СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 754/15456/24
пр. № 2/759/10719/25
25 грудня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 46 423 грн, моральної шкоди в сумі 20 000 грн та витрат на збір доказів у сумі 18 000 грн.
Заочним рішенням від 04.06.2025 позов було задоволено частково. Ухвалою суду від 25.08.2025 (пр. № 2-п/759/83/25) за заявою представника відповідача вказане заочне рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
15.12.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Слободяник О.С. було подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної зі збором доказів по справі, у розмірі 18 000 грн.
Представник позивача просила проводити судовий розгляд без участі та підтримала вимоги щодо відшкодування основної суми збитків та моральної шкоди, а також подала клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.
Представник відповідача надав заяву про проведення судового розгляду без участі. Представником відповідача адвокатом Дев'яткою О.Г. подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування клопотання представник зазначив, що заявлена сума у 24 000 грн є неспівмірною, справа є малозначною, а позивачем у позовній заяві не було зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.
Суд, дослідивши письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Стаття 317 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник зобов'язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства, не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Згідно зі статтею 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Це означає, що власники повинні забезпечувати належний стан свого майна та запобігати його пошкодженню або спричиненню шкоди іншим особам.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У даній справі не було надано жодних доказів, які б спростовували вину власника квартири АДРЕСА_3 у спричиненні пожежі та, як наслідок, залиття квартири Позивача.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав.
Власником квартири АДРЕСА_3 , в якій сталась пожежа, був ОСОБА_3 . Після його смерті, спадкоємцем квартири АДРЕСА_3 став ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.06.2023 року.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1281 ЦК України передбачає, що кредитор спадкодавця зобов'язаний пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом певного строку.
Оскільки ОСОБА_2 прийняв спадщину, він, відповідно до закону, несе відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах вартості отриманого спадкового майна. Таким чином, ОСОБА_2 є належним відповідачем у даній справі.
Акт про пожежу від 28.01.2023 та акт про залиття від 31.01.2023 підтверджують факт залиття квартири позивача, яке сталося внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_3 , розташованій поверхом вище. Це свідчить про протиправну поведінку власника квартири АДРЕСА_3 , що призвела до пошкодження майна позивача.
Судом встановлено, що розмір прямої матеріальної шкоди, завданої майну позивача, складає 46 423,00 грн, що підтверджується Звітом про оцінку майна від 07.03.2023 року, складеним кваліфікованим оцінювачем.
Отже, загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, становить 46 423,00 грн.
Судом встановлено, що представником відповідача не було надано жодних належних та допустимих доказів на спростування будь-яких обставин, викладених у позові, зокрема щодо причин виникнення пожежі, механізму залиття квартири позивача або розміру завданих збитків. Відповідач не надав контр-розрахунку шкоди та не клопотав про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Таким чином, обставини, на які посилається Позивач, вважаються доведеними.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням та пошкодженням майна.
Стаття 1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При визначенні розміру відшкодування суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань Позивача, які були спричинені значним пошкодженням її житла, що є однією з базових потреб людини. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що оцінка моральної шкоди є складним процесом, що має враховувати принцип розумності та справедливості. Зважаючи на всі обставини справи, ступінь пошкодження майна, пережиті Позивачем емоційні переживання, пов'язані з втратою комфорту та необхідністю відновлення житла, суд вважає, що заявлена сума моральної шкоди у розмірі 20 000 грн є дещо завищеною та такою, що не повністю відповідає критеріям розумності та справедливості. Натомість, обґрунтованим та справедливим є стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що факт залиття квартири позивача внаслідок гасіння пожежі у квартирі відповідача підтверджується Актами про пожежу та залиття. Звіт про оцінку майна від 07.03.2023 підтверджує суму збитків - 46 423 грн. Суд наголошує, що представником відповідача не було надано жодних доказів на спростування обставин залиття, розміру шкоди чи відсутності вини відповідача, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав відповідну заяву. Враховуючи, що це право позивача на розпорядження своїми вимогами, суд залишає вимогу в частині 18 000 грн без розгляду.
Дослідивши клопотання представника відповідача про зменшення витрат, суд погоджується з аргументами про неспівмірність суми 24 000 грн. Суд враховує, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, є малозначною, а адвокат Слободяник О.С. вступила у справу лише 22.10.2025, після скасування заочного рішення. Водночас, враховуючи принцип реальності адвокатських витрат та часткове задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача 5 000 (п'ять тисяч) гривень, що відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.
Крім того, сума судового збору у розмірі 1 211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 50 Конституції України; статтями 16, 22, 23, 257, 261, 317, 319, 322, 386, 391, 1216,1281, 1166, 1167 Цивільного кодексу України; статтями 81, 95, 141, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України; статтею 179 Житлового кодексу України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 46 423 (сорок шість тисяч чотириста двадцять три) гривні 00 копійок.
Позовну заяву в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної зі збором доказів, у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.О. Петренко