СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7192/25
ун. № 760/10497/23
14 листопада 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданої в порядку ст. 303 КПК України,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданої в порядку ст. 303 КПК України, якою просить зобов?язання службових осіб Солом?янської окружної прокуратури м. Києва уповноваженої на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту незаконного (протиправного) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч.2 ст. 374 КК України «Порушення права на захист» недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею.
На обґрунтування вимог скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 16.04.2023 року він через електронну пошту подав до Солом'янської окружної прокуратури м. Києва про вчинення кримінального правопорушення, незаконного (протиправного) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких убачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч.2 ст. 374 КК України «Порушення права на захист» недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею.
Оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове розслідування не розпочато, заявник просить зобов'язати службових осіб Солом?янської окружної прокуратури м. Києва уповноваженої на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту незаконного (протиправного) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч.2 ст. 374 КК України «Порушення права на захист» недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Уповноважена особа Солом'янської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Так, зі змісту скарги, поданої до слідчого судді вбачається, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 16.04.2023 року викладені обставини про ймовірне вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду м. Києва, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 374 КК України.
На думку слідчого судді, викладені у скарзі обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається із тексту скарги (інших документів суду не надано), у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
При цьому, скаржник не наводить у скарзі будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення суддею кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності його дій під час здійснення професійної діяльності та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою від 07 листопада 2024 року відсутні, а тому в задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у скарзі повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності ДБР.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні ДБР, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поданої в порядку ст. 303 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1