Іменем України
25 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 402/328/25
провадження № 22-ц/4809/1720/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року у складі головуючого судді Бондаренка А. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити розмір (спосіб стягнення) аліментів, визначений рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року у справі №2-487/11, та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування зазначено, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання їх спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 350 грн на місяць до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка вказує, що станом на день подачі цього позову аліменти у розмірі 350 грн не покривають навіть половини потреб дитини на харчування, одяг, навчання та дозвілля. Більш того, на момент подачі позову у 2012 році відповідач офіційно не працював, отримував нестабільний та мінливий дохід.
Зазначила, що наразі відповідач служить в ЗСУ та отримує матеріальне забезпечення, однак ухиляється від повноцінного утримання дитини.
Рішенням Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Змінено розмір (спосіб стягнення) стягнення аліментів, визначений рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року по справі № 2-487/11 із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що у відповідача змінилось матеріальне становище - а саме те, що він має регулярний заробіток, а тому стягувати аліменти у фіксованій сумі не є доцільним. З урахуванням зазначеного, суд вважав доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
В обгрунтування зазначено, що суд розглянув за відсутності відповідача, оскільки у цей період часу ОСОБА_2 перебував на військовій службі у лавах ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка із записом про його зарахування 13 березня 2024 року до в/ч НОМЕР_1 , та не був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце судового засідання. Про існування оскаржуваного судового рішення ОСОБА_2 дізнався лише 21 серпня 2025 року, коли з його рахунку було списано кошти за судовий збір у даній справі.
Вказує, що місцевий суд не залучив до участі у справі колишню дружину відповідача ОСОБА_5 , на користь якої рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року у справі № 402/506/23 стягнуто аліменти з відповідача на утримання дітей: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно.
Зазначає, що стягнення судом із ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття, без залучення ОСОБА_5 , призвело до порушення прав трьох неповнолітніх дітей, так як розмір аліментів на утримання їх трьох в розрахунку на кожну дитину, складає 1/6 частину від доходу, при цьому розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 є значно більшим, що порушує права інших неповнолітніх дітей.
При цьому, представник звернула увагу суду, що тільки розмір основного стягнення по аліментам складає 75% від доходів позивача, що є порушенням чинного законодавства.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачкою не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кам'янокричанською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області 09 січня 2009 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с.6-7).
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн 00 коп на місяць (а.с.11).
Згідно наданих позивачкою доказів про зміну прізвища ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до копій свідоцтв про народження, долучених відповідачем до апеляційної скарги, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.52-53).
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року у справі №402/506/23 розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно.
Стягнення розпочато з 06 червня 2023 року та продовжено до досягнення дітьми повноліття (а.с.61-62).
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 січня 2024 року ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України №69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації (а.с.53 зворот - 56).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 206/4992/21 (провадження № 61-12735сво23)).
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 206/4992/21 (провадження № 61-12735сво23)).
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частина друга статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що: «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183,184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183,184 СК України.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
У даній справі одержувач аліментів ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зміну способу (розміру) стягнення аліментів, та просила стягувати із відповідача аліменти у частці від заробітку (доходу).
Отже, одержувач аліментів скористалась своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.
При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.
У ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки та змінюючи розмір (спосіб стягнення) стягнення аліментів, визначений рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року по справі № 2-487/11, і стягуючи із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції керувався тим, що позивачкою доведено зміну матеріального становища відповідача - а саме те, що він має регулярний заробіток, а тому стягувати аліменти у фіксованій сумі не є доцільним.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивачки з огляду на таке.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн 00 коп на місяць (а.с.11).
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, позивачка вказувала на покращення матеріального стану відповідача, як платника аліментів, оскільки останній має стабільний дохід та служить в ЗСУ.
Апеляційний суд вважає доведеними обставини, зазначені позивачкою, оскільки з моменту ухвалення 20 січня 2012 року рішення суду про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн змінився матеріальний стан платника аліментів та збільшилися його грошові доходи у зв'язку із тим, що він має стабільний дохід.
Колегія суддів враховує, що відповідач не зміг подати свій відзив на позовні вимоги позивачки до суду першої інстанції з поважних причин, у зв'язку з перебуванням на військовій службі у лавах ЗСУ, що підтверджується безпосередньо копією його військового квитка, а тому апеляційний суд бере до уваги докази, надані відповідачем до апеляційної скарги.
Апеляційним судом встановлено, що факт збільшення доходів платника аліментів сторонами не заперечується, зокрема у своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що є військовослужбовцем, а відтак має стабільний дохід.
За таких обставин наявні підстави для зміни способу і розміру стягнення аліментів. Доводи позовної заяви в зазначеній частині суд вважає обґрунтованими.
Разом з тим, позивачка у справі просила стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, однак колегія суддів вважає, що за наявних у матеріалах справи доказів, стягненню із відповідача на користь позивачки на утримання дочки підлягають аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, з огляду на таке.
Відповідно до копій свідоцтв про народження, долучених відповідачем до апеляційної скарги, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.52-53).
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року у справі №402/506/23 стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно. Стягнення розпочато з 06 червня 2023 року та продовжено до досягнення дітьми повноліття (а.с.61-62).
Наявність у платника аліментів інших дітей підлягає врахуванню судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідач перебуває на військовій службі в ЗСУ, що підтверджується матеріалами справи. Зазначене свідчить про те, що платник аліментів має стабільний дохід, якого не мав на час ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Тобто має місце зміна матеріального стану відповідача.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, беручи до уваги те, що встановлений попереднім рішенням суду розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн є меншим, ніж мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, зважаючи на те, що на утриманні відповідача окрім його спільної із позивачкою доньки, перебувають ще троє неповнолітніх дітей, на користь яких також стягнуто аліменти,з огляду на обов'язок обох батьків утримувати дітей та імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом зміни способу стягнення раніше визначених судом аліментів, а саме до розміру 1/6 частини всіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Доводи щодо необхідності залучення до участі у справі його колишньої дружини ОСОБА_5 , на користь якої рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області стягуються з відповідача аліменти, не враховуються апеляційним судом через відсутність у відповідача відповідних повноважень на захист прав останньої.
За встановлених вище обставин, рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, шляхом зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року у справі № 2-487/11, що призначені до стягнення із відповідача, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_9 на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , із твердої грошової суму у розмірі 350 грн щомісячно на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вимоги позовної заяви позивачки задоволено на 68%, а тому за подачу позовної заяви підлягає стягненню із відповідача судовий збір у розмірі 823,62 грн. Вимоги апеляційної скарги відповідача задоволено на 32%, а тому на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 543,46 грн.
Позивачка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору за подачу позову до суду (що становив 1 211,20 грн).
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів вважає необхідним провести взаємозалік та стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 280, 16 грн (832, 62 грн - 543,46 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру (способу стягнення) аліментів.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2012 року у справі № 2-487/11, що призначені до стягнення із відповідача, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на утримання неповнолітньої дитин - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із твердої грошової суми у розмірі 350 грн щомісячно, на стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на утримання неповнолітньої дитин - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 280, 16 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повна постанова складена 25.12.2025.
Судді С. М. Єгорова
С. І. Мурашко
О. І. Чельник