Справа № 183/7331/25
№ 1-кп/183/2063/25
13 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1205040000000630 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, який має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України,
встановив:
У провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, мотивуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, наведені прокурором в частині незаконного впливу на свідків є необгрунтованими.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_4 , ризики наведені прокурором не доведені, зазначила, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від суду, бажає продовжувати проходження військової служби. Просила застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 рокупродовжено ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 14 листопада 2025року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 242240 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за вчинення яких, у разі визнання обвинуваченого винуватим, останньому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду кримінального провадження, може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
Суд також погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, який існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а також наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин.
За таких обставин суд вважає, що прокурором доведено, що на цей час є наявними та не зменшились ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до імперативних вимог ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо застосування застави, суд виходить з того, що ч. 3 ст. 183 КПК України покладає на слідчого суддю, суд обов'язок при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Суд, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , майнового і сімейного стану обвинуваченого, враховуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне залишити раніше визначений розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 376 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 09 січня 2026 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240(двісті сорок дві тисячі двісті сорок)гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити та покласти на нього наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- прибувати за викликом прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну місця проходження військової служби/проживання/перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 18 листопада 2025 року о 15 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1