Справа № 638/25846/25
Провадження № 2/638/10102/25
25 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик фінанс», ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором, визнання припиненою іпотеку, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
22.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чехової О.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик фінанс», ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором, визнання припиненою іпотеку, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно прохальної частини якої просить суд: визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №800003827 від 14.05.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 ; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором №800003827-И від 14.05.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової Катерини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46202820 від 17.01.2022 року, яким зареєстровано право власності ТОВ «Аналітик Фінанс» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2558756363120); витребувати на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2558756363120); стягнути з відповідачів судові витрати у справі в рівних частках.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.
У прохальній частині позову представник позивача просить суд надати позивачам можливість відстрочки на оплату судового збору на час винесення рішення у справі.
З приводу цього, суддя зазначає наступне.
Відповідно до змісту статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Згідно змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Вимоги закону узгоджуються із п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», за яким єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Оцінюючи фінансовий стан особи суд встановлює наявність у такої особи реального доходу, тобто враховує розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо, а також рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду (справа №0940/2276/18), рішеннями ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі».
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтею 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Позивачем надано до суду довідку, що остання перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як малозабезпечена сім'я та надано медичні довідки щодо стану здоров'я.
Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження свого майнового стану, зокрема, довідки про доходи.
Окрім цього, із вбачається із матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Чеховою Ольгою Олександрівною укладено договір про надання правової допомоги та зазначено, що орієнтований розмір судових витрат у вигляді оплати за професійну правничу допомогу буде складати приблизно 50 000,00 грн.
Посилання на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплати судового збору без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для відстрочки від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що також відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Отже, суд приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочку від сплати судового збору.
Окрім цього, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК України).
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Таким чином, доводи сторони позивача, що сума позову повинна розраховуватись від залишку кредитних зобов'язань не відповідає дійсності та суперечить законодавству.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 21.01.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л. та зареєстровано в реєстрі за №58, ціна продажу квартири АДРЕСА_2 склала 765 000,00 грн.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так позивачем заявлено три немайнові вимоги та одну майнову вимогу.
Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір за три немайнові вимоги та за майнову вимогу з врахуванням вартості нерухомого майна.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлюється у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, за подання позову майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі, розрахованому наступним чином: 765 000,00 грн (вартість нерухомого майна) х 1% = 7 650,00 грн.
Судовий збір за подання трьох вимог немайнового характеру становить 1211,20 грн. х 3 = 3 633,60 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чехової Ольги Олександрівни про відстрочку на оплату судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик фінанс», ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором, визнання припиненою іпотеку, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: