25 грудня 2025 року
Справа № 646/13204/25
Провадження № 1-кс/646/3054/2025
іменем України
25.12.2025 року слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву (скаргу) ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нерозгляді заяви (клопотання) від 25.11.2025 року,
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із вказаною заявою (скаргою), в обґрунтування якої зазначила, що 25.11.2025 року вона засобами електронної пошти звернулась із заявою (клопотанням) до Харківської обласної прокуратури з питань здійснення контролю за належністю виконання службових обов'язків посадовими особами Слобідської окружної прокуратури міста Харкова та Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова щодо нездійснення останніми процесуального керівництва під час досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
Відповідь на вказане звернення вона не отримала, що є прямим порушенням Конституції України, ст. ст. 36, 220, 221 КПК України та Закону України «Про прокуратуру».
Просила визнати бездіяльність Харківської обласної прокуратури з питань відмови від здійснення розгляду вказаної заяви (клопотання) та зобов'язати Харківську обласну прокуратуру здійснити розгляд цієї заяви (клопотання) по суті у повному обсязі із наданням відповіді у спосіб, визначений у клопотанні.
Заявник в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце його проведення завчасно та належним чином, зазначила у заяві (скарзі) про розгляд заявлених вимог за її відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав.
Неявка прокурора, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.
Вивчивши скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в ст. 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що25.11.2025 року ОСОБА_3 звернулась до Харківської обласної прокуратури із заявою (клопотанням) з питань здійснення контролю за належністю виконання службових обов'язків посадовими особами Слобідської окружної прокуратури міста Харкова та Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова щодо неналежного здійснення останніми процесуального керівництва під час досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
Як зазначено у квитанції № 5165396, вказане звернення отримано Харківською обласною прокуратурою 25.11.2025 року.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що матеріали скарги не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що уповноваженими особами Харківської обласної прокуратури здійснюються процесуальні керівництва в межах кримінальних проваджень, які зазначає заявник, а відтак, на думку слідчого судді, звернення ОСОБА_3 від 25.11.2025 року не є клопотанням, поданим в порядку ст. 220, в розумінні КПК України.
Однак, відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що уповноваженою особою Харківської обласної прокуратури, була розглянута заява (клопотання), направлена 25.11.2025 року ОСОБА_3 щодо неефективного, на її думку, досудових розслідувань - прокурором не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_3 в частині зобов'язання уповноваженої особи Харківської обласної прокуратури розглянути її заяву (клопотання) від 25.11.2025 року щодо неефективного, на її думку, досудового розслідування, у встановленому Законом порядку.
Крім того, відповідно до ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Повноваження слідчого судді викладені в Главі 26 КПК України. Вирішення інших питань, не передбачених у вищевказаній главі кримінального процесуального закону, виходить за межі повноважень слідчого судді.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Зазначений перелік ухвал слідчого судді є вичерпним.
Отже, нормами КПК України не передбачено, що слідчий суддя може визнавати неправомірною бездіяльність уповноважених осіб прокуратури, крім вимоги про зобов'язання про розгляд відповідного клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 28, 36, 220, 303, 372 КПК України, слідчий суддя -
Заяву (скаргу) ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нерозгляді заяви (клопотання) від 25.11.2025 року - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Харківської обласної прокуратури розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 25.11.2025 року щодо неефективного, на її думку, досудових розслідувань, у встановленому Законом порядку.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя -