СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/673/25
ун. № 759/21294/24
23 грудня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024105080000973 від 24.08.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
14.10.2024 року з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105080000973 від 24.08.2024 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою суду від 18.10.2024 призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні, яке неодноразово було відкладено через неявку обвинуваченого.
Ухвалою суду від 14.11.2025 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу до Святошинського районного суду міста Києва для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.
22.12.2025 року обвинуваченого ОСОБА_3 затримано та 23.12.2025 доставлено до суду.
Ухвалою суду від 23.12.2025 року судове провадження відновлено та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, зазначивши про те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду; ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому прокурор звернув увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від суду, у зв'язку із чим був оголошений у розшук, окрім того тривалий час був відсутній на військовій службі без поважних причин, є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в Києво-Святошинському районному суді Київської області. Більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначив про те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання в м. Дніпро, свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнає та має намір виправитись. Просив застосувати до обвинуваченого інший, більш м'який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту за місцем проживання останнього, який, на думку захисника, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, повідомив, що є учасником бойових дій, тривалий час проживає в м. Дніпро разом з батьками, по трудовому договору працює зварювальником на заводі.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення як загальної складової підстави застосування запобіжного заходу слід розуміти як наявність "розумної підозри", тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, суд, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при доведенні провині за яке обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, обґрунтовується тим, що обвинувачений, у якого відсутні достатні стримуючі фактори та міцні соціальні зв'язки, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій. При цьому суд зважає на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який не виконував покладені на нього процесуальні обов'язки та ухилявся від суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Ризик того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Києво - Святошинського районного суду Київської області, крім того, будучи військовослужбовцем він тривалий час був відсутній за місцем служби, що в сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може бути особою, схильною до вчинення протиправних дій.
Водночас, ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків у кримінальному провадженні, прокурором належним чином не вмотивований, та вказаний ризик не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на зазначене вище, на думку суду, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, на даній стадії судового провадження не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення та відомості про особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., в якості альтернативного запобіжного заходу, яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316, ст.182, ст.183, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 19 лютого 2026 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали визначити до 19 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 24 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1