Справа №: 639/ 9038/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1504 /25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія:відмова у відкритті провадження
16 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 28.11.2025 про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні № 42018221080000037 від 18.01.2018, -
Оскаржуваною ухвалою постановлено відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні № 42018221080000037 від 18.01.2018.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що заявником ОСОБА_6 фактично оскаржується бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42018221080000037 від 18.01.2018 щодо неналежної, на його думку, відповіді на звернення від 14.11.2025, яке стосувалося зволікання у проведенні досудового розслідування, в той час, як рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України, безпосередньо у вказаній скарзі не оскаржені.
Відтак слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки розгляд слідчим суддею питання, зокрема, щодо встановлення строків для проведення досудового розслідування взагалі не передбачений нормами КПК України, то виходячи із формулювання обґрунтування та вимог скарги, вони не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України.
Отже, врахувавши, що зміст поданої скарги ОСОБА_6 , яка не містить оскарження саме рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, оскарження яких на досудовому розслідуванні передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя, керуючись нормами ч. 4 ст. 304 КПК України дійшов висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження за вказаною скаргою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на її незаконність, просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що порушення його прав, які полягають у незабезпеченні доступу до рішень, які було прийнято уповноваженими особами під час досудового слідства і які безпосередньо впливають на права ОСОБА_6 і є передумовою для розгляду слідчим суддею його скарги в порядку ст. 303 КПК України.
Автор апеляції переконаний, що висновок слідчого судді про оскарження ОСОБА_6 абстрактної бездіяльності є помилковим, оскільки на його думку бездіяльність прокурора, яка полягала у ненаданні йому відомостей про прийняті у кримінальному провадженні процесуальні рішення є протиправною та підлягає оскарженню відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України.
У судове засідання учасники судового провадження не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про розгляд за їх участі не подавали.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 28.11.2025 року ОСОБА_6 звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій він просив: визнати незаконною бездіяльність прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 щодо ненадання постанов і інформації про прийняті рішення на звернення ОСОБА_8 від 14.11.2025 року; витребувати кримінальне провадження, ряд документів для судового розгляду скарги та ознайомити з ними заявника; зобов'язати прокурора надати заявнику документи, про які він просив у зверненні від 14.11.2025; встановити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні; постановити окремі ухвали відносно посадових осіб органу досудового розслідування та прокуратури, що сприяють зволіканню у розслідуванні кримінального провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , слідчий суддя послався на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, констатувавши, що у поданій скарзі відсутні посилання на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, оскарження яких передбачено вищевказаною нормою закону.
Так, відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою. Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законим є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваної ухвали слідчого судді вважає, що вона відповідає приписам вказаних вище норм кримінального процесуального закону.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Це положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Дана норма розповсюджується і на суддів.
Частиною 1 статті 303 КПК України регламентовано вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, зокрема:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Таким чином, з огляду на зміст скарги ОСОБА_6 , він оскаржує бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42018221080000037 від 18.01.2018 щодо неналежної, на його думку, відповіді на звернення від 14.11.2025, яке стосувалося зволікання у проведенні досудового розслідування, що положеннями ст. 303 КПК України не передбачено.
Відповідно ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню, що і було зроблено слідчим суддею.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні № 42018221080000037 від 18.01.2018, враховуючи відсутність бездіяльності, що оскаржується у переліку, передбаченому ч.1 ст. 303 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, належним чином мотивованою, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 28.11.2025 про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді