Іменем України
Справа № 621/2219/25
Провадження 2/621/1205/25
24 грудня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючий - суддя В. Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання - А.Дроздової,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (не з'явився),
відповідач - ОСОБА_2 (не з'явилась),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 26.09.2022 року по справі № 621/747/22 від 26.09.2022 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки заробітку (доходу) до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначив, що 26.09.2022 року Зміївським районним судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.05.2022 року і до досягнення дочкою повноліття. На даний час його сімейні обставини суттєво змінилися. 15.10.2022 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 . В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народилася дочка ОСОБА_7 , якій на даний час виповнилося лише 2 роки. Дружина позивача не працює, постійного доходу не має, оскільки знаходиться вдома по догляду за дитиною, і яку він зобов'язаний також утримувати разом з дитиною. Окрім витрат на двох малолітніх дітей та непрацездатної дружини, він несе витрати зі сплати комунальних послуг за місцем його проживання в м. Дружківка, Донецької області. Вважає, що в разі зменшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 з 1/4 частки на 1/6 частку його заробітку (доходу), інтереси старшої дитини не постраждають, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов та зменшити розмір частки, що стягується з нього на утримання доньки ОСОБА_8 на користь відповідача.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи.
06.11.2025 року відповідачкою ОСОБА_9 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що дочка ОСОБА_8 є хворобливою дитиною і постійно хворіє, перенесла операцію та перебувала на лікуванні. За результатами огляду дитини лікарем неврологом виявлено мінімальну мозкову дисфункцію, а 31.10.2025 року рекомендовано постійно приймати лікарські препарати. Лікування та догляд за дитиною потребує постійного витрачання коштів на лікарські консультації, медичне обстеження, ліки та вітаміни, а також спеціальні заняття відповідно до призначення. Відповідач вважає розмір аліментів, який стягується з позивача в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) достатнім, гарантованим відповідно до закону, аліменти витрачаються виключно на утримання і потреби дочки, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Позивач ОСОБА_3 подав заяву, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_10 подала письмову заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, судом встановлено, що:
26.09.2022 року на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області по справі № 621/747/22 з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.05.2022 року і до досягнення дочкою повноліття (а. с. 8 - 10).
15.10.2022 року позивач ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 від 15.10.2022 року, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом ДРАЦС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро (а. с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 від 07.04.2023 року, виданого Відділом державної реєстрації Підгородненської міської ради Дніпропетровської області, актовий запис № 30 від 07.04.2023. Батьками дитини зазначені позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (а. с. 12).
Згідно довідки АТ "Укрпошта" б/н від 16.06.2025 року, позивач ОСОБА_3 постійно працює з 30.05.2025 року водієм автотранспортних в м. Краматорськ, Донецької області (а. с. 13).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерело/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 30.06.2025 року, ОСОБА_11 , перебуває на обліку УСЗН Дніпровської РДА та отримує дохід у вигляді соціальних виплат з березня 2024 року в розмірі 860,00 гривень (а. с. 14).
З довідки АТ "Укрпошта" щодо заробітку (доходу) ОСОБА_3 за червень 2025 року вбачається, що позивачу нараховано заробітну плату в розмірі 18324,26 гривень. Утримано 11947,28 гривень, з яких: 3298,37 гривень - податок з доходів фізичних осіб; 916,21 гривень - військовий збір; 3527,42 гривень - аліменти; 4205,28 гривень - виплата за першу половину місяця. До виплати - 6376,98 гривень (а. с. 17).
Як зазначає в позовній заяві ОСОБА_3 , він проживає в будинку дружини за адресою: АДРЕСА_1 , несе витрати на оплату комунальних послуг, утримання сім'ї. На підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано копію свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та копії платіжних інструкції на оплату комунальних послуг (а. с. 19 - 34).
Зазначені вище обставини, відповідачкою ОСОБА_9 у відзиві на позовну заяву не оспорюються.
З наданих відповідачкою ОСОБА_9 доказів вбачається, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 03.03.2025 по 06.03.2025 (3 дні) знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» з діагнозом гіпертрофія аденоїдів, з 09.03.2025 по 12.03.2025 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» з діагнозомдисфункція кишківника (а.с.60-61)
Згідно Довідки № 246 від 20.10.2025 року ОСОБА_5 , 25.04.2020 року перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду (а.с.65)
З 27.10.2025 року (після звернення до суду позивача з цим позовом) по 25.04.2026 року відповідач ОСОБА_10 знаходиться у відпустці без збереження по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком 221, довідка від 20.10.2025 № 246, видана КНП "Зміївська ЦРЛ" (а. с. 66).
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує:
стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Тобто, розмір аліментів, раніше визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів стягувач може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, і, навпаки, погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Такою ж є позиція Верховного Суду України, який у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зробив висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Як встановлено судом, з позивача на користь відповідача на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 26.09.2022 року по справі № 621/747/22 від 26.09.2022 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.05.2022 року і до досягнення дочкою повноліття.
На даний час сімейний стан позивача суттєво змінився, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася друга дитина, і у позивача з'явилися зобов'язання по утриманню двох неповнолітніх дітей та дружини, яка здійснює догляд за дітьми, що безумовно погіршило матеріальний стан платника аліментів.
Суд зазначає, що кожна дитина має рівні права на утримання від свого батька, і з метою дотримання справедливого балансу їх інтересів суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.
Заперечення відповідача проти позовних вимог в зв'язку з необхідністю витрат на лікування доньки на висновки суду не впливають, оскільки, по-перше: до матеріалів справи не надано доказів щодо систематичності витрат і потреби дитини в постійному лікуванні (оскільки домашній догляд за дитиною не є тотожним постійному лікуванню, а по-друге: відповідно до положень статті 185 Сімейного кодексу України, відповідач, в разі наявності обґрунтованих підстав, не позбавлена можливості звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про участь батька у додаткових витратах на дитину.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини вказав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111 /04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
За таких обставин, враховуючи баланс інтересів сторін у справі, а також право неповнолітніх дітей позивача на належне утримання, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зменшення частки від заробітку (доходу) позивача, що підлягає стягненню на утримання старшої дитини з 1/4 на 1/5 частку від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв'язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.
Крім того, представником відповідача - адвокатом О.Гетьман подано заяву, в якій в разі відмови у позові, відповідач просила стягнути з позивача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1500,00 гривень
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оскільки, справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін, позовні вимоги задоволені частково, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу адвоката.
На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76-82, 89, 274-279, 137, 141-142, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області № 621/747/22 від 26.09.2022 року на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) до 1/5 (однієї п'ятої частки) заробітку (доходу) платника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до повноліття дитини.
Судовий наказ Зміївського районного суду Харківської області від 26.09.2022 року № 621/747/22 - визнати таким, що не підлягає виконанню і повернути до Зміївського районного суду Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя В. Філіп'єва