Справа № 615/875/25 Суддя суду 1 інстанції: Левченко А.М..
Провадження № 33/818/1469/25
24 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю захисника Крикунова Д.О., розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 24.07.2025, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1987 року народження,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 19.05.2024 о 10 год 30 хв на автодорозі М-03 430 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Deawoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги 2.1. «а» ПДР України.
Крім того, 19.05.2024 року о 10 год 30 хв водій ОСОБА_1 на автодорозі М-03 430 км керував автомобілем Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 29.05.2025 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП № 615/875/25 (провадження № 3/615/331/25) та за ч. 3 ст. 130 КУпАП № 615/876/25 (провадження № 3/615/332/25) об'єднано в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер № 615/875/25 (провадження № 3/615/331/25).
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду якою закрити провадження по справі.
Разом з тим ОСОБА_1 просить поновити йому строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки останній день подачі апеляційної скарги припадав на вихідний день.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушенням норм процесуального права судом першої інстанції.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Д.О., який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що 10 год 30 хв водій ОСОБА_1 на автодорозі М-03 430 км керував автомобілем Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 до суду не надав.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
Щодо апеляційних вимог ОСОБА_1 про відсутність в його діяхскладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП України, то вони спростовується зібраними по справі доказами, яким була дана належна оцінка.
Щодо посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 повинні були направити до найближчого закладу охорони здоров'я, а не пропонувати йому проїхати до м. Харкова в КПН ХОР «ОКНЛ» апеляційним судом не приймається, оскільки на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського вбачається, що він роз'янив ОСОБА_1 причини, з яких його не можуть доставити до найближчого закладу охорони здоров'я.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.United Kingdom), п.161, Series A заява № 25).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
Апеляційний суд звертає увагу захисника ОСОБА_1 - адвоката Крикунова Д.О., що вступна частина постанови Валківського районного суду Харківської області від 24.07.2025 містить описку, яка не впливає на правильність прийнятого рішення, однак може бути виправлена шляхом подачі відповідної заяви до Валківського районного суду Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Валківського районного суду Харківської області від 24.07.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко