Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1126/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.
Номер провадження №33/4805/880/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
24 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 15.01.2025 о 14 год 19 хв ОСОБА_1 по вул. Соснова, 45 в м. Житомирі, керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №23 від 15.01.2025р. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, вказав на недопустимість відеозапису як доказу та відсутність у матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом. Також зазначив, що він є військовослужбовцем, проте під час огляду на стан сп'яніння не було залучено представників Військової служби порядку у Збройних Силах України, внаслідок чого такий огляд є недійсним. Окрім того, звернув увагу, що судом першої інстанції проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з оскарженням постанови серії ЕНА №3863728 від 15.01.2025 у справі №295/1191/25, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, що має значення для вирішення даної справи.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що усунув недоліки, зазначені у постанові Житомирського апеляційного суду від 05.06.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№221655 від 15.01.2025, згідно якого 15.01.2025 о 14 год 19 хв ОСОБА_1 по вул. Соснова, 45 в м. Житомирі, керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП . Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №23 від 15.01.2025р. (а.с.1-2); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА№3863728 від 15.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.3); висновком КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №23 від 15.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.4); рапортом командира взводу №2 роти №4 батальйону управління Козачука В. (а.с.5); диском з відеозаписом (а.с.6).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Доводи апелянта щодо порушення порядку формування відеофайлів та використання відеореєстратора не спростовують обставин об'єктивно зафіксованих технічними засобами відеозапису та не виключає належність і допустимість таких доказів.
З відеозапису обставин події вбачається, що у зв'язку з виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Згідно висновку №23 від 15.01.2025 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також, відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, який ним підписаний без будь-яких зауважень.
Порушень уповноваженими особами вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), які могли бути підставою для визнання огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 недійсним, з відеозапису не вбачається.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Обставини викладені у протоколі відповідають дійсності та підтверджуються наявним у справі відеозаписом.
Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, беззаперечно спростовуються відеозаписом та були предметом дослідження в суді першої інстанції, який надав їм правильну і неупереджену оцінку. Висновки суду обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови та не потребують додаткового правового аналізу. Сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів у апеляційного суду не виникає.
Оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на правильність судового рішення не впливає, оскільки відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 були надані чіткі пояснення щодо мотивів зупинки та повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а тому подальші дії водія регламентувалися нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки транспортного засобу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому наслідком не залучення поліцейськими під час огляду на стан сп'яніння представників Військової служби порядку у Збройних Силах України є недійсність такого огляду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у даній ситуації він був учасником дорожнього руху, а тому за змістом ст.15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, на обставини, за яких був зупинений поліцейськими ОСОБА_1 , не розповсюджується положення ст.266-1 КУпАП. Останній керував транспортним засобом за межами несення військової служби, доказів на підтвердження виконання ним під час керування транспортним засобом обов'язків військової служби як суду першої так і апеляційної інстанції не надав.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 02 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич