Справа № 487/3260/24
Провадження № 1-кс/487/4292/25
25.12.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Миколаєві заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 від участі в розгляді клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019230000000267 від 22.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави
встановив:
На розгляді слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва перебувають клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019230000000267 від 22.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави.
Під час судового розгляду даних клопотань адвокатом ОСОБА_5 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. В обґрунтування заявленого відводу захисник зазначив, що прокурор повідомляв заставодавця ОСОБА_7 про звернення до суду з клопотанням про звернення застави та про дату проведення судового засідання через засоби масової інформації, при цьому будучи достоменно обізнаною про перебування Ковальського в полоні рф, оскільки такі відомості містяться в різних інтернет ресурсах. Крім того прокурором захиснику не було завчасно вручено клопотання про звернення застави в дохід держави. До того ж підозрюваний неодноразово повідомляв прокурору про місце свого перебування в Республіці Німеччині та готовність звернутися до правоохоронних органів даної держави, але прокурор належним чином на це не відреагував. На переконання адвоката ОСОБА_5 такі дії прокурора викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, що є підставою для її відводу від участі у розгляді зазначених клопотань.
Прокурор ОСОБА_3 просила слідчого суддю прийняти рішення на власний розсуд. При цьому зазначила, що відомості, на яких наголошує захисник, щодо перебування заставодавця в полоні, їй не були відомі. Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 було вручено захиснику завчасно.
Ознайомившись із заявою про відвід, вислухавши думки учасників судового засідання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до частини 3, 4 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Підстави для відводу прокурора визначені ст. 77 КПК України. Так, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо: він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, ним визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, а саме: існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Поряд з цим частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею третьою Закону України «Про прокуратуру» визначено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Відповідно до статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів встановлено, що прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством
Водночас відповідно до Керівних принців ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють суб'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування, що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Так, значення неупередженого ставлення сторони обвинувачення варто розцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
При цьому, існування неупередженості повинно встановлюватися на підставі суб'єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Як наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковский проти росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн-учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Водночас норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості та давали виключний перелік вказаної поведінки. Наведене дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
Отже оцінивши наведені доводи захисника в обгрунтування заяви про відвід, слідчий суддя не може погодитися з позицією адвоката ОСОБА_5 про наявність ознак упередженості в вищевказаних діях прокурора ОСОБА_3 з огляду на приписи Кримінального процесуального законодавства України, оскільки на прокурора не покладено обов'язок, щодо встановлення місця знаходження заставодавця та здійснення моніторінгу інтернет ресурсів з цього приводу, так само як і прийняття будь-яких процесуальних рішень за клопотаннями від імені особи, яка знаходиться в розшуку та в міжнародному розшуку.
Керуючись статтями 77, 80, 369-372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 від участі в розгляді клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019230000000267 від 22.07.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1