Справа № 478/1121/25
іменем України
"25" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
в вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 14 220 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.03.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №103562423, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 грн., строком на 105 днів, а останній зобов'язався повернути дані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.
29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №110-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року.
Заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року становить 14 220 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 4000 грн.; заборгованість за процентами 9 540 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 680 грн..
Відповідач на користь первісного та нових кредиторів зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами не виконав, тому позивач просив стягнути заборгованість в загальному розмірі 14 220 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.
Ухвалою судді від 22 жовтня 2025 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №103562423, за умовами якого відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 105 днів з 25.03.2024 року до 08.07.2024 року (п 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом: пільговий період 1 260 гривень, які нараховуються за процентною ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п.1.5.2 Договору), поточний період 8 280 гривень, які нараховуються за процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.3 Договору); комісія за надання кредиту 680 грн., яка нараховується за ставкою 17 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Такі ж відомості щодо розрахунку містить додатках №1 (Графік платежів) до договору про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року.
До договору складена Анкета-заява на кредит №103562423, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснив шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 816178.
За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 4 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 85588643 від 25.03.2024 року Карта отримувача НОМЕР_1 . Призначення платежу: Кошти згідно договору 103562423.
29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №110-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 14 220 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 4000 грн.; заборгованість за процентами 9 540 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 680 грн.
За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).
Аналізуючи порядок укладення договору у цій справі суд враховує, що договір був підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Таким чином, у відповідача в силу наведених вище умов укладеному ним договору та положень чинного законодавства, існує обов'язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 25.03.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №103562423.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальнику кредиту на його особисту банківську картку, що підтверджується платіжним дорученням 85588643 від 25.03.2024 року Карта отримувача НОМЕР_1 . Призначення платежу: Кошти згідно договору 103562423 де платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем зазначено ОСОБА_1 .
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 4 000 грн., заборгованість за комісією 680 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 9 540 грн., суд зазначає наступне.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до частини 5 статті 8 Закону № 1734-VIII (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1734-VIII (підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно пункту 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1734-VIII», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Разом з цим судом враховано, що відповідно до п. 1.5.2, 1.5.3. договору, за пільговий період нараховуються проценти за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, за поточний період нараховуються проценти за ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Однак, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зміни до вказаної статті набули чинності з 22.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а договір кредитної лінії було укладено 25.03.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Зважаючи на викладене вище, за період з 25.03.2024 року (день укладення договору) по 09.04.2024 року (день закінчення пільгового періоду) проценти за користування кредитними коштами повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,10 %, що за 15 дні становить 1 260 грн.(4 000 х 2,10% = 84х15)
За період з 10.04.2024 року (день початку поточного періоду) по 22.04.2024 року (день закінчення перших 120 днів) проценти за користування кредитними коштами повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,30 %, що за 13 днів становить 1 196 грн. (4 000 х 2,30%=92х13)
За період з 23.04.2024 року (день початку наступних 120 днів) по 08.07.2024 року (день закінчення нарахування відсотків, закінчення строку договору) проценти повинні були нараховуватись із застосуванням максимальної розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5%, що за 77 днів становить 4 620 грн. (4 000 х1,5%=60х77)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості ОСОБА_1 по процентам становить 7 076 грн. (1 260 + 1196 + 4 620).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року підлягає до задоволення на загальну суму 11 756 грн. (4 000 грн. + 7 076 грн. + 680 грн.).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 19903 від 27.08.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року №0107, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», Актом №Д/2072 наданих послуг від 20.08.2025 року відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн., детальним описом наданих послуг до Акту № Д/2072 від 20.08.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (83%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2 010, 59 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 640 грн..
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №103562423 від 25.03.2024 року, на загальну суму 11 756 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000 грн., заборгованість за відсотками 7 076 грн., сума заборгованості за комісією 680 грн., судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 010, 59 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 640 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: М.М. Ротар