Справа № 636/9382/24 Головуючий суддя І інстанції Золотоверха О. О.
Провадження № 22-ц/818/3131/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: споживчого кредиту
24 грудня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 березня 2025 року, у цивільній справі № 636/9382/24, за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача Ванжа Н.В., яка діє на підставі належним чином завіреної довіреності, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 18.10.2022 відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. 18.10.2022 відповідач підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, ліміт - до 200000,00 грн., карта - «Універсальна Голд», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка - 40.8 %, зобов'язання щомісячної сплати мінімального обов'язкового платежу, процент на прострочену суму заборгованості - 60.00 %. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку. Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму ліміту, відповідно до виписки по рахунку. Тобто позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, у межах установленого кредитного ліміту, який у подальшому змінювався згідно з умовами Договору.
При укладанні договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.
Вказало, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
У порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 24.09.2024 року становить 62711.22 грн., яка складається з наступного: 50678,85 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12032,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі викладеного представник позивача просила позов задовольнити та просила суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором б/н від 18.10.2022 у розмірі 62711,22 грн. та судовий збір.
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12 березня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 18.10.2022 заборгованість у розмірі 50678,85 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1957,54 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про задоволення позову.Судові витрати покласти на відповідача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення в оскарженій частині ухвалене без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
В обґрунтування скарги зазначено, що Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/24, тип - “Універсальна Gold», що підтверджується випискою по рахунку (наявна в матеріалах справи). Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.
Зауважило, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 18.10.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Паспорту споживчого кредиту, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 12032,37 грн. Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування щодо сплати процентів.
Вказує, що з розрахунку заборгованості, виписки по руху коштів по рахунку відповідача, де наведено відомості щодо користування кредитними коштами та здійснення погашення вбачається документально підтверджена заборгованість по тілу кредиту, процентам за користування кредитними коштами за період користування відповідачем кредитними коштами, а отже встановивши, що боржник користувався кредитом, прострочив виконання грошового зобов'язання, суд не мав підстав відмовляти в стягнення заборгованості за відсотками, за обумовленою між сторонами процентною ставкою на рівні 40,80% річних.
Відповідач своїм правом на подання відзиву, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду в оскарженій частині відповідає.
Задовольняючи частково вимоги позову, суд першої інстанції із посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, свої висновки мотивував тим, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 50678,85 грн, в іншій частині позовні вимоги не доведені і тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно ч. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судовим розглядом встановлено, що 18.10.2022 між банком та відповідачем підписано заяву №б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (копія а.с.24-35), згідно якої відповідач підписанням заяви приєдналася до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Відділені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг.
Крім того у заяві зазначені наступні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту: до 200000.00 грн. - для карт «Універсальна», «Універсальна Голд», до 300000 грн. - для карт Platinum, World Black Edition, Visa Signature, до 400000.00 грн. - для карт World Elite, до 800000.00 грн. - для карт Infinite, строк - 12 місяців з пролонгацією, мета - споживчі цілі, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом, процентна ставку 42.0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % - для карт «Універсальна Голд». Також зазначений порядок повернення кредиту та наслідки невиконання/прострочення виконання зобов'язань, угода про використання простого електронного підпису, витяг з умов та правил надання банківських послуг. Заява підписана відповідачем власним підписом в електронному вигляді 18.10.2022 14:23:55.
Крім того надано паспорт кредиту від 18.10.2022 (копія а.с.36-40), в якому зазначено істотні умови кредитного договору: сума кредиту, строк договору, процентна ставка, витрати за кредитом, порядок повернення кредиту, відповідальність за порушення виконання зобов'язання та інші умови. Суд зазначає, що у паспорті кредиту зазначені умови кредитування для карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, MC Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite. Паспорт кредиту підписано відповідачем в електронному вигляді 18.10.2022 22:17.
Як вбачається з виписки за договором №б/н за період з 01.11.2022 по 24.09.2024 (а.с.41-56), згідно якої відповідач дійсно користувався наданими коштами.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування банківською картою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Банком виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №б/н від 18.10.2022 року щодо видачі кредиту.
Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦК України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості
Водночас, в даній заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку відсутні відомості щодо істотних умов договору кредиту у розумінні ст.ст. 1046, 1050 ЦК України, а саме, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та строк і порядок для повернення кредиту.
Як стверджує позивач, зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконував. За розрахунком позивача станом на 24.09.2024 становить 62711,22 грн., та складається з наступного: 50678,85 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12032,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Частинами 1, 2 статті 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Судом також було встановлено, що заява, підписана відповідачем, містить його персональні дані, проте у ній відсутні дані, яку саме платіжну картку виявив бажання оформити відповідач, розмір кредитного ліміту, тобто позивач не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження укладення сторонами кредитного договору, з тими істотними умовами, посилання на які міститься у позовній заяві АТ «ПриватБанк», зокрема, щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом та строку повернення кредиту.
Суд правильно та відповідно до загальних принципів цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), що також відповідає правовим висновкам, які були висловлені у постанові ВП ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, вказав, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, наданий позивачем витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «ПриватБанк» не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані, а також ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
До позовної заяви банком надано Паспорт споживчого кредиту в якому вказана інформація з основних умов кредитування, підписаний відповідачем.
Разом з тим, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, який колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує у даній справі, яка є аналогічною за обставинами у цьому питанні.
Отже, факт підписання відповідачем паспорту споживчого кредитування не може безумовно свідчити, що між сторонами погоджено істотні умови договору про розмір відсотків за заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Посилання позивача на те, що конкретні умови кредитування, в тому числі розмір процентів, визначаються Умовами та Правилами надання банківських послуг, є безпідставними, оскільки зазначені Умови не містять підпису відповідача, доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме з цими Умовами ознайомився, погодився і мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, Банком не надано.
Саме така правова позиція послідовно сформована у постановах Верховного Суду України: від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15; від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16; від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, де вказано про те, що Умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Отже, матеріали справи не місять доказів того, що відповідачем було погоджено з банком % ставку, яку саме банк видав картку відповідачу, та є не зрозумілим за якою ж % ставкою відповідачу повинні були нараховуватися відсотки.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було безпідставно проігноровано факт погодження між сторонами істотних умов договору. Наведені з цього приводу у оскарженому рішенні висновки суду є обґрунтованими та відповідають вказаним нормам матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині.
Докази та обставини, на які посилається Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову - залишити без змін.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 грудня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді Ю.М. Мальований.
О.Ю. Тичкова.