Справа №760/21627/25 3/760/8521/25
09 грудня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Солом'янського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №632362 від 24.07.2025, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , оскільки 12.07.2025, близько 19:00 год., перебуваючи на території двору житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , малолітній ОСОБА_2 під час виникнення та розвитку конфліктної ситуації з малолітнім ОСОБА_3 , завдав йому удару по голові, тим самим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, від сторони захисту надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ст.277 КУпАП визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи наведені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщалась про час і місце розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП.
Як зазначає ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Оскільки закон не наділяє суд повноваженнями на самостійне збирання доказів, а в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості і документи, які можуть мати значення для її розгляду, тому суд позбавлений можливості встановити всі фактичні обставини справи, що є суттєвим для правильного та об'єктивного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає «Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей».
Так, в матеріалах справи відсутні пояснення свідків події, а також жодних фото- чи відеоматеріалів, що могли б об'єктивно підтвердити або спростувати викладені обставини.
Крім того, згідно висновку експертного дослідження №041-1005-2025 визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю медичної документації, в тому числі результатів додаткових досліжджень.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Судом визначається наявність події та складу правопорушення в межах обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно змінювати формулювання обвинувачення суд не може, оскільки перебере на себе функцію обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є неприпустимим.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що суд не знаходить підтверджень наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 139 ч.1, 247 ч.1 п.1, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя О.В.Бурлака