25.12.2025 Справа № 642/3309/25
Провадження №1-кп/642/456/25
іменем України
17 грудня 2025 року
м.Харків
Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт укримінальному провадженні №12025226260000087 від 31.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянин України, не одружений, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, раніше судимий: 29.07.2024 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.357, ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
Так, 30.03.2025, точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Харкові та будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне, придбання та зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, з метою подальшого особистого вживання, знайшов 2 (дві) пігулки білого кольору, та, усвідомлюючи, що вказані пігулки є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, поклав вищевказані 2 (дві) пігулки білого кольору до лівої кишені штанів, в які був одягнутий.
Таким чином, ОСОБА_7 здійснив всі дії, які вважав за необхідне для незаконного придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, для власного вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії у сфері обігу наркотичних засобів, з метою незаконного їх зберігання, без мети збуту, ОСОБА_7 , приховуючи 2 (дві) пігулки білого кольору в лівій кишені штанів, направився по вул. Благовіщенській в місті Харкові, в бік громадського транспорту.
Таким чином, ОСОБА_7 у зазначений спосіб почав незаконно зберігати придбаний ним наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, для власного вживання, без мети збуту.
Цього ж дня протиправні дії ОСОБА_7 , пов?язані з незаконним зберіганням наркотичного засобу, були припинені на законних підставах співробітниками сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, які зупинили останнього згідно рапорту о 13-04 години біля будинку № 38-Ж по вулиці Благовіщенській у м. Харків, для здійснення опитування та перевірки документів. При цьому діючи правомірно, з врахуванням вимог ст.ст. 32, 33 ЗУ «Про Національну поліцію», у ОСОБА_7 було перевірено документи та проведено опитування особи, в ході чого останній повідомив, що при ньому знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у зв'язку з чим було викликано слідчо - оперативну групу.
Надалі прибув за викликом оператора «102» слідчий у складі СОГ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, 30.03.2025 у період з 13-24 години до 13-35 години під час огляду місця події за адресою: м.Харків, вул.Благовіщенська, біля будинку № 38-Ж, в присутності двох понятих та за участі ОСОБА_7 виявив та вилучив 2 (дві) пігулки білого кольору.
Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № CE-19/121-25/8157-НЗПРАП від 07.04.2025, Надані на експертизу таблетки, масою: 0,5074 г, 0,5034 г, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон. Маса метадону в таблетках становить: 0,0245 г; 0,0243 г. (загальна маса метадону становить 0,0488 г.)
Своїми умисними діями, ОСОБА_7 , всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав, без мети збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, що віднесений до наркотичних засобів, що знаходяться у обмеженому обігу, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що вчинив його при вищезазначених обставинах, не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Свої дії ОСОБА_7 піддав критичній оцінці та висловив жаль щодо скоєного, активно сприяв розкриттю злочину, щиро каявся.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно звернувся до лікувального закладу, проходить лікування в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» ХМР з діагнозом: наркоманія, епілепсія внаслідок вживання розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, полінаркоманія з 18 років. Згідно довідки КНП «Обласний психоневрологічний диспансер №3 № 1653 від 04.04.2025 ОСОБА_7 перебуває під наглядом «ОПНД № 3» з 2017 року з діагнозом «Параноїдна шизофренія», відповідно висновку судово-психіатричної експертизи №389 від 10.06.2025 ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі параноїдної шизофренії в стані ремісії, синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів.
ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до лікувального закладу та проходить курс лікування від наркоманії.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотання захисника, посилаючись на той факт, що обвинувачений намагається ухилитися від кримінальної відповідальності. Просив суд визнати ОСОБА_7 винним у чиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання відповідно закону.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. При цьому, особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій медичним закладом встановлено відповідний діагноз.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
Відповідно до вимог ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно звернувся до лікувального закладу та проходить курс лікування від наркоманії, що підтверджується висновком спеціаліста № 10/14075 від 24.12.2025, а саме: проходить лікування в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» ХМР з діагнозом: наркоманія, епілепсія внаслідок вживання опіоїдів, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, полінаркоманія з 18 років, перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною, а особа, хвора на наркоманію - це особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Разом з тим у відповідних Стандартах, затверджених МОЗ України, діагноз «наркоманія» не використовується через відсутність такого захворювання у Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). При цьому згідно із шифром МКХ-10 Клас V Розлади психіки та поведінки (НО - Н9) передбачено «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин».
Вказана правова позиція міститься в постанові ВС від 20.07.2022 року у справі №621/3334/20.
Як зазначено в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 року у справі № 357/11205/19, добровільним слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу в контексті ч.4 ст.309 КК України, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї заохочувальної норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Як зазначила ОП ККС ВС, норма ч. 4 ст. 309 КК України за своїм характером є заохочувальною. Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, ставив ціль вилікувати особу від захворювання на наркоманію, яке є тяжчим, якщо порівняти, наприклад, із захворюванням на алкоголізм. Тому звернення особи до лікувального закладу навіть під час судового розгляду досягає тих цілей, для яких конструювалася ця норма.
Покарання особи, яка хворіє на наркоманію, незалежно від того, звернулася вона для такого лікування вперше чи вже проходила курс лікування, перебувала на відповідному обліку до внесення відомостей до ЄРДР у цьому провадженні чи ні, не повинно бути пріоритетним та превалювати над ціллю вилікувати особу.
Крім того, законодавець не обмежив застосування ч. 4 ст. 309 КК України фактом перебування до вчинення цього кримінального правопорушення на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.
Але, Верховний суд неодноразово звертав увагу, що Згідно з приписами ст. 12 Закону № 62/95-ВР діагноз "наркоманія" встановлюється лікарсько-консультаційною комісією, при цьому аналогічна норма міститься і в п. 7 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженого на виконання ст. 13 цього Закону спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України № 158/417 від 16 червня 1998 року.
Відповідно до висновку про застосування ч. 4 ст. 309 КК, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року (справа № 357/11205/19, провадження № 51-2776кмо21), для правильного застосування цієї норми права (щодо встановлення наявності передбачених у ній умов для звільнення від кримінальної відповідальності) суду належить визначити, зокрема, і те, чи за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону № 62/95-ВР, обвинуваченій особі було встановлено діагноз "наркоманія".
Таким чином, суд встановив, що обвинувачений добровільно розпочав лікування саме від наркоманії.
Об'єктивних підстав не довіряти доводам ОСОБА_7 про те, що до лікувального закладу він звернувся з метою вилікуватися від наркоманії, у суду не має.
Матеріали провадження не містять жодного підтвердження того, що обвинувачений проходить лікування виключно з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Указані обставини є підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку відповідне судове рішення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.309 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального проступку, вказаним кримінальним правопорушенням збитків не завдав, та у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 також встановлено, що він відповідно довідки КНП «Обласний психоневрологічний диспансер №3 № 1653 від 04.04.2025 перебуває під наглядом «ОПНД № 3» з 2017 року з діагнозом «Параноїдна шизофренія», відповідно висновку судово-психіатричної експертизи №389 від 10.06.2025 ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі параноїдної шизофренії в стані ремісії, синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 перебував у стані вищевказаних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно змісту ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
А тому, суд вважає, що є достатні підстави для закриття даного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати за проведену експертизу №СЕ-19/121-25/8157-Н3ПРАП від 07.04.2025 у розмірі 2 387,70 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь держави.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Прокурором надано суду матеріали кримінального провадження №12025226260000087 від 31.03.2025 щодо ОСОБА_7 , зібрані відповідно до вимог КПК України, які підлягають зберіганню разом зі справою.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 284, 370,374,376,381,382 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст.309 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження №12025226260000087 від 31.03.2025 щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази, а саме:
- 2 (дві) таблетки білого кольору, масою: 0,5074 г, 0,5034 г, які згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № CE-19/121-25/8157-НЗПРАП від 07.04.2025, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон. Маса метадону в таблетках становить: 0,0245 г; 0,0243 г, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, після набрання вироку законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведену експертизу №СЕ-19/121-25/8157-Н3ПРАП від 07.04.2025 у розмірі 2 387,70 (дві тисячі триста вісімдесят сім грн., 70 коп.) грн.
Матеріали кримінального провадження №12025226260000087 від 31.03.2025 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зібрані відповідно до вимог КПК України - зберігати разом зі справою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_8