25 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/35082/24
адміністративне провадження № К/990/51244/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №420/35082/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Верховного Суду 09.12.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №420/35082/24.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025, задоволено позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 64052,85 грн (шістдесят чотири тисячі п'ятдесят дві гривні вісімдесят п'ять копійок) на бюджетний рахунок UА638999980314010512000015610, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг с. Лиман/1 8010300. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення щодо визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 24.05.2024 №0040002-2407-1553-UА51040090000096249 щодо визначення грошового зобов'язання за 2021 рік у розмірі суму 18410,40 грн, №0040001-2407-1553-UА51040090000096249 щодо визначення грошового зобов'язання за 2022 рік у розмірі 19944,60грн; №0040000-2407-1553-UА51040090000096249 щодо визначення грошового зобов'язання за 2023 рік у розмірі 25697,85 грн. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення на виконання вимог ст. 59 ПК України направлялися за податковою адресою ОСОБА_1 рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак рекомендовані листи повернулися до податкового органу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а тому вважаються врученими ОСОБА_1 належним чином. Крім того, будь-яких доказів визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними відповідачем до суду не надано, а тому визначені ними грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. 29.11.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено ОСОБА_1 податкову вимогу №0025347-1305-1532, проте заборгованість відповідачем не сплачена, докази оскарження та/або скасування вказаної вимоги до суду надано не було. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги у відповідності до ПК України, суди дійшли висновку про наявність законних підстав для стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості у загальному розмірі 64052,85грн. на користь держави.
Наведені висновки скаржником не спростовано.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №420/35082/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова