Справа №333/9961/25
Провадження №2/333/5595/25
Іменем України
24 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Симоненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/9961/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат. В обґрунтування позову зазначено, що 22.06.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9827756 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. На виконання умов кредитного договору, 22.06.2024 року ТОВ «Макс Кредит» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку відповідача. Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12386,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 6325,00 грн та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6061,00 грн. 17.12.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року. 02.06.2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №02/06/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року. Відповідно до реєстру прав вимог від 02.06.2025 року до договору факторингу №02/06/25-Е від 02.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12386,00 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року в розмірі 12368,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Представник позивача, будучи своєчасно і належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив суд розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка і її представник, будучи повідомленими судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, представник відповідачки надала суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за їхньої відсутності. ОСОБА_1 не заперечує проти наявного боргу. Вказаний борг утворився не з волі відповідачки, а у зв'язку із важкою ситуацією у країні та через військові дії. У зв'язку із визнанням позову відповідачем, керуючись ч. 1 ст. 142 ЦПК України, просила повернути позивачу з державного бюджету 1211,20 грн. сплаченого судового збору, а 1211,20 грн. стягнути з відповідача на користь позивача. У стягненні витрат на правничу допомогу просила відмовити, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів фактичного отримання адвокатом коштів, дати їх зарахування, а також доказів сплати гонорару або виникнення обов'язку щодо його сплати відповідно до умов договору. За таких обставин витрати на правничу допомогу мають потенційний, а не реальний характер, що не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо відшкодування судових витрат. Крім того, відповідно до принципу співмірності судових витрат, позивач не довів необхідність та обґрунтованість заявленої суми саме у межах цієї справи, а також відсутні докази того, що такі витрати вже сплачені або підлягають сплаті у визначений Договором строк. Заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю спору. Справа стосується типового стягнення заборгованості за кредитним договором, не містить складних правових чи фактичних питань та не потребувала значних часових витрат. Товариство не вживало заходів досудового врегулювання спору та не зверталося до відповідача з вимогою про добровільне погашення заборгованості до звернення до суду, чим фактично позбавило відповідача можливості виконати зобов'язання без залучення судового процесу та уникнути додаткових витрат на правничу допомогу. Така поведінка позивача також підлягає врахуванню судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
22.06.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9827756. Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 70667 (а.с.25-30).
Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2 договору передбачено, що сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 5500,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.
Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 17 червня 2025 року, згідно з умовами пункту 3.4. цього договору (пункт 1.3 договору).
На підставі п.1.5 договору визначено тип процентної ставки фіксована.
Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка складає 1,45 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Згідно п. 1.5.2 договору знижена процентна ставка становить 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеної п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту).
Відповідно до п. 1.6 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що складає 825,00 грн.
Згідно п. 1.13 договору укладення цього договору не потребує укладання договорів щодо додаткових та / або супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору.
На підставі п. 2.2 договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.8 договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання / видачі кредиту 22 червня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії.
Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його мобільний номер.
Відповідачем підписано графік платежів, який є додатком до кредитного договору (а.с.30) та паспорт споживчого кредиту, в якому міститься детальна інформація про умови кредитування (а.с.18-19).
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №00-9827756 від 22.06.2024 року ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 70667, час відправки 22.06.2024 23:12:43 (а.с.17).
Згідно з інформаційною довідкою №1401/12 від 23.12.2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічним оператором платіжних послуг було проведено успішну транзакцію 5500 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 - 22.06.2024 року (а.с.15-16).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року станом на 01.10.2025 року заборгованість не погашена та складає 12386,00 грн, з яких: 6325,00 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 6061,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с.39).
Згідно з детальним розрахунком заборгованість за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року становить 12386,00 грн, з яких: 6325,00 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 6061,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с.40).
17.12.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року (а.с.50-60).
02.06.2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №02/06/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9827756 від 22.06.2024 року (а.с.44-49).
Відповідно до реєстру боржників від 02.06.2025 року до договору факторингу №02/06/25-Е від 02.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12386,00 грн. (а.с.42-43).
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 12386,00 грн., яка складається з: 6325,00 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 6061,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Макс Кредит» перейшло до нього на підставі відповідного договору факторингу. Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов'язання у зв'язку з повним виконанням тощо.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» придбало право вимоги за договором кредиту №00-9827756 від 22.06.2024 року до ОСОБА_1 . Наданий позивачем розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами кредитного договору, є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 .
За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а також те, що відповідач позов визнала і не заперечувала щодо наявності у неї заборгованості за кредитним договором у зазначеному розмірі, позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Особливості розподілу витрат у разі визнання позову урегульовані нормами ст.142 ЦПК України. Зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні, у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст. 142 ЦПК України).
Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №27248 від 13.10.2025 року, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу з державного бюджету необхідно повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 гривень, а інша частина витрат у розмірі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога позивачу надавалася адвокатським бюро «Соломко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року (а.с.35-36).
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано витяг з акту прийому-передачі наданих послуг (а.с.34 зворотна сторона), за змістом якого випливає, що правова допомога надана на загальну суму 7000,00 грн.: вивчення документів - 1000 грн., складання позовної заяви - 5000 грн., підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання щодо отриманні інформації кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн.
Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Фактично адвокатом складено лише один процесуальний документ у справі - позовну заяву, що не є великими за обсягом та складним за змістом. З урахуванням категорії справи складання позову не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях адвокат участі не брав.
Отже, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат, понесених позивачем, на правову допомогу, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.8, оф.310а, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за договором кредиту №00-9827756 від 22.06.2024 року у розмірі 12386 (дванадцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 00 копійок, з яких: 6325,00 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 6061,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.8, оф.310а, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) витрати на правову допомогу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.8, оф.310а, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) витрати на оплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 37941997), яке розташоване за адресою: 69107, м.Запоріжжя пр.Соборний, 168, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.8, оф.310а, код ЄДРПОУ 42986956,) 50 відсотків витрат по сплаті позивачем судового збору за подачу позовної заяви до Комунарського районного суду м.Запоріжжя відповідно до платіжної інструкції №27248 від 13.10.2025 року, що становить 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 24 грудня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков