Справа №613/894/23 Провадження № 1-кс/613/674/25
25 грудня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна , -
До Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в якому просить: скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 14 липня 2023 року на автомобіль марки «Toyota Camry», ДНЗ НОМЕР_1 , який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 , та яким користувався на момент ДТП ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що слідчим відділом Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221010000382, внесеному до ЄРДР 11 червня 2023 року за ч. 1 ст. 286 КК України. В рамках даного кримінального провадження слідчим було вилучено у ОСОБА_4 автомобіль марки «Toyota Camry», ДНЗ НОМЕР_1 , який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 . Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 14 липня 2023 року було накладено арешт на вказаний автомобіль шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним. Місцем зберігання автомобіля визначено територію майданчику тимчасового тримання транспортних засобів СПД №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Богодухівський район, селище Краснокутськ, вул. Миру, 170. В травні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з транспортного засобу, однак, ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року у задоволенні клопотання було відмовлено з огляду на те, що в рамках кримінального провадження ще необхідно провести ряд слідчих дій та отримати висновок експерта. В грудні 2024 року ОСОБА_4 вдруге звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з транспортного засобу, однак, ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2024 року у задоволенні клопотання також відмовлено з огляду на те, що в рамках кримінального провадження необхідно отримати висновок експерта, на підставі призначеної 11 листопада 2024 року комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи. Після винесення зазначеної ухвали вже минув майже рік, а загалом з початку досудового розслідування пройшло вже два з половиною роки, проте жодних процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні № 12023221010000382 від 11 червня 2023 року не відбувається та до цього часу жодній особі повідомлення про підозру не пред'явлено. Окрім того, викликає обґрунтовану тривогу подальше зберігання автомобіля у селищі Краснокутськ, що пов'язана із активною фазою наступу рф на Харківщині. Постійні обстріли прикордонних регіонів, активне просування ворога з боку кордону з рф, а також технічний стан автомобіля, який перебуває у неробочому (пошкодженому) стані, дає об'єктивні підстави вважати, що автомобіль може бути ще більше пошкоджено або навіть остаточно знищено, а його швидка евакуація з того району не видається можливою через несправний технічний стан та віддаленість місця проживання власника та володільця. Враховуючи викладену вище сукупність обставин, вважає, що подальший арешт транспортного засобу порушує конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Крім того, подальше зберігання транспортного засобу у селищі Краснокутськ становить значні ризики у знищенні автомобіля як доказу у кримінальному провадженні, а також може мати наслідком непоправне порушення права власності на автомобіль родини Куталовських.
Заявник ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явивлись, від представника надійшла заява про розгляд клопотання без участі володільця майна та його представника.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, відповідно до змісту якої прохала розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити за її відсутності. Також прохала врахувати, що наразі правова кваліфікація кримінального провадження № 12023221010000382 від 12 червня 2025 року визначена як ч. 2 ст. 286 КК, на підтвердження чого надала до суду витяг з ЄРДР. Крім того, прокурор надала до суду заперечення, в яких зазначила, що 11 листопада 2024 року в даному кримінальному провадженні призначено комплексну авто-технічну та судово-медичну експертизи, на теперішній час матеріали кримінального провадження скеровані до ДСУ «Харківське ОБ СМЕ» для проведення зазначених судових експертиз, вилучений автомобіль «Toyota Camry» є предметом досліджень експертів. Враховуючи вищевикладене прохала відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту та передачі арештованого майна на зберігання власнику.
Представник заявника - ОСОБА_3 надав до суду додаткові пояснення, відповідно до змісту яких, зазначив, що дане клопотання про скасування арешту майна є третім аналогічним зверненням за більш ніж півтора роки. Вважав, що суть наданих до суду прокурором ОСОБА_6 заперечень зводиться до того, що 11 листопада 2024 органом досудового розслідування було призначено експертизу проведення якої триває і на даний час, також, не звернула свою увагу на ту обставину, що факт призначення експертизи 11 листопада 2024 було покладено в обґрунтування ухвали слідчого судді від 19 грудня 2024, якою було відмовлено у задоволенні другого клопотання про скасування арешту, тобто, прокурор вважає нормальним і законним, що другий рік триває проведення експертизи і цього достатньо для продовження утримання майна. Також доповнив, що він звернулася із відповідною скаргою, копія якої також долучена до матеріалів даної судової справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, приходить до слідуючого.
У відповідності до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст.ст. 7, 9 КПК України, однією із засад кримінального провадження є законність. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, пересування, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінально провадженні № 12023221010000382 від 12 червня 2025 року за ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 14 липня 2023 року накладено арешт на: автомобіль марки «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Зберігання автомобіля марки «Toyota Camry» р.н. НОМЕР_1 - здійснювати на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: вул.Миру,170 смт.Краснокутськ Богодухівського району Харківська область.
Встановлено, що у кримінальному провадженні № 12023221010000382 від 12 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, проводяться слідчі дії. На даний час досудове розслідування триває, матеріали вказаного кримінального провадження направлені експерту для проведення комплексної судово-медичної та автотехнічної еспертизи, висновок експерта на даний час не отриманий.
Слідчий суддя зазначає, що реалізація права на звернення з клопотанням про скасування арешту майна обумовлюється тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження протягом його дії. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя вказав, що вилучене майно має доказове значення, оскільки може зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,у зв'язку з чим є необхідність збереження речових доказів.
Як вбачається з заперечень прокурора, на даний час не відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки, досудове розслідування триває, матеріали вказаного кримінального провадження направлені експерту для проведення комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи, висновок експерта на даний час не отриманий .
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується та полягає в забезпеченні збереження речових доказів задля досягнення цілей досудового розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.
Слідчий суддя зазначає, що арешт майна з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто для збереження речових доказів, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову, конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією, проте на відміну від інших підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, встановлено, що заявником не було доведено необґрунтованості накладення арешту на зазначене в клопотанні майно та на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, який був застосований з метою збереження речових доказів.
Враховуючи, що автомобіль марки «Toyota Camry», ДНЗ НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , як речовий доказ може містити на собі сліди та інформацію про скоєння злочину, які в своїй сукупності та разом з іншими доказами можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, які сприятимуть об'єктивному, повному і всебічному проведенню досудового розслідування та встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на теперішній час не завершено, вилучене майно використовується для проведення експертних досліджень та в подальшому може бути використане під час проведення слідчих дій, а у разі скасування арешту майна у вигляді заборони користування та розпорядження ним не можна цілком виключити ризики його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для скасування арешту відсутні, а захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221010000382 від 12 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1