Справа № 320/51592/24 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
24 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Карпушової О.В., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Акціонерного товариства «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ», про визнання протиправними та скасування рішень,
04 листопада 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) через уповноваженого представника звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 27 травня 2024 року №1463/7 та від 09 липня 2024 року №1773/7, якими залишено без розгляду по суті скарги позивача на реєстраційні дії, проведені державними реєстраторами.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на недотримання Мін'юстом процедури розгляду скарг та неврахування наведених у них фактичних обставин.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 20225 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» (далі - СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ»).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано накази Мін'юсту від 27.05.2024 №1463/7 та від 09.07.2024 №1773/7.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на етапі розгляду по суті скарг ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року та від 01 квітня 2024 року на дії державних реєстраторів у Мін'юсту не було правових підстав для залишення їх без розгляду з мотивів невідповідності скарг та доданих до них документів вимогам закону, та що із-за порушення відповідачем встановлених строків розгляду першої скарги право оренди у березні 2024 року продано іншій компанії, у зв'язку з чим позивач був змушений просити скасувати не тільки право оренди земельних ділянок за ТОВ «ПЛАТОН.003», а також і за AT «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА». Тому оскарження реєстраційних дій 01 квітня 2024 року здійснено у межах строків. Відповідачем також не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
В апеляційній скарзі Мін'юст просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мали значення для справи, та що його рішення не відповідає нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Апелянт навів обставини розгляду скарг ОСОБА_1 та підстави залишення їх без розгляду по суті, заперечив твердження суду про те, що скаргу може бути залишено без розгляду по суті лише на підготовчій стадії, оскільки таке суперечить статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, вважає, що пункти 5, 6, 8, 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, викладені в нечинній редакції, не погодився з висновком про порушенням процедури через перевищення строків розгляду скарг і послався на обрання позивачем неналежного й неефективного способу захисту прав та інтересів.
Акціонерне товариство «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» (далі - AT «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА») в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
За доводами апелянта, оскаржене судове рішення впливає безпосередньо на права та обов'язки цього акціонерного товариства, оскільки в його користуванні та володінні перебувають земельні ділянки, щодо яких оскаржувались рішення реєстраторів про припинення права оренди. Як підстави для скасування рішення суду зазначає про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, розгляд вимог неналежного позивача, який не має жодного відношення до земельних ділянок, неправильну оцінку пояснень позивача про обставини переоформлення прав на земельні ділянки, неврахування пропуску строку подачі скарг на реєстраційні дії державних реєстраторів.
Відзивів на апеляційні скарги не подано.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи такі правовідносини між сторонами.
30 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Мін'юсту із скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором. Зазначав, що він є учасником СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ», яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції більше 20 років на орендованих земельних ділянках. Поки він перебував у зоні бойових дій, його права як власника СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» були порушені, про що він дізнався у січні 2024 року, шляхом припинення записів про право оренди земельних ділянок з певними кадастровими номерами (наведено 317 кадастрових номерів) за СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» та реєстрацією нового права оренди цих земельних ділянок за ТОВ «Платон.003». Вважав, що реєстраційні дії державного реєстратора є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки припинення записів про право оренди земельних ділянок вчинено: на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства №4/1 від 27.01.2022 року, який ним та іншим учасником ОСОБА_2 не підписувався, підписи учасників Товариства на протоколі не завірені нотаріально, протокол не містить вказівки, що учасниками погоджено укладення саме «значних правочинів», як того вимагає Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству»; без перевірки Статуту Товариства; на підставі додаткових угод про розірвання (припинення) договору оренди між Товариством та власником земельної ділянки, проте директор Товариства ОСОБА_3 заперечує їх укладення та підписання; на додаткових угодах про розірвання (припинення) договору оренди між Товариством та власниками земельної ділянки міститься не печатка Товариства; у ході кримінального провадження було встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_4 здійснила державну реєстрацію за відсутності заявників.
У зв'язку з цим просив перевірити правомірність прийнятих державним реєстратором рішень щодо припинення записів про право оренди земельних ділянок із перерахованими кадастровими номерами за СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» та щодо реєстрації нового права оренди земельних ділянок (усього наведено 317 кадастрових номерів) за ТОВ «Платон.003», поновити ці записи за попереднім підприємством.
24 квітня 2024 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) розглянуто скаргу та складено висновок, яким рекомендовано залишити без розгляду по суті скаргу учасника СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року:
- в частині оскаржуваних рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_5, державного реєстратора Бишівської сільської ради Київської області ОСОБА_4 за період з 25 листопада 2022 року по 19 вересня 2023 року, оскільки встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для подання скарги строк сплив до дня її подання;
- в частині оскаржуваних рішень державного реєстратора Бишівської сільської ради Київської області ОСОБА_4, державного реєстратора Медвинської сільської ради Київської області ОСОБА_6, державного реєстратора Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_7 за період з 27 жовтня 2022 року по 27 квітня 2023 року, оскільки Мін'юстом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про відмову в задоволенні скарги.
На підставі висновку Колегії від 24 квітня 2024 року прийнято оскаржуваний наказ Мін'юсту від 27 травня 2024 року № 1463/7, яким залишено без розгляду по суті скаргу учасника СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» ОСОБА_1 з підстав, встановлених у висновку Колегії.
01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Мін'юсту із скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Бишівської сільської ради ОСОБА_4 Зазначав, що 27 березня 2024 року йому стало відомо, що орендовані СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» земельні ділянки вже перебувають в оренді АТ «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА». Це стало можливим після підроблення протоколу загальних зборів учасників СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» № 4/1 від 27 січня 2022 року, оригінал якого у ході кримінального провадження 12022116310000831 був знайдений у офісі компанії - ТОВ «ПЛАТОН.003». За висновком експерта судової почеркознавчої експертизи КНДЕКЦ МВС України від 12.02.2024р. № СЕ-19/111-24/7115- П4 підписи в протоколі № 4/1 Загальних зборів учасників СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» від 27.01.2022р. виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, і не ОСОБА_2 , а іншою особою, з наслідуванням її підпису. Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ МВС України від 04.12.2023р. № СЕ-19/111- 23/50815-ДД про проведення судово-технічної експертизи документів відбитки печатки «ВОЙТОВСЬКЕ» у протоколі № 4/1 загальних зборів учасників СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» від 27.01.2022р. і в додатках до протоколу нанесені не печаткою «ВОЙТОВСЬКЕ», зразки відбитків якої надані у якості порівняльного матеріалу, і не кліше печатки «ВОЙТОВСЬКЕ», наданої на дослідження. Також для проведення реєстраційних дій використовувалася копія вказаного протоколу, посвідчена у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю. 10 березня 2023 року, але згідно з відповіддю Південного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) оглядом реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2023 рік приватного нотаріуса Виноградової В.Ю. встановлено, що 10 березня 2023 року цим приватним нотаріусом вказана у зверненні нотаріальна дія за р. № 30 не вчинялась. Приватним нотаріусом Виноградовою В.Ю. за р. № 30 в іншу дату вчинена інша нотаріальна дія від імені іншої особи.
В скарзі ОСОБА_1 посилався й на інші порушення, допущені при перереєстрації договорів оренди земельних ділянок із СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» на вказаних юридичних осіб, зокрема перепродажу оренди земельних ділянок АТ «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА».
Вважав, що оскільки при здійсненні реєстраційних дій державним реєстратором були порушені загальні засади державної реєстрації та не виконані обов'язкові передумови до проведення реєстраційних дій, що призвело до порушення його прав та інтересів, як власника компанії СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ», то на підставі статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просив провести перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора та скасувати їх щодо реєстрації права оренди земельних ділянок за АТ «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА», та щодо припинення записів про право оренди земельних ділянок з наступними кадастровими номерами (наведено 317 кадастрових номерів) за СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ», поновити записи про право оренди вказаних земельних ділянок за цим товариством.
12 червня 2024 року Колегією складено висновок, яким рекомендовано залишити без розгляду по суті скаргу ОСОБА_1 від 01 квітня 2024 року, оскільки:
- в частині рішень державного реєстратора Бишівської сільської ради Київської області ОСОБА_4, державного реєстратора Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_11, державного реєстратора Медвинської сільської ради Київської області ОСОБА_6 за період з 27 жовтня 2022 року по 30 серпня 2023 року Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про відмову в задоволенні скарги;
- в частині рішень від 20 березня 2024 року та 22 березня 2024 року державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_8, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_9, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_10, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_12, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_13 скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено;
- в частині оскаржуваних рішень державного реєстратора Бишівської сільської ради Київської області ОСОБА_4, державного реєстратора Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_11 за період з 25 листопада 2022 року по 23 травня 2023 року встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для подання скарги строк сплив до дня її подання.
На підставі висновку Колегії від 12 червня 2024 року прийнято оскаржуваний наказ Мін'юсту від 09 липня 2024 № 1773/7, яким залишено без розгляду по суті скаргу учасника СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» ОСОБА_1 з підстав, встановлених у висновку Колегії.
Позивач не погодився з такими рішеннями відповідача і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128) - в редакції у період звернення із скаргами до Мін'юсту та прийняття ним спірних наказів).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Загальними засадами державної реєстрації прав, передбаченими частиною першою статті 3 Закону №1952-IV, є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-21) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості та державної реєстрації прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Статтею 6 Закону №1952-IV визначено організаційну систему державної реєстрації прав, яку становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Відповідно до статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (частина друга статі 37).
За частиною третьою статті 37 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.
Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку.
Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший робочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день.
Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв'язку чи направлено іншими засобами зв'язку.
Вимоги до форми та змісту скарги встановлені частиною 4 статті 37 Закону №1952-IV.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подана особою, яка не має на це повноважень, або що не містить відомостей про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов'язковим), підпис скаржника або його представника, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку.
Перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику.
Згідно з частиною п'ятою зазначеної норми закону скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
Частиною шостою статті 37 регламентовано, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;
7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;
8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
Частиною сьомою статті 37 Закону №1952-IV врегульовано питання застосування санкцій за порушення у сфері державної реєстрації прав.
У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про, зокрема, визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.
Однією з підстав для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини (2-виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку; 3-зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов'язання).
Рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
У разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав Міністерство юстиції України забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав у порядку, встановленому частиною третьою статті 26 цього Закону (внесення відомостей про скасування, набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно).
Особа, чиї права та законні інтереси були порушені внаслідок прийняття державним реєстратором скасованого (анульованого) рішення, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди відповідно до статті 38 цього Закону.
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) встановлено Порядком №1128.
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (пункт 4 Порядку № 1128).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
- наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
- наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
- здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
За пунктом 6 Порядку №1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін'юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
Відповідно до пункту 8 зазначеного підзаконного нормативного акту у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
Пунктом 9 Порядку №1128 визначено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Порівняльний аналіз змісту статті 37 Закону №1952-IV та Порядку № 1128 свідчить про те, що вони по-різному регулюють питання щодо результатів розгляду скарги і строку їх вирішення.
Так, згідно з частиною шостою статті 37 Закону у разі, якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання або Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні чи скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено, Мін'юст, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, тоді як за пунктами 5, 6, 8, 9 Порядку наведені обставини є підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги на стадії підготовки до її розгляду по суті.
Відповідно до Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про відмову в задоволенні скарги, якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.
Приписи частини шостої статті 37 Закону 1952-IV та норми Порядку №1128 чітко свідчать про те, що для залишення скарги без розгляду по суті нема необхідності проводити її колегіальний розгляд з повідомленням заінтересованих осіб, отримання від них пояснень тощо, а приймається відповідне рішення не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня реєстрації скарги.
Проте, відповідач здійснив колегіальний розгляд скарг з проходженням усієї процедури, яка значно перевищила встановлений законом 45-денний строк, в кінці якої залишив скарги без розгляду.
За хронологією подій 20 і 22 березня 2024 року відбулася подальша перереєстрація державними реєстраторами земельних ділянок з ТОВ «ПЛАТОН.003» на АТ «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА».
З оскаржуваних рішень Мін'юсту вбачається, що скарги ОСОБА_1 залишені без розгляду по суті на підставі пунктів 1, 2 і 4 частини 6 статті 37 Закону №1952-IV оскільки: 1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
На думку колегії суддів, перевищення строку розгляду та залишення без розгляду по суті скарг позивача на підставі частини 6 статті 37 Закону №1952-IV на стадії їх розгляду по суті не є достатньою підставою для скасування оспорених наказів Мін'юсту за умови, що для прийняття таких процедурних рішень відповідачем були встановлені передбачені законом обставини.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року в частині рішень державних реєстраторів щодо земельних ділянок з певними кадастровими номерами, Мін'юст на підставі висновку Колегії вважав , що сплив строк для подання скарг. Зазначено, що про порушення своїх прав скаржник міг дізнатися щонайменше 13 липня 2023 року, оскільки до пояснень представника ТОВ «ПЛАТОН.003» адвоката Невмержицького С.І. від 22.04.2024р. додається Протокол допиту скаржника від 13.07.2023р., де він повідомляє правоохоронним органам про обізнаність ще у 2022 року щодо наявності протоколу загальних зборів про надання згоди на розірвання договорів оренди стосовно оскаржуваних земельних ділянок та надає свідчення про те, що співзасновник СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» ОСОБА_2 зверталась до державного реєстратора ОСОБА_4 по вчинених нею реєстраційних діях, що вказує на обізнаність про оскаржувані рішення.
Колегія суддів не погоджується з такою аргументацією відповідача для залишення скарги без розгляду.
Протокол допиту ОСОБА_1 від 13 липня 2023 року наданий представником ТОВ «ПЛАТОН.003», який має протилежний інтерес у правовідносинах із реєстрацією земельних ділянок, тому цей документ мав бути ретельно досліджений Мін'юстом на предмет того, хто його видав з кримінальної справи і на якій підставі, чи засвідчений він у встановленому порядку. Протокол допиту є одним із доказів у кримінальній справі і потребує оцінки відповідного суду, отже, відповідач мав перед використанням зазначеної в протоколі інформації принаймні запитати в заявника скарги, чи відповідають дійсності сповіщені ним відомості.
Окрім того, слід наголосити, що в частині третій статті 37 Закону №1952-IV йдеться про 2-місячний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. Виходячи з цього, поінформованість особи про інші обставини, безпосередньо не пов'язані з реєстраційними діями державного реєстратора, не є підтвердженням обізнаності в розумінні наведеної норми закону.
Посилання відповідача в цій частині його рішення (наказу) і в апеляційній скарзі на те, що скаржник уже звертався до Міністерства юстиції України зі зверненням від 27.08.2023р. (вх.№Т-27075 від 08.11.2023р.) щодо перевірки реєстраційних дій державного реєстратора ОСОБА_4 та анулювання незаконної оренди земельних ділянок з ТОВ «ПЛАТОН.003», відповідь на яке надано листом від 09.08.2023 за № 118400/Т-27075/33.3 на електрону адресу скаржника, теж не свідчить про пропуск строку звернення, оскільки за датами відповідь надана ще до звернення та його реєстрації.
Стосовно залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року на підставі пункту 2 частини шостої статті 37 Закону 1952-IV з мотивів того, що до Міністерства юстиції України вже подавались скарги від СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» в частині анулювання оскаржуваних рішень щодо земельних ділянок, за результатом розгляду яких прийняті рішення у формі Наказу від 07.06.2023р. № 1399/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 20.07.2023р. № 1753/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 27.06.2023р. №1572/7»Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 11.08.2023р. № 1944/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 12.07.2023р. № 1693/2 «Про відмову у задоволенні скарги».
В матеріалах справи відсутні скарга СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» та зазначені накази, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити, якого змісту було звернення до Мін'юсту та чи вже приймалося ним рішення про відмову в задоволенні скарги з такого самого питання, що порушене ОСОБА_1 .
Отже, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України Мін'юст як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним наказу від 27 травня 2024 року №1463/7 у цій частині.
З урахуванням наведеного оскаржений наказ відповідача в цілому є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд аналізує законність і обгрунтованість прийняття наказу від 09 липня 2024 року № 1773/7, яким залишено без розгляду по суті скаргу позивача від 01 квітня 2024 року.
Частина цього наказу щодо залишення без розгляду на підставі пункту 4 частини шостої статті 37 Закону 1952-IV скарги на рішення державних реєстраторів за березень 2024 року про реєстрацію переходу (продажу) права оренди на земельні ділянки мотивована тим, що скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у зв'язку з оскаржуваними рішеннями в розумінні реєстраційного законодавства, оскільки у Державному реєстрі прав відсутні записи про інше речове право скаржника на земельні ділянки. Перевірка підтвердження факту порушення прав скаржника передує розгляду питання щодо правомірності рішень, котрі оскаржуються, а обов'язок щодо підтвердження такого факту Законом покладено на скаржника.
Отже, відповідач пов'язав порушення прав скаржника з наявністю у нього зареєстрованих речових прав на земельні ділянки, з чим теж неможливо погодитися із-за недостатнього обґрунтування.
В скарзі ОСОБА_1 вказував, що він є учасником СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ», яке орендувало з 2013 року земельні ділянки фізичних осіб, але згодом вони в незаконний, на його думку, спосіб були переєстровані за ТОВ «ПЛАТОН.003», яке в березні 2024 року продало право оренди АТ «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА». Тобто співвласник підприємства позбувся зареєстрованого речового права на орендовані земельні ділянки внаслідок реєстраційних рішень державних реєстраторів, правомірність яких ним поставлена під сумнів за наведених у скарзі обставин.
Тому, просте посилання відповідача на відсутність зареєстрованих речових прав на земельні ділянки без більш зрозумілих пояснень, у цій правовій ситуації є непереконливим та не відповідає засадам обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України для перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частина рішення відповідача від 09 липня 2024 року про залишення без розгляду по суті цієї ж скарги на підставі пункту 2 частини шостої статті 37 Закону 1952-IV мотивована тим, що до Міністерства юстиції України подавались скарги від СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» в частині анулювання оскаржуваних рішень щодо земельних ділянок, за результатом розгляду яких прийняті рішення у формі Наказу від 07.06.2023р. № 1399/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 20.07.2023р. № 1753/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 27.06.2023р. №1572/7»Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 11.08.2023р. № 1944/7 «Про відмову у задоволенні скарги», Наказу від 12.07.2023р. №1693/2 «Про відмову у задоволенні скарги».
Суд уже констатував, що в матеріалах справи відсутні скарга СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» та зазначені накази, у зв'язку з чим нема можливості перевірити, якого змісту було звернення до Мін'юсту та чи вже приймалося ним рішення про відмову в задоволенні скарги з такого самого питання, що порушене ОСОБА_1 . Тому, є підстави для висновку про недоведеність Мін'юстом як суб'єком владних повноважень правомірності прийнятого ним наказу в цій частині.
Як підставу для залишення без розгляду скарги від 01 квітня 2024 року за пунктом 1 частини шостої статті 37 Закону 1952-IV Мін'юст зазначив, що про прийняття частини оскаржуваних рішень державних реєстраторів скаржник дізнався не 27 березня 2024 року, а щонайменше 30 січня 2024 року, у зв'язку з тим, що до Міністерства юстиції України вже надходила скарга учасника СТОВ «ВОЙТОВСЬКЕ» ОСОБА_1 від 30.01.2024р. про анулювання цих рішень, за результатом розгляду якої прийнято Наказ №1463/7 «Про залишення скарги без розгляду по суті», так як Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про відмову в задоволенні скарги.
Проте, оскільки суд визнав наказ відповідача від 27 травня 2024 року №1463/7 протиправним, то цей висновок є юридично неспроможним.
З урахуванням наведеного наказ від 09 липня 2024 року № 1773/7 також підлягає скасуванню у повному обсязі.
Таким чином, суд першої інстанції правильно задовольнив позов, однак помилився з підставами для визнання оскаржених наказів протиправними та їх скасування, тому його рішення підлягає зміні в частині мотивів, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року змінити в мотивувальній частині щодо підстав задоволення позову.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Карпушова О.В.
Штульман І.В.