Справа № 141/977/25
Провадження №3/141/558/25
25 грудня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП,
23 листопада 2025 року об 11 год 00 хв по вул. Стельмаха в с. Чернявка Оратівської ТГ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21053», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом (не маючи посвідчення водія відповідної категорії).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
В судовому засіданні 25.12.2025 ОСОБА_1 за участю законного представника матері ОСОБА_2 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, визнав у повному обсязі за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, у скоєному щиро розкаявся.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника матері ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 141/977/25, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Згідно ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу. Повноваження адвоката як представника потерпілого посвідчуються документами, зазначеними у частині другій статті 271 цього Кодексу.
Окрім повного визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521327 від 23.11.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 23.11.2025;
- диском з відеозаписом події від 23.11.2025.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено здійснений працівником поліції відеозапис події, яка відбулась 23.11.2025, та який долучено до матеріалів справи.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які було здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, описаного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521327 від 23.11.2025, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зокрема, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису від 23.11.2025 підтверджено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписом від 23.11.2025, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521327 від 23.11.2025, та даний відеозапис є послідовним, оскільки безпосередньо на ньому зафіксовано дату його проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 23.11.2025.
Також, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521327 від 23.11.2025, ОСОБА_1 ознайомився з місцем та часом розгляду справи, йому були роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується його особистими підписами, при цьому, зауважень та заперечень від нього не надійшло.
Доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, а саме п. 2.1 «а» ПДР України, оскільки будучи водієм механічного транспортного засобу та керуючи ним, не мав при собі посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом.
При цьому, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521327 від 23.11.2025, суду не надано та матеріали справи не містять.
Як убачається з інформації СПД №1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області № 331042-2025 від 26.11.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно комп'ютерного реєстру ІПНП посвідчення водія не отримував.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до абз. 3 п. 17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 (далі Інструкція), у разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи.
Поряд з цим, як установлено судом та вбачається з матеріалів справи № 141/977/25, на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 17 років і тому він відноситься до категорії неповнолітніх осіб.
Згідно ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Сттаттею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Також відповідно до абз. 4 п. 17 розділу ІІ Інструкції, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, перелік яких передбачено частиною другою статті 13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Враховуючи вимоги ст. 13 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП та вважає за необхідне призначити неповнолітньому ОСОБА_1 адміністративне стягнення на загальних підставах.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, враховуючи суспільну небезпеку та характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 12, 13, 25, 27, 36, 40-1, 121, 126, 251, 252, 266, 268, 270, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Реквізити рахунку для сплати штрафу: (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 308 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук