА_6 співробітниками СБУ. Коли направляли солдат до бойових бригад, то це обговорювалося, потім приймалося рішення щодо складу солдат. ОСОБА_6 в усній формі докладав щодо психічного стану бійця, чи готов солдат продовжити воювати чи ні, але питання щодо виправці солдат вирішував він, як командир військової частини, ОСОБА_6 не вирішував це питання. ОСОБА_6 не має впливу на нього, як командира військової частини. Кожен з командирів підрозділів надають свої пропозиції щодо відправлення солдатів, ОСОБА_6 по кожному повинен надати інформацію. У грудні 2023 року взагалі не планувався список щодо відправлення солдатів. ОСОБА_16 він може характеризувати, як чоловіка який схильний до обману, у зв'язку з тим, що ОСОБА_16 їм розповідав, що воював в Озові , але з готом з'ясувалося, що в Азові він не воював.
На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, свідчать також інші докази, надані стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду справи в порядку ст. 94 КПК України. Такими доказами є:
-Витяг із ЄРДР №12023162480001760 від 12.12.2023 року;
-Заява від ОСОБА_7 , з якої вбачається, що майор ОСОБА_6 вимагає грошові кошти у розмірі 15 000 гривень, та вимагає на постійній основі у інших військовослужбовців грошову винагороду у розмірі від 5 до 7 тис. гривень щомісячно;
-Протокол отримання добровільно наданого предмету від 14.12.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому 1 відділу 7 управління ДВКР СБУ, грошові купюри номіналом 500 гривень в кількості 30 штук;
-Протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 14.12.2023 року, з якого вбачається, що проведено ідентифікацію, шляхом ксерокопіювання, грошових коштів у вигляді купюр номіналом 500 гривень в кількості 30 штук в присутності двох понятих;
-Протокол огляду заявника і вручення грошових коштів від 14.12.2023 року, з якого вбачається, що в присутності двох понятих, проведено огляд ОСОБА_7 , та вручено заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у вигляді грошових купюр номіналом 500 гривень в кількості 30 штук.
-Заява від ОСОБА_7 про надання власних грошових коштів у розмірі 15 000 гривень, з метою викриття злочину.
-Протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.12.2023 року
-Протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудо - відео контроль особи від 19.12.2023 року;
В судовому засіданні 05.05.2025 року, учасники кримінального провадження, відмовилися від прослуховування аудіо запису до протоколу проведення НСРД від 19.12.2023 року;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.12.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано 14.12.2023 року о 19:46 годині, за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні 4 Б (АЗС Амік). У ході затримання у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 15 000 гривень, банкноти номіналом по 500 гривень;
-протокол огляду речових доказів (грошових коштів) від 25.12.2023 року, з якого вбачається, що проведено огляд грошових коштів у сумі 15 000 гривень, банкноти номіналом по 500 гривень у кількості тридцять банкнот із наступними серійними номерами: ХЄ4375839, ЄБ5286934, ЕИ8304479, ВЕ3995321, ЄИ8247493, АП0105868, АЄ8931009, АM9381355, ЄВ866385, ЕЕ069352, ХЖ7923227, ЕВ1284309, ХЖ1098436, ЗБ1947076, АВ8135351, ЄЖ0444601, ВЕ1437956, АЖ4499267, БТ7097485, АВ8959085, БА0270794, ВЖ4621393, ЗГ8572635, ЕЗ8090267, ЕЗ6010560, ХИ9284121, ЄЗ4309660, ЕД7140804, ХА4015067, ХЄ9045498; мобільний телефон марки «Iphone XR»; флеш-накопичувач із маркуванням «Apacer» із надписом на тильній стороні «інвентарний №63/14 ВЧ НОМЕР_5 дск».
-протокол огляду предмету від 29.12.2023 року , з якого вбачається, що проведено огляд мобільного телефону марки «Iphone XR»;
-висновок експерта №СЕ-19/116-24/778-ДД від 19.02.2024 року, з якого вбачається, що тридцять банкнот номіналом 500 гривень серійними номерами: ХЄ4375839, ЄБ5286934, ЕИ8304479, ВЕ3995321, ЄИ8247493, АП0105868, АЄ8931009, АM9381355, ЄВ866385, ЕЕ069352, ХЖ7923227, ЕВ1284309, ХЖ1098436, ЗБ1947076, АВ8135351, ЄЖ0444601, ВЕ1437956, АЖ4499267, БТ7097485, АВ8959085, БА0270794, ВЖ4621393, ЗГ8572635, ЕЗ8090267, ЕЗ6010560, ХИ9284121, ЄЗ4309660, ЕД7140804, ХА4015067, ХЄ9045498, відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразкам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - НБУ.
-постанова про визнання та доручення речового доказу до матеріалів кримінального провадження від 04.03.2024 року, з якої вбачається, що грошових коштів у сумі 15 000 гривень, банкноти номіналом по 500 гривень у кількості тридцять банкнот із наступними серійними номерами: ХЄ4375839, ЄБ5286934, ЕИ8304479, ВЕ3995321, ЄИ8247493, АП0105868, АЄ8931009, АM9381355, ЄВ866385, ЕЕ069352, ХЖ7923227, ЕВ1284309, ХЖ1098436, ЗБ1947076, АВ8135351, ЄЖ0444601, ВЕ1437956, АЖ4499267, БТ7097485, АВ8959085, БА0270794, ВЖ4621393, ЗГ8572635, ЕЗ8090267, ЕЗ6010560, ХИ9284121, ЄЗ4309660, ЕД7140804, ХА4015067, ХЄ9045498; мобільний телефон марки «Iphone XR», флеш-накопичувач із маркуванням «Apacer» із надписом на тильній стороні «інвентарний №63/14 ВЧ НОМЕР_5 дск;
- протокол огляду відеозапису від 26.12.2023 року, з фототаблицею з якого вбачається, що проведено огляд флеш накопичувача інформації «Apacer», на якому зафіксовані події, що відбувалися на автозаправочної станції «АМІС», розташованої за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, 4-Б, а саме: момент спілкування та передачі грошових коштів свідком ОСОБА_7 особі ОСОБА_6 .
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Всі зазначені вище докази досліджені безпосередньо судом у даному кримінальному провадженні суд вважає належними та допустимими доказами, оскільки такі були отримані в порядку, передбаченому КПК України.
Суд, оцінюючи кожний досліджений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до переконання, що вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, є доведеними, виходячи з наступного.
Суб'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, може бути будь-яка приватна особа, яка, на думку того, хто надає неправомірну вигоду, здатна реально вплинути на особу, уповноважену на виконання функцій держави. Якщо особа-посередник сама пропонує надати їй неправомірну вигоду за здійснення впливу на уповноважену особу, її дії кваліфікуються за ч.2 ст.369-2 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного отримання особою - посередником хоча б частини такої вигоди. Що стосується самого впливу, способу та форми його здійснення, діянь, що становлять його зміст, наслідків вчинення, характеру рішення законне чи незаконне \, яке може бути прийняте особою, на яку мав бути здійснений вплив, таке перебуває поза межами об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.369-2 КК України.
Факт отримання обвинуваченим ОСОБА_6 винагороди у розмірі 15 000 гривень, підтверджується показами свідка ОСОБА_7 , який вказав, що передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 15 000 гривень, особисто обвинуваченим ОСОБА_6 , який в своїх показах зазначив, що отримав від ОСОБА_7 кошти у розмірі 15 000 грн., які поклав до своєї кишені, що також зафіксовано на відеозаписі з камер відео спостереження розташованих в приміщенні АЗС «Аміс», зафіксовано у протоколі про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.12.2023 року, протоколом проведення НСРД від 19.12.2023 року, в якому зафіксовано зустріч між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які обговорювали питання щодо сплачення грошових коштів, їх розмір та термін сплачення, щоб ОСОБА_7 не був відправлений на ротацію до в/ч в Вознесенськ, і в подальшому отримання посади у військовій частині, запевнення ОСОБА_6 , що у його можливості вирішені таких питань через певних осіб враховуючі його посаду, а також його пояснення щодо розподілу коштів, отриманих від ОСОБА_7 та інших військовослужбовців для залишення у військовій частині, протоколом затримання ОСОБА_6 , згідно якому у ОСОБА_6 виявлено та вилучено грошові кошти у загальному розмірі 15 000 грн. купюрами по 500 гривень, показами понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які були присутні при вилучені у ОСОБА_6 грошових коштів розмірі 15 000 гривень, та іншими дослідженими доказами у суді.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про призначення певного виду і розміру покарання.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 66,67 КК України, судом не встановлені.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, є військовослужбовцем, одружений, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем служби, має нагороди за відмінну військову службу, відсутність обставин які обтяжують покарання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливимпризначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі, бо вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Одночасно, з урахуванням вимог ст. 58 КК України, оскільки ОСОБА_6 є військовослужбовцем військової служби, не є військовослужбовцем строкової служби, суд вважає, за можливе застосувати покарання у виді службового обмеження, з відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення.
Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого і буде достатнім та необхідним для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395, 615 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, призначити ОСОБА_6 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в доход держави 10 (десяти) відсотків із суми забезпечення засудженого ОСОБА_6 .
Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2023 року на наступні речі: грошові кошти у сумі 15 000 гривень, банкноти номіналом по 500 гривень у кількості тридцять банкнот із наступними серійними номерами: ХЄ4375839, ЄБ5286934, ЕИ8304479, ВЕ3995321, ЄИ8247493, АП0105868, АЄ8931009, АM9381355, ЄВ866385, ЕЕ069352, ХЖ7923227, ЕВ1284309, ХЖ1098436, ЗБ1947076, АВ8135351, ЄЖ0444601, ВЕ1437956, АЖ4499267, БТ7097485, АВ8959085, БА0270794, ВЖ4621393, ЗГ8572635, ЕЗ8090267, ЕЗ6010560, ХИ9284121, ЄЗ4309660, ЕД7140804, ХА4015067, ХЄ9045498, мобільний телефон марки «Iphone XR», флеш-накопичувач із маркуванням «Apacer» із надписом на тильній стороні «інвентарний №63/14 ВЧ НОМЕР_5 дск».
На підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України слід конфіскувати у власність держави засоби вчинення злочину, а саме: мобільний телефон «Iphone XR» серійний номер НОМЕР_6 , imei: НОМЕР_7 .
Речові докази: - грошові кошти у сумі 15 000 гривень, банкноти номіналом по 500 гривень у кількості тридцять банкнот із наступними серійними номерами: ХЄ4375839, ЄБ5286934, ЕИ8304479, ВЕ3995321, ЄИ8247493, АП0105868, АЄ8931009, АM9381355, ЄВ866385, ЕЕ069352, ХЖ7923227, ЕВ1284309, ХЖ1098436, ЗБ1947076, АВ8135351, ЄЖ0444601, ВЕ1437956, АЖ4499267, БТ7097485, АВ8959085, БА0270794, ВЖ4621393, ЗГ8572635, ЕЗ8090267, ЕЗ6010560, ХИ9284121, ЄЗ4309660, ЕД7140804, ХА4015067, ХЄ9045498, повернути заявнику ОСОБА_7 .
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 у виді службового обмеження для військовослужбовців, рахувати з моменту прийняття до виконання вироку суду.
Встановити факт перебування ОСОБА_6 під вартою з 14.12.2023 року по 18.12.2023 року, включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/116-24/778-ДД від 19.02.2024 року у розмірі 3029 гривень 12 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1