Іменем України
справа №133/1230/25
05.11.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути аліменти із ОСОБА_2 на його користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення із позовом до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що у період з 2011 року по 2017 рік він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного проживання вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні та вихованні. Подружні стосунки вони з відповідачем не підтримують, однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть. Згідно рішення суду, місце проживання дитини визначено разом з батьком. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Вважає, що відповідач як працездатна особа має можливість сплачувати аліменти на утримання їхньої дитини, однак добровільно не надає коштів, а тому, він змушений звернутись із даним позов до суду.
Ухвалою суду від 04.06.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, який з урахуванням п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, відзив у встановлений строк суду не надав.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2022 у справі №133/2304/20, визначено місце проживання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положеньст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також суд бере до уваги, що відповідач доказів неможливості утримувати дитину, відомостей про незадовільний стан здоров'я, підтвердження того, що у нього на утриманні знаходяться інші особи, суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, з метою повного дотримання інтересів дитини, суд вважає доведеним обов'язок відповідача, яка є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачувати аліменти на його утримання. Приймаючи до уваги, що домовленості між сторонами про способи виконання обов'язку утримувати сина не має, суд приходить до висновку про задоволення позову та присуджує стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивачем з позовом до суду і до досягнення сином повноліття.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦКП України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
При зверненні до суду з зазначеним позовом позивачем не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно п. 8 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 181-183, 191 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.04.2025 року і до повноліття сина.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА