Справа № 143/705/25
09.12.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря Москаленко С.П.,
представника позивача- адвоката Василенко Н.В.,
представника відповідача Дзюби О.О.,
розглянувши в режимі відеоконференції в відкритому судовому засіданні в м. Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Василенко Наталія Володимирівна до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
28.07.2025 через систему "Електронний суд" до суду подано позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Василенко Н. В. до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.
Представник позивача просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 , як забудовником, майнові права на житловий будинок - об'єкт незавершеного будівництва (ідентифікатор об'єкта нерухомого майна 01.2926248.4953363.20241219.34.0000.94, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6535-9469-4831-4722), готовністю 7%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 є головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 і в його користуванні знаходиться земельна ділянка, площею 0,31 га.
У 1980-х роках вказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 згорів. Відразу після вказаної події позивачем, як головою домогосподарства за цією адресою, було розпочато будівництво будинку на місці знищеного пожежею.
Станом на дату звернення до суду із позовом новий будинок має ступінь готовності 7%, відповідно даних технічної інвентаризації КП «ВООБТІ» 06.12.2024.
06.12.2024 КП « ВООБТІ» провело первинну технічну інвентаризацію об'єкта видало технічний паспорт, у якому позивач зазначений як замовник будівництва.
Згідно з довідкою КП «ВООБТІ» №375 державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт не здійснювалась.
Земельна ділянка, площею 0,31 га, перебуває у користуванні позивача щонайменше з 1986 року.
Представник позивача наголошує, що набуття користування земельною ділянкою відбулося в період дії Земельного кодексу УРСР 1970 року, який передбачав надання земель громадянами у користування рішенням виконкомів сільських рад.
Таким чином, позивачем здійснено дії, спрямовані на створення нерухомого майна і об'єкт існує як матеріально виражене благо. Відсутність державної реєстрації речових прав на земельну ділянку позбавляє позивача можливості належного користування та розпорядження об'єктом, а відтак стало підставою звернення з позовом до суду.
Рух справи, позиція суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 16).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 29.07.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 24.09.2025 (а.с. 17).
Ухвалою суду від 02.09.2025 задоволено заяву представника позивача- адвоката Василенко Н.В. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 25).
Ухвалою суду від 24.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, задоволено заяву представника позивача- адвоката Василенко Н.В. про виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 35).
15.10.2025 у справі оголошено перерву для виклику в судове засідання свідків у справі.
15.11.2025 судове засідання відкладено через неявку свідків та відсутність їх належного сповіщення про дату та час розгляду справи.
09.02.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача- адвокатом Василенко Н.В. подано квитанцію про сплату судового збору (а.с. 76-79).
Представник позивача- адвокат Василенко Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задовленні.
Представник відповідача Дзюба О.О. в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Встановлені судом обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 і в його користуванні знаходиться земельна ділянка, площею 0,31 га. що підтверджується доданою до позовної заяви копією виписки з по господарської книги від 13.06.2025 №21, оригінал якої знаходиться в позивача (а.с. 12, на звороті).
У 1980-х роках житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 згорів, що вбачається з доданої до цієї позовної заяви копії по господарської книги №4 сільської ради народних депутатів на 1986-1990 роки, оригінал якої знаходиться у Погребищенської міської ради (а.с. 11-12).
Позивачем, як головою домогосподарства було розпочато будівництво будинку на місці знищеного пожежею та станом на дату звернення до суду на земельній ділянці розташовані
-житловий будинок, позначений літерою «А» - незавершений будівництвом, готовністю 7% 1970 року забудови;
-сарай - літня кухня позначений літерою «Б» - 1973 року побудови;
-погріб з шиєю позначений літерою «В», 1900 року побудови.
Вказаний факт підтверджується довідкою №375 від 06.12.2024, що видана КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (а.с. 10, на звороті). Згідно з довідкою КП «ВООБТІ» №375 державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт не здійснювалась.
Первинна технічна інвентаризація об'єкта проведена КП « ВООБТІ» на замовлення позивача ОСОБА_1 .
Копії технічного паспорта від 06.12.2024 та довідки від 06.12.2024 №375 додані до озовної заяви, а їх оригінали знаходяться в позивача.
На житловий будинок незавершений будівництвом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено 06.12.2024 технічний паспорт (ідентифікатор об'єкта нерухомого майна 01.2926248.4953363.20241219.34.0000.94, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6535-9469-4831-4722) (а.см. 8-10).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.
У відповідності до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принцивами міжнародного права.
У ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується захист його прав та свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно зі статтею 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на як підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).
Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02.03.2005, заяви №71916/01, 71917/01 та 10260/02).
У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23.10.1991 у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. Та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S.v. The United Kingdom, № 10741/84).
Верховний Суд України у постанові від 30.01.2013 у справі №6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об'єкт цивільних прав.
Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
Відповідно до п. 3 ст. 12-1 Земельного кодексу УРСР 1970 року (в редакції від 12.04.1985) Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні ділянки в користування із земель, які не входять до землекористування колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до положень ст. 13 Земельного кодексу УРСР 1970 року (в редакції від 12.04.1985) земля в Українській РСР надається в користування громадянам СРСР.
З огляду на ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року (в редакції від 12.04.1985) право землекористування громадян, які проживають в сільські місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та по господарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.
Із досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в межах належного йому домогосподарства та на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні, власними силами розпочав на ній будівництва житлового будинку садибного типу, який є об'єктом незавершеного будівництва, йому належать майнові права на вказаний об'єкт, враховуючи визнання позову відповідачем, з метою захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання за позивачем, як забудовником, майнових права на житловий будинок - об'єкт незавершеного будівництва.
Розподіл судових витрат між сторонами.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області на користь позивача не вбачається.
Керуючись ст.ст. 177, 179, 181-182, 190, 321, 328, 331 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Дзюбою Олегом Олександровичем.
Визнати за ОСОБА_1 , як забудовником, майнові права на житловий будинок - об'єкт незавершеного будівництва (ідентифікатор об'єкта нерухомого майна 01.2926248.4953363.20241219.34.0000.94, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6535-9469-4831-4722), готовністю 7%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 19.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.
Суддя