Справа № 192/3347/25
Провадження №2-а/192/17/25
про залишення позовної заяви без руху
"25" грудня 2025 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О. О., ознайомившись в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення та направлення справ на новий розгляд,
24 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення та направлення справ на новий розгляд.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову №46-СС3 від 29 січня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 1700 грн., за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та постанову №1277-СС3 від 26 травня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 17000 грн., за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України строку звернення до суду, оскільки останнім днем подання позовної заяви для позивача щодо постанови №46-СС3 від 29 січня 2024 року було 08 лютого 2024 року, а щодо постанови №1277-СС3 від 26 травня 2025 року було 05 липня 2025 року.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач просить поновити йому строк для оскарження постанов зазначаючи причинами поважності пропуску строків те, що про наявність постанов йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень 08 грудня 2025 року.
Проте, будь-яких доказів зазначено позивач в позовній заяві не зазначає і до позовної заяви не додає.
Згідно положень п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В позовній заяві, в порушення зазначеної норми, позивач вказує місцезнаходження відповідача, яке не відповідає тому місцюзнаходженню, яке вказано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповіддю №2180551 від 25 грудня 2025 року.
Також в порушення п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач не виклав обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги в частині направлення справ на новий розгляд, при цьому не зазначивши саме до якого органу він просить направити на новий розгляд справи про адміністративні правопорушення.
Згідно положень ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви позивач не просить звільнити його від сплати судового збору, при цьому будь-яких доказів сплати судового збору за оскарження постанов відповідача до позовної заяви не додає.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких підстав, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також для усунення зазначених недоліків позовної заяви, в тому числі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. на реквізити: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСолоне/22030101, код отримувача - 37988155, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA358999980313161206000004463, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 169, 286 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення та направлення справ на новий розгляд - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не звернення ним до суду у встановлений строк з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або якщо вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде йому повернена.
Роз'яснити позивачу, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви з усуненими недоліками з копіями для учасників, наданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду та оригіналом платіжного документу про сплату судового збору в повному обсязі, на реквізити зазначені в ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Стрельников О. О.