25.12.25 Справа№469/1560/25
1-кс/469/194/25
24 грудня 2025 року селище Березанка
Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної
прокуратури Миколаївської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
володільця майна - ОСОБА_4
розглянувши заяву володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025153150000060 від 03.12.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -
22 грудня 2025 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025153150000060 від 03.12.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у якому просив:
- скасувати арешт накладений ухвалою від 11.12.2025 року справа №469/1560/25 на речові докази у кримінальному провадженні №12025153150000060, а саме:
- металевий човен марки «Прогрес-4» №ЯОД 2514 з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60» або обрати менш обтяжливий спосіб досягнення мети арешту;
- зобов'язати уповноважену особу, яка відповідає за зберігання вказаного майна, негайно повернути особі, у якої його вилучено.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що Ухвалою слідчого судді від 11.12.2025 року у справі №469/1560/25 накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12025153150000060, серед іншого: металевий човен Прогрес- 4 №ЯОД2514 з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60».
Згідно ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Саме така підстава зазначена в ухвалі від 11.12.2025 року.
Заявник вважає, що в даному кримінальному провадженні в подальшому застосуванні цього заходу відпала, оскільки вказаний човен, оглянутий, результати його огляду зафіксовані у відповідному протоколі.
Особа, у якої човен вилучений і обставини вилучення також зафіксовані у відповідних процесуальних документах. Проведення будь-яких експертиз щодо човна або двигуна дане кримінальне провадження не передбачає.
Відповідно до ст. 173 ч.2 п.5 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Посилаючись на викладені обставини та положення ст. 173 ч.2 п.5 КПК України за змістом якої у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, заявник зазначив, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту значеного у клопотанні майна, і просив задовольнити клопотання.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_4 заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені в її обґрунтування.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Інших доводів та підстав для продовження дії арешту на майно, зазначене у заяві, у судовому засіданні не навів.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено у судовому засіданні Відділенням поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025153150000060 від 03.12.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження Ухвалою слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2025 року метою збереження речових доказів накладено арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні 12025153150000060 від 03.12.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, зокрема, один металевий човен марки «Прогрес-4» №ЯОД 2514 з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60».
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Згідно вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За змістом п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії», при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
В мотивувальній частині ухвали слідчим суддею необхідність застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтовано обставинами, на які посилався прокурор у своєму клопотанні про арешт майна, а саме, необхідністю збереження речових доказів.
Як вбачається з матеріалів клопотання заявник обґрунтовує необхідність зняття арешту з зазначеного у клопотанні майна, тим, що в даному кримінальному провадженні в подальшому застосуванні цього заходу відпала, оскільки вказаний човен, оглянутий, результати його огляду зафіксовані у відповідному протоколі.
За положеннями ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Положеннями ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За змістом п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Прокурором ОСОБА_3 не надано будь-яких доказів та аргументів на підтвердження необхідності продовження дії арешту на майно, зазначене у клопотанні, крім посилання не те, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Також прокурором не обґрунтовано існування відповідних потреб досудового розслідування у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, враховуючи недоведеність прокурором існування відповідних потреб досудового розслідування у продовженні дії вказаного запобіжного заходу, зважаючи на те, що кримінальне провадження здійснюється щодо кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, слідчий суддя вважає, що продовження дії арешту на металевий човен марки «Прогрес-4» № НОМЕР_1 з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60» у спосіб, обраний слідчим за клопотанням прокурора, на даній стадії досудового розслідування, порушує баланс інтересів учасників судового провадження, і буде невиправданим порушенням права користувача майна.
Разом з тим, з огляду на те, що на даний момент триває досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, і що майно, на яке накладено арешт, визнано речовим доказом, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, і що такі ризики дійсно наявні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність передачі зазначеного у клопотанні майна на відповідальне зберігання його користувачу з забороною його відчужувати та змінювати будь-які його характеристики та ідентифікуючі ознаки, що не буде перешкодою для пред'явлення його для огляду експерту НДЕКЦ, у випадку такої необхідності.
В зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що клопотання користувача майна підлягає частковому задоволенню.
Оскільки вилучення майна заявника було здійснено співробітниками Відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області, яким на даний час здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, на відповідальних осіб Відділення поліції№8 МРУП ГУНП в Миколаївській області повинен бути покладений обов'язок щодо повернення вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.170, 172-175 КПК України, слідчий суддя,-
Заяву володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025153150000060 від 03.12.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,- задовольнити частково.
Металевий човен марки «Прогрес-4» №ЯОД 2514 з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60», яким на момент вилучення володів ОСОБА_4 , передати на відповідальне зберігання його володільцю - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відчужувати вказане майно, а також до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді, здійснювати без згоди прокурора, слідчого будь-які роботи зі зміни характеристик та ідентифікуючих ознак цього майна.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити можливість безперешкодного доступу до металевого човна марки «Прогрес-4» №ЯОД 2514, з підвісним двигуном марки «YAMAHA-60», прокурору, слідчому чи експерту у вказаному кримінальному провадженні з метою його огляду для проведення судових експертиз, в тому числі додаткових, у випадку їх призначення.
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст.388 Кримінального Кодексу України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Згідно ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити заявнику та не пізніше наступного дня після її проголошення надіслати власникам майна, яким роз'яснити право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню заявником.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено 25 грудня 2025 року.
Слідчий суддя: