1-кс/130/876/2025
130/4022/25
Іменем України
25.12.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка клопотання старшого слідчого слідчого відділення Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жмеринка, Жмеринського району, Вінницької області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , з початковою освітою, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, раніше не одноразово судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025020130000559 від 23.12.2025,
Старший слідчий слідчого відділення Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , 23.12.2025 близько 16:00 год., перебуваючи на залізничній платформі № 2 станції Жмеринка Жмеринського району Вінницької області, разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які про його злочинний умисел обізнані не були та участі у вчиненні кримінального правопорушення не брали, помітили ОСОБА_9 , який перебував на вищевказаній платформі, та у них почалася з ним бесіда, під час якої ОСОБА_9 запропонував вищевказаним особам розпивати спільно спиртні напої, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння майном останнього з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, повторно, в період дії воєнного стану в Україні, (введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, востаннє продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 № 793/2025, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-ІХ) ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9 пройти до нежитлового будинку під №10, розташованого у приватному секторі по вул. Січових стрільців в місті Жмеринка Жмеринського району Вінницької області, де наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя, після чого дістав із кишені куртки предмет візуально схожий на металевий ніж, який приставив до шиї потерпілого, та погрожував його застосуванням, які ОСОБА_9 об'єктивно сприйняв як реальні та такі, що загрожують його життю та здоров'ю, усвідомлюючи, що у разі протидії такі погрози будуть негайно реалізовані.
Побоюючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_9 припинив чинити будь-який опір, після чого ОСОБА_4 , скориставшись цим та усвідомлюючи що його дії будуть помічені, відкрито заволодів належним потерпілому майном, а саме: мобільним телефоном марки «Infinix», мобільним телефоном марки «Nomi», зарядним пристроєм типу «Type-C» марки «Samsung», банківською карткою АТ «Райффайзен Банк», а також запальничкою чорного кольору виробника «BIC» та з викраденим з місця вчинення злочину зник.
В подальшому ОСОБА_4 розпорядився вищевказаним майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 4000 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, 23.12.2025 приблизно 17:00 год. усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом застосування насильства, продовжуючи перебувати у нежитловому приміщені будинку під №10, розташованого у приватному секторі по вул. Січових стрільців в місті Жмеринка Жмеринського району Вінницької області, відкрито, із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, заволодів банківською карткою АТ «Райффайзен банк» видано на ім'я ОСОБА_9 та реєстраційним номером облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_9 , які згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноваженою особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
В подальшому, ОСОБА_4 з корисливих спонукань, переслідуючи умисел на привласнення офіційного документу, діючи, таємно, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи збагатися за рахунок чужої власності, відкрито викрав вказану банківську картку та реєстраційний номер облікової картки платника податків, що належать ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану та ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
23.12.2025 о 22:49 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , не має сталих соціальних зв'язків, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, тому останній при нагоді може залишити межі району і переховуватись від слідства, так як останнього нічого не стримує; підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи, що йому, у разі доведення вини, загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, таким чином, він може впливати на свідків, потерпілого, щоб останні змінили свої покази в суді, оскільки, ОСОБА_4 проживає в одній місцевості з свідками; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як підозрюваний ОСОБА_4 , у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, продовжить вчиняти злочини, оскільки не має постійного джерела доходу, легко піддається впливу сторонніх осіб для легкої наживи, шляхом вчинення злочинів з корисливих мотивів.
Старший слідчий Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували, просили визнати заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень обґрунтована самими показами підозрюваного на досудовому розслідуванні та органом досудового слідства приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви від 23.12.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 23.12.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото знімками від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.12.2025; протоколами огляду місця події від 23.12.2025; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України; повідомленням про підозру від 24.12.2025.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 187 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що хоча підозрюваний ОСОБА_4 не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, однак є раніше неодноразово судимим, не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, не має власного житла та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в будинку без реєстрації, звільнившись з місць позбавлення волі в січні 2025 року, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, та ч. 1 ст. 357 КК України, яким передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення аналогічних злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та відсутність підстав для врахування заперечень сторони захисту та їх задоволення.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 20 лютого 2026 року включно.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Враховуючи вище зазначене, суд не приймає заперечення захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194,196,197,202,203,205,309,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 23 грудня 2025 року по 20 лютого 2026 року включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя