Справа №635/3251/25 Головуючий 1 інстанції: Якішина О.М.
Провадження №33/818/1339/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
24 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 21 квітня 2025 року о 16 год. 05 хв. ОСОБА_1 за адресою: Харківська область, селище Високий, вул.Андрія Ощепкова, буд.48А, керуючи автомобілем, був зупинений на стаціонарному посту «Кемпінг» з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я за адресою: м.Харків, вул.Ахєзерів, буд.18А в КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 21 квітня 2025 року він поспішав, оскільки виконував терміновий наказ командира.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до Харківського апедяційного суду не з'явився, хоча в установленому порядку повідомлявся про розгляд справи.
ОСОБА_1 про дату та час судового засіданняповідомлявся на мобільний номер телефону, вказаний в апеляційній скарзі, який відповідно до довідки про недоставлення SMS-повідомлення тимчасово недоступний.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням вищезазначеного та за відсутності клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду, справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за його відсутності.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 протягом п'яти місяців з дня надходження справи до Харківського апеляційного суду не здійснив ніяких дій щодо виявлення зацікавленості результатів апеляційного перегляду справи, клопотань не надавав.
Ніяких даних про зміну свого мобільного номеру телефону чи засоби зв'язку для здійснення відповідної комунікації з ним, останній до Харківського апеляційного суду не надав.
Зазначене свідчить про байдуже ставлення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до результатів апеляційного перегляду справи щодо нього і відповідно вказує на реалізацію ним свого процесуального права не приймати участі як у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оскільки всі засоби процесуального характеру для реалізації права учасника процесу на участь в судовому засіданні здійсненні в повному обсязі.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №307653 від 21 квітня 2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції;
- довідку УПП в Харківській області ДПП К.Галкіної, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2023 року;
- рапорт інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП в Харківській області В.Приходька;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- дані відеозаписів з місця події від 21 квітня 2025 року.
Прохання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, є безпідставним.
З відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не зазначав, що діє в стані крайньої необхідності.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вказати, що виконує невідкладне бойове завдання під час спілкування з працівниками поліції або заначити про таке в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, однак останній таким правом не скористався.
Даних про те, що ОСОБА_1 виконував невідкладне бойове розпорядження командування, тобто діяв у стані крайньої необхідності, матеріали справи не містять та до Харківського апеляційного суду не надано.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня