Єдиний унікальний номер справи 183/6396/25
Провадження № 2/183/4313/25
22 грудня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорами. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 липня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» (надалі - Банк) та відповідачем ОСОБА_1 (надалі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №22035000522505 (надалі - Кредитний договір №1), відповідно до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами. Також, 15 грудня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26201000480905 (надалі - Кредитний договір №2), відповідно до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами.
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право Нового кредитора до відповідача, який мав непогашену заборгованість за кредитним договором №1 у розмірі 18 766,33 грн., за кредитним договором №2 у розмірі 9 006,22 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у зазначеному розмірі, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, одночасно з позовною заявою надав суду клопотання, у якому просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 19 липня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22035000522505, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн., із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами: 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних, зі строком кредитування - 24 міс., щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 19.07.2021 до 18.02.2022 - 5,5% від суми кредиту, з 19.02.2022 до 18.08.2022 - 4% від суми кредиту, з 19.08.2022 до 18.02.2023 - 3% від суми кредиту, з 19.02.2023 до 19.07.2023 - 2% від суми кредиту.
Після підписання Кредитного договору №1 відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.
З виписки по особистому рахунку Відповідача за кредитним договором №1, убачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитного договору, також ця виписка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед Банком.
Відтак, у межах строку користування кредитом відповідач зобов'язаний був повертати Банку кредит і сплачувати проценти за погодженою сторонами ставкою, однак належним чином не виконував свої зобов'язання. У наданому банком розрахунку зазначено, що розмір заборгованості за кредитним договором №1 станом на 27 березня 2024 року становить 18 766,33 грн., яка складається з: 12 316,18 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 0,14 грн. - заборгованість за відсотками; 6 450,00 грн. - комісія.
Також, 15 грудня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26201000480905 про встановлення кредитного ліміту. Відповідно до умов кредитного договору, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку Клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в Банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі Кредитна картка), шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення (далі Кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на Рахунку. Кредитне обслуговування Рахунку здійснюється на таких умовах: Максимальний ліміт кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить 1000000,00грн; Строк дії кредитного ліміту 12 місяців здати встановлення Кредитного ліміту; Продовження строку дії Кредитного ліміту може здійснюватися необмежену кількість разів, якщо така умова передбачена в Кредитному договорі, на той же строк і на тих же умовах. У разі небажання Клієнта продовжувати термін дії Кредитного ліміту на новий строк Клієнт має звернутись до відділення Банку із відповідною письмовою заявою не пізніше, ніж за 30 календарних днів до закінчення чергового строку дії Кредитного ліміту; п.1.2.3 Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у такому розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом 40,8 % річних, на прострочену заборгованість за Кредитом: 56 % є річних; Пільговий період до 67 днів; Розмір процентної ставки протягом пільгового періоду складає 0,01 % річних; Банк нараховує проценти за користування Кредитом у валюті Кредиту, на суму фактичної заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної Кількості днів у місяці та році, при цьому, враховується перший і не враховується останній день користування Кредитом. базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за Кредитом станом на кілець кожного операційного дня Банку. У випадку виникнення простроченої суми заборгованості за Кредитом Банк продовжує нараховувати проценти за його користування у розмірі, визначеному в п. 1.2.3 цього Договору.
АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачеві можливість розпоряджатися грошовими коштами у розмірі Кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку клієнта. Вказані відомості свідчать про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед позивачем. Остання транзакція з погашення заборгованості проведена 06 липня 2022 року.
Після підписання Кредитного договору №2 відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.
До позовної заяви позивачем надано виписку з особового рахунку за кредитним договором №2, яка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед Банком.
Відтак, у межах строку користування кредитом відповідач зобов'язаний був повертати Банку кредит і сплачувати проценти за погодженою сторонами ставкою, однак належним чином не виконував свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. У наданому розрахунку позивач зазначив, що за кредитним договором №2 станом на 27 березня 2024 року наявна заборгованість у розмірі 8 861,99 грн., яка складається з: 3 449,23 грн. - заборгованості за строковим кредитом, 1 549,63 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 3 673,00 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, 190,13 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками.
Позивач набув права вимоги за вищевказаними кредитними договорами на підставі Договору факторингу №28/03/24 від 28 березня 2024 року, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», згідно з умовами якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права вимоги до Боржників за кредитними договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1 до Договору, у тому числі й до боржника ОСОБА_1 , яка станом на 28 березня 2024 року мала непогашену заборгованість за кредитним договором №1 у розмірі 18 766,33 грн.; за кредитним договором №2 у розмірі 9 006,22 грн.
До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженими судом виписками за рахунками, у яких наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначені докази є належним та допустимими і підтверджують обставини, на які посилається позивач.
Щодо відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає таке.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, а ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг, однак у порушення умов указаних договорів не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об'ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року № 910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
За таких обставин, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з урахуванням того, що розгляд цієї цивільної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що, на думку суду, не потягне за собою надмірного тягара для платника і можливого виникнення «боргової кабали» відповідача.
За таких обставин позов, у частині стягнення судових витрат, підлягає задоволенню частково.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість:
- за кредитним договором №22035000522505 від 19 липня 2021 року у розмірі 18 766,33 грн., яка складається з: 12 316,18 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 0,15 грн. - заборгованості за відсотками; 6 450,00 грн. - заборгованості за комісією;
- за Договором №26201000480905 про встановлення кредитного ліміту від 15 грудня 2020 року у розмірі 9 006,22 грн., яка складається з: 4 998,86 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4 007,36 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн., а всього 5 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна