Справа № 640/19503/18 Суддя (судді) першої інстанції: Баб'юк П.М.
25 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанська Птахофабрика" до Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2018 року позивач - ТОВ "Березанська Птахофабрика" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 лютого 2018 року № 595755/41434761;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 лютого 2018 року № 593278/41434761;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 лютого 2018 року № 593277/41434761;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 лютого 2018 року № 593276/41434761;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 лютого 2018 року № 595757/41434761;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 грудня 2017 року № 11;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10 грудня 2017 року № 27;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12 грудня 2017 року № 32;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13 грудня 2017 року № 37;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19 грудня 2017 року № 66.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Березанська Птахофабрика", ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, справу №640/19503/18 передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року прийнято адміністративну справу №640/19503/18 до провадження, замінено відповідача на правонаступника - Державну податкову службу України.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, не досліджено та не враховано надані до суду докази.
Апелянт зазначив, що позивачем не було надано первинні документи зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, довіреності, акти керівного органу платника податку. Крім того, позивач був обізнаним чи мав бути обізнаним з вичерпним переліком необхідних документів для підтвердження реальності господарської операції.
Додатково наголосив, що не отримував ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, а тому був позбавлений права на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки контролюючим органом не було враховано надані позивачем пояснення та первинні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ТОВ "Березанська Птахофабрика" зареєстроване як юридична особа 05 липня 2017 року, знаходиться за адресою: 07534, Київська область, Баришівський район, с. Садове, основний вид діяльності КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці.
30 листопада 2017 року між ТОВ "Березанська Птахофабрика" (Постачальник) та ТОВ "Грейнсід" (Покупець) було укладеного договір поставки №3011-17-ТОВ, предметом якого є яйце куряче та/або яєчні продукти (п. 1.1).
Згідно з п. 2.1 покупець доставляє товар своїм автотранспортом у відповідності до міжнародних правил Інкотермс 2010 за категорією EXW (товар зі складу Продавця), що знаходиться за адресою: 07534, Київська обл., Баришівський р-н., с. Садове.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється у відповідності до умов цього Договору, шляхом видачі продавцем видаткових та податкових накладних, що підтверджують право власності покупця на товар.
За поставлений товар покупець здійснює 100 % передоплату шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок покупця (п. 3.1 Договору).
Згідно з видатковою накладною від 06 грудня 2017 року № 17 ТОВ "Березанська Птахофабрика" передало покупцю яйце брудне (кор.) кількістю 108000 шт. на загальну суму 209520,00 грн, в т.ч. ПДВ 34920,00 грн, у зв'язку з постановкою товару виписало ТОВ "Грейнсід" податкову накладну від 06 грудня 2017 року № 11.
Згідно з видатковою накладною від 10 грудня 2017 року № 31 ТОВ "Березанська Птахофабрика" реалізувало ТОВ "Грейнсід" яйце-CO (кор.) кількістю 72000 шт. на загальну суму 158688,00 грн, в т.ч. ПДВ 26448,00 грн, у зв'язку з постановкою товару виписало податкову накладну від 10 грудня 2017 року № 27.
Згідно з видатковою накладною від 12 грудня 2017 року № 36 ТОВ "Березанська Птахофабрика" реалізувало ТОВ "Грейнсід" яйце СО (кор.) кількістю 230400 шт. на загальну суму 508723,20 грн, в т.ч. ПДВ 84787,20 грн, у зв'язку з постановкою товару виписало податкову накладну від 12 грудня 2017 року № 32.
Згідно з видатковою накладною від 13 грудня 2017 року № 41 ТОВ "Березанська Птахофабрика" реалізувало ТОВ "ГРЕЙНСІД" яйце СВ (кор.) кількістю 40140 шт. на загальну суму 92322,00 грн, в т.ч. ПДВ 15387,00 грн, у зв'язку з постановкою товару виписало податкову накладну від 13 грудня 2017 року № 37.
Згідно з видатковою накладною від 19 грудня 2017 року № 57 ТОВ "Березанська Птахофабрика" реалізувало ТОВ "Грейнсід" яйце СО (кор.) кількістю 86400 шт. на суму 203040,00 та яйце СО (біл.) кількістю 216000 шт. на суму 507500,00 грн, загальна сума становить 710640,00 грн. в т.ч. ПДВ 118440,00 грн, у зв'язку з постановкою товару виписало податкову накладну від 19 грудня 2017 року № 66.
Відповідно до квитанції від 29 грудня 2017 року №9282640895, №9282683559, №9282618990, №9282632078, №9282744584 документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕТ 0407. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН".
На виконання вимог ПК України позивачем надіслано до Державної фіскальної служби України пояснення та документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України від 13 лютого 2018 року №593278/41434761 №593277/41434761, №593276/41434761 та 15 лютого 2018 року №595755/41434761, № 595757/41434761 відмовлено в реєстрації податкових накладних від 10 грудня 2017 року №27, від 13 грудня 2017 року №32, №37, від 06 грудня 2017 року №11, від 19 грудня 2017 року №66 відповідно, оскільки платником податку надано копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Вважаючи протиправними рішення комісії Державної фіскальної служби України, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що незважаючи на виконання позивачем вимог законодавства щодо надання письмових пояснень та копій документів, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім того, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів щодо недостатності наданих позивачем документів для висновку про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як використане у оскаржуваних рішеннях формулювання є загальним і не дає можливості зрозуміти конкретні підстави відмови.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Положеннями п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Пунктом 17 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246, визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.
Критерії, на підставі яких здійснюється моніторинг податкових накладних, отримали свою безпосередню формалізацію в межах п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки; тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Такими критеріями є:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У п. 70 рішення від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на п. 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.
Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:
а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;
б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (далі - Перелік, тут і надалі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. Саме в рамках Переліку отримує свою фіксацію вичерпний перелік документів, що є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, водночас для кожного з критеріїв (окрім третього критерію) є передбачений окремий перелік документів (окремий перелік для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв (пп. 1 п. 1 Переліку) та окремий перелік для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв (пп. 2 п. 1 Переліку).
Тобто, для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Березанська Птахофабрика" зареєстроване як юридична особа 05 липня 2017 року, основний вид діяльності КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці, а тому посилання контролюючого органу в квитанціях від 29 грудня 2017 року №9282640895, №9282683559, №9282618990, №9282632078, №9282744584 щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання товарів, є помилковим, оскільки позивач є виробником відповідної продукції.
Рішеннями комісії ДФС України від 13 лютого 2018 року №593278/41434761 №593277/41434761, №593276/41434761 та 15 лютого 2018 року №595755/41434761, №595757/41434761 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 10 грудня 2017 року №27, від 13 грудня 2017 року №32, №37, від 06 грудня 2017 року №11, від 19 грудня 2017 року №66 відповідно.
Підставою прийняття вказаних рішень зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
При цьому, відмовивши у реєстрації податкових накладних у зв'язку з наданням копій документів, складених з порушенням закону, відповідач не зазначив, які документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригувань до податкових накладних.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18, від 01 лютого 2023 року №2240/2900/18.
Підпунктом 201.16.3 п. 201.16 статті 201 ПК України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
29 березня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова 190, тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У вказаному підзаконному акті визначено такі підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, додатком якого є форма рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту вказаного рішення слідує, що в разі прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний зазначити конкретну, передбачену Постановою №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", підставу відмови реєстрації податкової накладної, а не норму підзаконного акта, якою визначена така підстава.
Як зазначено вище та встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у реєстрації податкових накладних, вказано наступну причину: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб'єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Щодо позиції суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на Державну податкову службу України обов'язку з реєстрації податкових накладних датою їх фактичного подання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного надходження.
Щодо доводів апелянта про позбавлення судом першої інстанції його права на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку з ненаправленням копії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року про прийняття справи до провадження за заміну відповідача на правонаступника, колегія суддів вважає зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з довідкою Тернопільського окружного адміністративного суду ухвала від 06 березня 2025 року у справі №640/19503/18 доставлена до електронного кабінету Державної податкової служби України 06 березня 2025 року о 18:15 год., тобто з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України 07 березня 2025 року, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про неотримання копії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у даній справі.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку