Справа № 461/10311/25
Провадження № 1-кс/461/7764/25
19.12.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3 (ВКЗ)
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025140000001278 від 09.12.2023 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 , -
До Галицького районного суду м.Львова надійшло клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025140000001278 від 09.12.2023 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване наступним. Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , 09 грудня 2025 року, приблизно о 16 год. 25 хв., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним у м. Львові по вул. Симона Петлюри, поруч із будинком № 37, у напрямку до вул. Любінська, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.10. (в значенні терміну «дати дорогу») Розділу 2 п. 2.3 б), д) та Розділу 18 п. 18.1, чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він керуючи технічно-справним транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинив свій транспортний засіб щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_8 , який в цей час переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході зліва на право відносно напрямку руху автомобіля і який мав перевагу в русі, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу на пішохода.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікувальному закладі.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_8 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
15.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
З урахуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та особи підозрюваного, обставин вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Зважаючи на викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав клопотання, просила задовольнити з підстав, наведених у нього.
Захисник у судовому засіданні клопотання слідчого заперечив та просив обрати нічний домашній арешт.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора, яка просила задовольнити клопотання, думку підозрюваної та захисника, які заперечили клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею оцінюється наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
15.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується наступними доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку: протоколом огляду місця пригоди від 09.12.2025 та додатками до нього, допитом свідка ОСОБА_6 , відеозаписом настання ДТП.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 . Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчим доведено, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчим доведена наявність ризику, передбаченого у п.1 ч.1 статті 177 КПК України. Цей ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми.
Водночас суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Про неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також інших осіб, яким відомі обставини скоєння даних кримінальних правопорушень шляхом їх переконання та залякування, схиляння до зміни даних ними показань з метою вигородження, викривлення фактичних обставин та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно неї.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення кримінальних правопорушень, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про необхідність обрання останній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором та слідчим.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме в період часу з 22:00 години по 07:00 години, за адресою його фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , на строк до 17.02.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк до 17.02.2026 року наступніобов'язки:
- не залишати в період часу з 22:00 години по 07:00 годину місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що вищезазначені обов'язки покладаються на нього на строк до 17.02.2026 року.
Роз'яснити підозрюваному , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Зобов'язати відповідний відділ поліції ГУ НП у Львівській області відповідно до вимог ч.4 ст.181 КПК України негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_6 до якого застосований домашній арешт і повідомити про це слідчому.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення та направити копії ухвали прокурору, начальнику відповідного відділу поліції ГУ НП у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1