25.12.25 Справа №469/726/25
1-кп/469/265/25
25 грудня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Березанка Клопотання Прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024152410000105 від 29.07.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с.Затишок Уманського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, має базову загальну середню освіту, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_5 , 2017 року народження, не є депутатом, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 16.06.2016 року Кодимським районним судом Одеської області, за ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, з призначенням іспитового строку, терміном 3 роки.;
- 17.11.2016 року Кодимським районним судом Одеської області, за ст.185, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання, з призначенням іспитового строку, терміном 3 роки. Покарання не відбуте, судимість не погашена,
- 27.03.2018 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області від за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби на підставі ст.81-1 КК України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді стрільця першого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ), у військовому званні «солдат», -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_7 ,
встановив:
У провадженні Березанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №42024152410000105 від 29.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні у кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зміст клопотання прокурора
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа
Заявлене клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність
ОСОБА_4 обвинувачується:
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді стрільця першого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ), перебуваючи у тимчасовому місці дислокації військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , близько близько 21 год. 30 хв. 25.07.2024, діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, а також обмежень, покладених на нього ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.05.2024, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану, без дозволу командування військової частини, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та незаконно перебував поза її межами понад три доби, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, до 21.05.2025.
21.05.2025 року солдата ОСОБА_4 було виявлено працівниками Військової служби правопорядку та доставлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві де 21.05.2025 о 11 год. 10 хв. затримано в порядку п. 2. ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини
Прокурор посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, у сторони обвинувачення є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від суду.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування, здійснити виїзд на тимчасово окуповані території України.
Крім того, 28.05.2024 року Ухвалою Малиновського районного суд м.Одеси, на підставі ст.81-1 КК України ОСОБА_4 був звільнений умовно - достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2018 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 22 дні, для проходження ним військової служби за контрактом. Цією ж ухвалою до ОСОБА_4 встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців з встановленням обмежень, а саме: заборони перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладений контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром; заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт. Однак, в порушення обмежень, покладених на нього цією ухвалою суду він самовільно залишив військову частину.
Також, ОСОБА_4 зареєстрований та мешкає за межами Миколаївської області на території Одеської області. Таким чином, він може спробувати переховуватися на території іншої області, або взагалі за межами території України, від прокуратури та суду.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) оскільки він обізнаний про місце їх перебування із матеріалів кримінального провадження;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), так як ОСОБА_4 є військовослужбовцем, та в разі його переховування від суду та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути ознак військового злочину, передбаченого ст. ст. 407-408 КК України.
Крім того, в разі обрання будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений зобов'язаний повернутися до військової частини, яка тимчасово перебуває на території Харківської області та буде мати доступ до зброї.
Отже, враховуючи схильність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, існує ризик повторення протиправної поведінки, та ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі №489/4011/25 (провадження №1-к/489/1458/25) постановлено застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 17.07.2025 року включно.
В подальшому Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.09.2025 року включно.
В подальшому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому був продовжений та закінчується 26.12.2025 року.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів
На думку прокурора, підстав для зміни чи скасування встановленого обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
Крім того, згідно вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно у вигляді тримання під вартою.
Позиція сторін кримінального провадження.
Прокурор клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечили.
Встановлені судом обставини
Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення встановлювалась слідчим суддею Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2025 року у справі №489/4011/25 (провадження №1-к/489/1458/25), якою обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак на даній стадії судового провадження не може бути перевірена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Вказаною ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва постановлено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 17.07.2025 року включно.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2025 року, від 02.09.2025 року та від 28 жовтня 2025 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 26.12.2025 року включно.
Щодо існування ризиків, на які вказує прокурор
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, і санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Ухвалою Малиновського районного суд м.Одеси від 28.05.2024 року, зокрема щодо заборони перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладений контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром; заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та незаконно перебував поза її межами понад три доби, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від служби.
Ухвалою Малиновського районного суд м.Одеси від 28.05.2024 року, на підставі ст. 81-1 КК України ОСОБА_4 був звільнений умовно - достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2018 року за ч.2 ст.185, ст.71 КК України, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 22 дні, для проходження ним військової служби за контрактом.
Однак, в порушення обмежень, покладених на нього ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси 28.05.2024 року, обвинувачений самовільно залишив військову частину.
За висновками ЄСПЛ, викладеними у Рішення Європейського суду з прав людини «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Приймаючи до уваги вказаний висновок ЄСПЛ, враховуючи характер кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, приймаючи до уваги, що Ухвалою Малиновського районного суд м.Одеси від 28.05.2024 року, ОСОБА_4 був звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2018 року за ч.2 ст.185, ст.71 КК України, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 22 дні, для проходження ним військової служби за контрактом, однак, в порушення обмежень, покладених на нього зазначеною ухвалою суду, самовільно залишив військову частину, суд вважає, що на даний час існує ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому суд також зважає на те, що вказані ризики були встановлені слідчим суддею Інгульського районного суду м.Миколаєва при постановлені Ухвали від 22.05.2025 року у справі №489/4011/25 (провадження №1-к/489/1458/25) та були враховані судом при постановленні Ухвал Березанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2025 року, від 02.09.2025 року та від 28 жовтня 2025 року, не зменшилися і продовжують існувати на час розгляду клопотання прокурора.
Разом з тим, суд вважає недоведеним прокурором ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), про що вже зазначав при постановленні Ухвал від 28.10.2025 року, і будь-яких нових даних, які б могли свідчити про його існування, суду не надано.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Виходячи з наявності встановлених судом ризиків та інших обставин кримінального провадження, приймаючи до уваги характер кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який у минулому притягувався до кримінальної відповідальності, тривалість самовільного залишення військової частини обвинуваченого, яка за даними обвинувального акта складає близько десяти місяців, суд дійшов висновку, що незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого, на думку суду, не є можливим, оскільки згідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи суперечать встановленим судом обставинам, і є непідтвердженими.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом ч.3 ст.185 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до положень ч.4 ст.185 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
Враховуючи особу обвинуваченого та обставини справи суд вважає за можливе у відповідність з положеннями ч.3 ст.183 КПК визначити обвинуваченому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, який слід визначити обвинуваченому при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою суд, з огляду на ступіть тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 та положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України згідно яких щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи особу підозрюваного та обставини справи, вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у середніх межах вказаної статті кримінально-процесуального закону, а саме у розмірі п'ятдесяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.288, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання Прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024152410000105 від 29.07.2024 року, задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор», обраний Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва у справі №489/4011/25 (провадження №1-кс/489/1458/25), продовжений Ухвалами Березанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2025 року, від 02.09.2025 року та від 28 жовтня 2025 року строком на шістдесят діб по 22 лютого 2026 року включно.
Строк дії ухвали по 22 лютого 2026 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України, визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166540,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок №37316051016294, банк отримувача ДКС України м.Київ, МФО 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області, призначення платежу "Залогові кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України від (прізвище, ім'я, по батькові - повністю) згідно з ухвалою від (дата) по справі (номер справи) за кого (прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого - повністю).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора та Березанський районний суд Миколаївської області.
З моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язаний протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали виконувати такі обов'язки :
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, або суду;
У разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської протягом семи днів з дня її оголошення; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду кримінального провадження.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Суддя: