Житомирський апеляційний суд
Справа №294/1197/24 Головуючий у 1-й інст. РУКАС М. С.
Номер провадження №33/4805/783/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
24 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.06.2024 о 10 год 15 хв в с. Пилипівка по вул. Центральна, 64, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager Аlcotest 6820», що підтверджується тестом № 923 з результатом 0,63 проміле.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, адвокат Вдовиченко Б.В. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права. Зазначив, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, при цьому суд не врахував поважні причини їх неявки, що є порушенням ст. 268 КУпАП та права на захист. Зауважив на відсутності в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним ПДР. Звернув увагу на порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів: у протоколі не зазначено технічного засобу фото- та відеофіксації, самодіагностика газоаналізатора Drager Alcotest 6820 не проводилась, прилад не пройшов калібрування, його надано з уже приєднаним мундштуком, у ОСОБА_1 не з'ясовано згоду з результатом та не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Зазначив, що внаслідок цього висновки про наявність складу адміністративного правопорушення матеріалами справи не підтверджені. В апеляційній скарзі захисник також послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні положення містяться у п.п.6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №664699 від 11.06.2024, згідно якого, 11.06.2024 о 10 год 15 хв в с. Пилипівка по вул. Центральна, 64, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager Аlcotest 6820», що підтверджується тестом № 923 з результатом 0,63 проміле (а.с.3); роздруківкою приладу Drager Alcotest 6820 (тест №923) з результатом - 0,63 проміле (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. ст. 55,56,59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про застосування спеціального технічного засобу (а.с.7); відеозаписом події (а.с.8).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та у достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Відсутність у протоколі назви та номеру технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка, не спростовує зафіксованих обставин та не виключає належність і допустимість даного доказу.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав позитивну пробу 0,63 проміле, що перевищує цифровий показник, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Також відеозаписом зафіксовано, що незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював, чек за результатами тестування спеціальним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь - яких зауважень. За таких обставин, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, не може бути підставою для визнання огляду недійсним, оскільки у поліцейського не виникло такого обов'язку.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом зібраними в матеріалах справи доказами у апеляційного суду не виникає. Зокрема, крім того, що останній не заперечував такого факту, він також був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР під час керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом (11:17). Тому доводи захисту щодо відсутності зафіксованого факту керування та порушення ПДР не виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку використання спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та щодо сумнівів у достовірності отриманого результату. Зокрема доводи щодо можливих порушень під час приєднання мундштука до спеціального технічного засобу, спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що перед оглядом водія на стан сп'яніння поліцейський провів контрольний забір повітря. Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 такої вимоги не висловлював, з отриманим результатом погодився. Роздруківка результатів тестування свідчить про те, що останнє калібрування приладу (02.11.2023) проводилося в межах міжповірочного інтервалу та є діючим, відтак підстави для визнання його результату недійсним відсутні. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до відповідних органів з метою витребування необхідної інформації щодо технічного стану приладу, проте належних доказів його несправності або відсутності сертифікації суду не надав.
Окрім того, адвокат Вдовиченко Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, чим порушено ст. 268КУпАП та права на захист.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що судом вжито усіх заходів з метою дотримання прав учасників судового процесу, передбачених ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 та адвокат Вдовиченко Б.В. належним чином повідомлялися про час і місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток Viber (а.с.33,34). Адвокат ОСОБА_2 неодноразово направляв до суду заяви про відкладення розгляду справи (а.с.29-30, 35-36). Тому, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи, встановлений законом, суд обґрунтовано розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та адвоката Вдовиченка Б.В. Також, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений права апеляційного оскарження судового рішення, яке реалізував. Під час апеляційного перегляду справи, апеляційним судом забезпечено можливість ОСОБА_1 реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, та враховані всі доводи апеляційної скарги, які він не зміг висловити в суді першої інстанції, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.
Судові рішення, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінуємого йому правопорушення, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич