Справа № 488/4232/25
Провадження № 1-кп/488/309/25 р.
Іменем України
23.12.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого по справі - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за № 12025153050000121, відомості про яке внесено до ЄРДР 29.08.2025 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із повною середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,
28.08.2025 приблизно о 18 годині, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу будинку №121 по вул. Литовченко в м. Миколаєві, на грунті раніше виниклих неприязних відносин зі своєю сестрою ОСОБА_6 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої, умисно наніс не менше двох ударів фрагментом шиферу, котрий тримав у правій руці, в область голови потерпілої ОСОБА_6 , тим самим завдавши їй тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин та забійної рани потиличної ділянки голови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, та у виді саден лобної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 передбачають кримінальну відповідальність за ч. 2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Позиція сторони захисту:
В ході розгляду справи ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні фактично не визнав. Щодо обставин події пояснив, що більшість часу проживає у с.Новомиколаївка Вітовського району Миколаївської області, де і працює, та додому навідується тільки влітку. Так, влітку 2025 року, число та місяць не пам'ятає, приїхав до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , та виявив зникнення деяких речей (сокири, інструменту, одягу) та причетною до цього вважав свою сестру ОСОБА_6 , яка проживає у сусідньому будинку по АДРЕСА_2 , хоча і зазначив, що вхід до його будинку є вільним через пошкодження коробки вхідних дверей, скоріш за все від ударної хвилі під час обстрілів м.Миколаєва військами рф. Взявши із собою шматок черепиці, яку знайшов на землі, направився до будинку сестри та подзвонив у дзвоник на вулиці. Сестра вийшла до нього на вилицю, де він висунув їй претензії через зниклі речі, на що ОСОБА_6 стала наносити в область його голови удари костилем, на який спирається при ходьбі. На такі її дії він також наніс двічі удар принесеним із собою шматком черепиці в область голови зверху, вказуючи, що в цей час потерпіла стояла до нього лицем. Через деякий час прибули поліцейські та карета швидкої медичної допомоги, але до останніх з приводу надання медичної допомоги через нанесені йому ОСОБА_6 тілесні ушкодження він не звертався.
Цивільний позов ОСОБА_6 не визнав.
Захисник просив у задоволенні вимог ОСОБА_6 щодо стягнення коштів на ліки відмовити, вказавши на відсутність належних та допустимих доказів на їх підтвердження та обгрунтування, зокрема лікарського призначення щодо них.
Потерпіла ОСОБА_6 спростувала покази ОСОБА_4 щодо обставин спричинення їй тілесних ушкоджень та їх локалізацію, надавши покази про таке. ОСОБА_4 є її рідним братом, який проживає у сусідньому будинку, не має власного доходу, та якому вона тривалий час надавала допомогу. 28 серпня 2025 року приблизно о 18 годині, вона почула дзвінок у будинок та вийшла на вилицю, де побачила ОСОБА_4 , який тримав одну руку за спиною, при цьому був налаштований агресивно, звинуватив її у крадіжці його речей, на що вона заперечила, та спираючись однією рукою на костиль, за допомогою якого пересувається, а другою взявшись за ручку хвірки, повернулась до нього спиною, направляючись у бік свого двору, та в цей час відчула два удари в область голови, від чого почала втрачати свідомість і стала повільно присідати, намагаючись утриматись за штахети біля свого двору. Частки черепиці посипались на її одяг, з чого зрозуміла, що удар був нанесений нею. В цей час ОСОБА_4 , виказуючи своїм видом агресивну налаштованість, став наближатись до неї, та вона, захищаючись, нанесла милицею йому удар в область передпліччя, а також стала звати на допомогу сестру, яка знаходилась у будинку, та жінку з двома дівчатами, які в цей час пройшли повз них та бачили конфлікт з братом. Вказана жінка підбігла до неї та допомогла дістатись до двору, водою стала обмивати кров з її голови. Після цього, вона ( ОСОБА_6 ) з порогу будинку, стала кликати сестру, яка вибігла, та викликала поліцію і карету швидкої медичної допомоги, лікарі якої надали їй першу допомогу. Після цього, на таксі вона дісталась до лікарні, де була оглянута черговим лікарем, який обробив рани та наклав шви, виписав ліки на окремому аркуші, які невідкладно у аптеці лікарні придбала її донька. Рани вдома обробляли донька та сестра, а 12-го вересня у лікарні були зняті шви з голови.
Свої вимоги щодо стягнення з обвинуваченого грошових коштів на відшкодування матеріальних витрат, пов'язаних із придбанням ліків та її пересуванням засобами таксі до відділку поліції, до лікарні та експерта, а також моральної шкоди, підтримала в повному обсязі. Визначаючи розмір моральної шкоди, вказувала на перенесений біль від завданих ударів, погіршення її стану здоров'я, зокрема систематичне підвищення рівня цукру у крові та головні болі, які пов'язує саме з нервуванням через перенесений стрес від дій обвинуваченого та нанесені ушкодження в область голови.
Допитана свідок обвинувачення ОСОБА_7 показала, що в серпні 2025 року, у вечірній час з дітьми проходила повз будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яких знає наглядно як мешканців сусідньої вулиці. Бачила,що ОСОБА_4 підійшов до будинку потерпілої та щось тримав, ховаючи за спину, а також бачила як з двору до нього вийшла ОСОБА_6 , спираючись на палицю. Чула як ОСОБА_4 розпочав конфлікт, звинувачуючи ОСОБА_6 у крадіжці його речей, на що вона стала його проганяти, спростовуючи його звинувачення. Минувши ще два будинки, почула крик ОСОБА_6 про допомогу та побігла до неї, бачила як вона стала присідати до землі, а з голови йшла кров. Вона стала обробляти рану ОСОБА_8 , яка була зосереджена в потиличній ділянці голови, та звати про допомогу. Невдовзі прибули працівники поліції та медики. ОСОБА_4 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, про обставини події нічого не пояснював, не повідомляв про протиправні дії щодо нього, не просив медиків оглянути його. Оскільки біля ОСОБА_6 на землі лежали уламки шиферу, то зрозуміла, що саме ним було нанесено удар потерпілій. Сумнівів у тому, що саме ОСОБА_4 , якого вона знає наглядно, наніс удар потерпілій, немає.
Прокурором на доведеність вини обвинуваченого також надано письмові докази. Зокрема, на підтвердження часу, місця та способу вчинення вищевказаного кримінального правопорушення свідчить рапорти інспектора - чергового чергової частини ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 28.08.2025, відповідно до яких на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_9 (сестри потерпілої) та від працівника закладу охорони здоров'я, відповідно до яких 28.08.2025 року приблизно о 17:25 годині за адресою: м.Миколаїв, вул. Литовченка, 121, брат ОСОБА_4 вдарив свою сестру ОСОБА_6 шифером, у зв'язку з чим остання доставлена бригадою швидкої медичної допомоги до лікарні з діагнозом: рублена рана потиличної частини голови та задньої частини шиї, лікування амбулаторне.
Згідно виписки з журналу звернень осіб з тілесними ушкодженнями приймального відділення КНП ММР “Міська лікарня №5», ОСОБА_6 поступила 28.08.2025 року о 18-39. Обставини при яких були отримані тілесні ушкодження: нанесення братом ОСОБА_4 шифером травми ззаду. Діагноз: рублена рана потиличної ділянка голови та задньої поверхні шиї.
Того ж дня ОСОБА_6 звернулась до поліції із заявою про вчинене відносно неї кримінальне правопорушення, зазначивши аналогічні вищевказаним рапортам обставини події.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 28.08.2025року, було оглянуто ділянку місцевості, розташовану біля будинку №121 по вул. Литовченка в м.Миколаєві, де виявлено фрагмент шиферу з гострими краями довжиною приблизно 15-17 см, з фототаблицею до протоколу.
Щодо виду та тяжкості спричинених потерпілій тілесних ушкоджень, в тому числі на підтвердження її показів щодо обставин завдання їй тілесних ушкоджень саме в час, коли вона повернулась спиною до обвинуваченого, сторона обвинувачення посилається на висновок судово-медичної експертизи №640 від19.09.2025 року. Так, за даними висновку, ОСОБА_6 було завдано тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин та забійної рани потиличної ділянки голови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, та у виді саден лобної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Щодо протоколу пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 29.08.2025 року, за участю свідка ОСОБА_7 , то останній є недопустимим з огляду на покази свідка ОСОБА_7 , наданих в ході її допиту, вказавши, що протокол підписала без фактичного проведення впізнання за фотознімками, які їй не надавались.
Дослідивши надані стороною обвинувачення письмові докази, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, надавши оцінку показам обвинуваченого, потерпілої та свідка, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої ОСОБА_6 , що вірно кваліфіковано стороною обвинувачення за ч. 2 ст.125 КПК України.
Стосовно показів обвинуваченого ОСОБА_4 , що нанесенню потерпілій тілесних ушкоджень передували її неправомірні, насильницькі дії проти нього та його показів щодо обставин їх завдання, то останні суд сприймає критично, які спростовуються показами свідка ОСОБА_7 щодо локалізації рани в області голови потерпілої, показами самого обвинуваченого про його прибуття до сестри з принесеним із собою шматком шиферу, та даними виписки із журналу обліку потерпілих осіб, які отримали тілесні ушкодження КПН ММР “Міська лікарня №5» та судово-медичної експертизи щодо локалізації тілесних ушкоджень у потерпілої в області потиличної ділянки голови, та сприймає такі покази як обрану обвинуваченим позицію захисту з метою пом'якшення кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання про вид і міру покарання, суд враховує його активне сприяння розкриттю злочину, як то слідує зі змісту обвинувального акту.
Натомість, щодо щирого каяття, яке згідно обвинувального акту, зазначене як пом'якшуюча відповідальність ОСОБА_4 обставина, то з огляду на надані обвинуваченим неправдиві покази щодо обставин завдання потерпілій тілесних ушкоджень та намагань применшити свою провину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 висловлював каяття формально, для пом'якшення покарання, проте свою поведінку не засуджує та про вчинене не шкодує.
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю; вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, в даному випадку, щодо рідної сестри.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, дітей немає, працює за наймом неофіційно, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, яка зловживає спиртними напоями, для лікування до лікаря-нарколога не звертався, обстежувався стаціонарно в психіатричному відділенні по направленню РВК в 1983 р. поставлений діагноз: “Олігофренія в ступені легкої дебільності».
При призначенні покарання ОСОБА_4 , виходячи із змісту ст.ст. 50 і 65 КК України, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, та особу обвинуваченого, обставини події. Виходячи з мети покарання, з урахуванням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке повинно бути адекватним характеру вчинених дій, враховуючи особу винного та скоєного ним кримінального проступку, відсутність каяття та навпаки намагання останнього уникнути кримінальної відповідальності, надавши неправдиві покази, наявність обставин, що обтяжують покарання, з чого суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду.
Окрім того, потерпілою в даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальні збитки в розмірі 3 тис. грн та моральну шкоду в розмірі 20 тисяч гривень.
Дослідивши документи, якими потерпіла обґрунтовує вимоги цивільного позову, заслухавши доводи сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Розмір матеріальної шкоди ОСОБА_6 обґрунтовує витратами, понесеними на придбання ліків та пересування засобами таксі до відділку поліції, медичної установи та експерта. З огляду на стан здоров'я потерпілої, яка є особою з інвалідністю, має труднощі у пересуванні (пересувається за допомогою милиці), та такі витрати були викликані саме через дії обвинуваченого, суд, з урахуванням вимог ст. 1166 ЦК України, ст.ст.56, 127 КПК України, вважає обгрунтованими вимоги щодо стягнення витрат як на придбання ліків так і на послуги таксі.
При цьому, суд відхиляє доводи захисту про відсутність призначення лікаря щодо ліків, на які вказує ОСОБА_6 , адже, з огляду на отримані нею тілесні ушкодження, що підтверджені даними довідки КНП “Міська лікарня №5» (а.с. 4) та висновку судово-медичного експерта, а також дані щодо придбаних ліків, відповідно до наданої нею квитанції (а.с. 19), дати та часу їх придбання, у суду не виникає сумнівів, що останні були придбані саме за призначенням лікаря та для лікування за поставленим лікарем діагнозом: рублена рана потиличної частини голови.
Розмір завданої моральної шкоди потерпіла оцінює в 20000 гривень. Обставини завдання моральної шкоди ОСОБА_6 пов'язує з травмою голови, нанесеною їй ОСОБА_4 , обгрунтовуючи розмір якого, вказує на перенесений фізичний біль, моральні страждання, також вказує, що після нанесених тілесних ушкоджень погано себе почуває, артеріальний тиск постійно підвищується, через підвищену нервову напругу проявляється підвищення рівня цукру у крові. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 , зазначаючи обставини перенесених моральних страждань, вказує на такі додаткові обставини як смерть сина, інвалідність, що не пов'язано з діями обвинуваченого, а тому не можуть бути враховані судом при визначенні розміру морального відшкодування.
В той же час, є безспірним перенесений потерпілою фізичний біль від завданих обвинуваченим ударів в область голови, понесені моральні страждання від цього, прояви змін у звичайному укладі життя, пов'язані зі зверненням до правоохоронних органів через протиправні дії обвинуваченого, а також за медичною допомогою.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням наведеного, зокрема перенесеного потерпілою фізичного болю від завданих обвинуваченим двох ударів із спричиненням тілесних ушкоджень, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, перенесені моральні страждання від таких протиправних дій ОСОБА_4 , прояви змін у звичайному укладі життя потерпілої у певний період часу, пов'язаний з травмою, а також пов'язані зі зверненням до правоохоронних органів та за медичною допомогою, з урахуванням принципів справедливості та співмірності морального відшкодування глибині та тривалості моральних страждань, про які зазначено вище, також приймаючи до уваги, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди частково, суд також виходив із недоведеності причинно-наслідкового зв'язку між такими змінами її здоров'я як підвищення рівня цукру у крові та головні болі, які можуть бути проявами її хронічних хвороб на цукровий діабет та гіпертонічну хворобу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік.
Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ст. 59-1 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз“яснити засудженому, що наслідком ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є направлення уповноваженим органом з питань пробації відповідних матеріалів до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралася.
Речові докази: фрагмент шиферу сірого кольору довжиною близько 17 см., упакований в спеціальний сейф-пакет № WAR 1336643, що перебуває у камері зберігання речових доказів ВП№3 МРУП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 щодо відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю, щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.11.2023 р., орган що видав 4811, на користь потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 18.08.2009 року, 3 000 (три тисячі) гривень у відшкодування матеріальної шкоди, та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З урахуванням положень ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку, повний текст якого після оголошення негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, потерпілій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1