СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19790/25
пр. № 2/759/8552/25
25 грудня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ТОВ «Новобудова» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2023 року по 01.09.2025 року у загальній сумі 32 904 грн. 10 коп..
Позовна заява мотивована тим, що позивач є виконавцем послуг з технічного обслуговування та утримання приміщення підземного паркінгу. Відповідач є власником машиномісця №2 , набувши право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2025 року. Відповідач не здійснював оплату наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість, що складається з:
Основного боргу: 21 122 грн. 41 коп.
3% річних: 2 724 грн. 41 коп.
Індексу інфляції: 9 057 грн. 28 коп. Просить позов задовольнити.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залучення третьої особи.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Відповідач ОСОБА_1 надав відзив у якому заперечує позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено фактичне понесення витрат на утримання паркінгу на заявлену суму, надані договори не підтверджують факту оплати послуг.
ТОВ «Новобудова» самовільно, в односторонньому порядку, визначило види та вартість послуг, які не передбачені Додатком № 1 до Договору № 2 від 06.12.2005.
Позивач не є управителем приміщення паркінгу відповідно до чинного законодавства, що позбавляє його права на односторонню зміну умов Договору.
Позивач упродовж 2023-2025 років не забезпечував належного протипожежного і санітарного стану паркінгу, допускав запарковування транспорту на аварійних виїздах та проїздах, що підтверджується актами-претензіями та фотознімками.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне:
ТОВ «Новобудова» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує придбання, цілодобову охорону, комунальні послуги.
Відповідач є власником машиномісця № НОМЕР_1 у паркінгу , набувши право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2025 року.
У відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання машиномісця № НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 року по 01.09.2025 року.
Загальна сума заборгованості, нарахована позивачем, становить 32 904 грн. 10 коп., яка складається з основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач частково здійснював оплату послуг, проте не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком позивача.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно до частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує (частина четверта цієї статі).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно з частиною першою ст. 322 Цивільного кодексу України.
Пунктами 5, 9 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача житлово-комунальних послуг оплачувати їх у строки, встановлені Договором або законом.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, хоча матеріалами справи встановлено, що 06.12.2005 року між спадкодавцем та позивачем було укладено Договір № 2 про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), згідно п. 2.1.5 якого вказано що спадкодавець зобов'язувався сплачувати кошти по утриманню машино-місця не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач виконав належним чином свої зобов'язання, натомість, відповідач, в порушення умов договору та вимог закону, в односторонньому порядку, відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати за надані послуги, що є підставою для стягнення заборгованості за надані послуги по утриманню підземного паркінгу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Суд вважає, що позивачем надано достатні докази, які підтверджують необхідність витрат на утримання складного інженерного обладнання паркінгу (електроенергія, протипожежна система, охорона, вивезення сміття). Приписи цивільного законодавства покладають на власника обов'язок оплачувати вартість комунальних та експлуатаційних послуг. Відповідач набув у спадщину не тільки права, але й обов'язки. Утримання паркінгу є безперервним і необхідним процесом, а надані позивачем договори є належним підтвердженням наявності зобов'язань перед третіми особами, які несуть витрати. Відповідач, як власник, не надав альтернативних належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок фактичних витрат позивача.
З огляду на об'єктивне зростання цін та тарифів у період з 2005 по 2025 роки, початкова вартість, визначена у Додатку № 1, не може вважатися актуальною та такою, що покриває фактичні витрати. Розрахунки позивача відображають збільшення вартості послуг, спричинене інфляційними процесами та підвищенням вартості ресурсів. Відповідач не надав доказів, що він погоджував ці зміни, але й не надав доказів, що він оскаржував нові тарифи у порядку, передбаченому законом, до нарахування спірної заборгованості, або що ці зміни не відповідають фактичному рівню цін на такі послуги.
Суд бере до уваги, що відповідачем надано докази щодо можливих порушень з боку Позивача щодо якості послуг (неналежний санітарний стан, порушення правил паркування). Однак, неналежна якість наданих послуг є підставою для перерахунку вартості цих послуг та/або стягнення збитків, а не для повного звільнення від обов'язку їх оплати. Відповідач не скористався своїм правом на подачу зустрічного позову про зменшення розміру плати чи відшкодування збитків. Оскільки відповідач фактично користувався машиномісцем і послуги з утримання паркінгу надавались (забезпечувалась охорона, освітлення, функціонування систем), основне грошове зобов'язання щодо оплати послуг залишається чинним.
Розрахунок, наданий позивачем, є арифметично вірним. Сума основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат нарахована відповідно до положень ст. 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника за прострочення грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп., сплачений позивачем.
Керуючись ст.ст. 19, 141, 259, 263, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 322, 360, 509, 526, 527, 529, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 7, 10, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОБУДОВА» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 32917247) заборгованість за послуги з утримання підземної автомобільної стоянки (паркінгу) за період з 01.01.2023 року по 01.09.2025 року у загальному розмірі 32 904 (тридцять дві тисячі дев'ятсот чотири) гривні 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОБУДОВА» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 32917247) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп..
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Петренко Н.О.